Лілія Ребрик: «Бути блондинкою іноді корисно»

10 Вересня 2009
26801
10 Вересня 2009
10:20

Лілія Ребрик: «Бути блондинкою іноді корисно»

26801
4 вересня стартував другий сезон одного з найпопулярніших в Україні шоу «Танцюють усі!» Любов і ненависть, дружба і зрадництво знову змішалися на танцпідлозі. А незмінна ведуча в новому сезоні одержала помічника - колишнього кавекашника, резидента команди «НП Мінськ» Дмитра Танкевича. Про нового напарника, свої переживання і про особисте життя Ліля Ребрик розповіла «Хрещатику».
Лілія Ребрик: «Бути блондинкою іноді корисно»

- Ліліє, у другому сезоні в тебе з'явився напарник-ведучий! Розкажи про твого колегу і які ще сюрпризи готує новий сезон «Танцюють усі!»?

- Дмитрик належить до тієї категорії людей, які підкоряють не лише коректністю, а й серйозним ставленням до всього, не забуваючи при цьому про почуття гумору. Коли в нас відбувалися зйомки в Ялті, розпорядок дня був дуже насиченим, проте кожний ранок розпочинався з посмішки, що плавно переходила у сміх і гарний настрій, і в цьому велика заслуга Дмитрика. Що стосується сюрпризів, то новий сезон - це нові люди, тож не варто його порівнювати з попереднім. Хочеться пройти цей етап з новими емоціями, успіхами і помилками, і я дозволю собі таку розкіш!

 

- Відхід танцюристів, котрі припали до душі,- зворушливе видовище, і було видно, що ти іноді не могла стримати сліз. А цього разу давала собі установки на кшталт «це лише гра»? Взагалі, часто вихлюпуєш емоції?

- Для мене цей проект - не просто робота, адже я щиро переживаю за учасників. І кожне розставання для мене дуже важке. Мені весь час здається, що це несправедливо, і якби я могла, то залишила б у проекті всіх. Я - дуже емоційна людина, і знаючи це, керівники каналу ще на початку першого сезону попередили: «Лілю, ти ведуча, тому повинна вміти себе стримувати». І коли лунали слова: «Усім дякую. Зйомку закінчено!», самі учасники починали заспокоювати і приводити мене до тями. Це дуже важливий момент для мене, було зворушливо і приємно. Як буде в цьому сезоні, пророкувати не стану, тому що дуже багато залежить від того, які стосунки складуться з хлопцями.

 

- А сама танцюєш? Чи займалася колись танцями професійно?

- Мені завжди шалено подобалися танці, проте займалася я художньою гімнастикою (посміхається). Скільки турнірів пам'ятаю, на кожному мені випадало завоювати приз глядацьких симпатій, адже у своїх виступах я не лише намагалася виконати технічно всі елементи, а й намагалася вкласти в них максимум артистизму. Зараз можу сказати, що мені дуже подобаються емоційні танцюристи в шоу. Вони підкоряють, хвилюють, вони здатні змусити кожну струнку душі переживати і відчувати. Мене такі хлопці змусили затанцювати!

 

- З яким танцем ти б могла порівняти власне життя?

- Найбільше мені подобаються танці про любов. Це те почуття, за яким можна уважно спостерігати, яке допоможе і замислитися, і сплакнути. Хочеться вірити, що саме танець закладений у моєму житті, і якась найяскравіша підтримка з виром почуттів і емоцій у мене вже не за горами. І обов'язково - хепі-енд. Так, я вірю в казки!

 

- Крім цього шоу, ти також ведеш програму «Неймовірні історії кохання». Чи був серед сюжетів історій такий, що особисто тебе зачепив і вразив до глибини душі? І чи була історія, яку ти дивилася і казала: «Так це ж точнісінько про мене!»?

- Найперша історія кохання, що мені її довелося розповідати, була про велику акторку і дуже мудру жінку Наталію Андрейченко, котра свого часу виконала роль Мері Поппінс. Тільки прочитавши сценарій, я втратила дар слова, я зрозуміла, що це - знак долі, адже на гала-концерті в цій самій ролі довелося побувати мені особисто. І взагалі, по-білому заздрю людям, котрі готові говорити на увесь світ про свої почуття, я на таке нездатна. Та якщо замислитися, можливо, це від того, що до мене ще не прийшло таке кохання, про яке хочеться прокричати на увесь світ: «От ця історія вже точно про мене!».

 

- Тим, хто працює на телебаченні, часто бракує часу на особисте життя. А як ти розв'язуєш цю проблему?

- Те, чим я займаюся сьогодні, і є моє особисте життя. Я вважаю, що успішна людина успішна в усьому, не лише в професії. От коли в мене з'явиться власна родина і дитина, я й про себе зможу сміливо сказати: «Я успішна жінка й успішна людина!».

 

- Лілю, ти - природна брюнетка, проте популярність прийшла до тебе після освітленння волосся. Цікаво, у душі ти більше схильна до стереотипів про мудрих брюнеток або життєрадісних блондинок?

- Гадаю, що популярність залежить не від кольору волосся. Колір волосся - це, швидше, стан душі, у якому я почуваюся гармонійно. Якби моя професія дозволяла, я б самостійно і досить часто експериментувала не лише з кольором, а й з довжиною і стилем. Хоча, зізнаюся, бути блондинкою іноді корисно! Зате в душі я універсальна - блондинка, брюнетка, шатенка і руда.

 

- Чула, ти ведеш блог в інтернеті. Як ставишся до життя он-лайн? Багато часу проводиш у мережі?

- Я - за справжнє життя. Зі справжніми людьми й емоціями.

 

- Чому присвячуєш вільний час?

- Я дуже люблю літати. Мені подобається їздити вночі мостами на своїй машині, читати книжки, що дозволяють переключитися, і навіть грати в боулінг...

 

- Що б ти хотіла побажати читачам?

- Цінуйте кожну хвилину свого життя, не забувайте про те, що будь-який момент - унікальний. Іншим разом ніколи не переживете свої перші відчуття. Насолоджуйтеся життям і, як я кажу в програмі: «Любіть, дорогі мої!».

 

«Хрещатик»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Людмила Язвінська, «Хрещатик»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
26801
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Tereza
5501 дн. тому
Как ведущую "Погоды" я Лилию Ребрик не воспринимала: обилие косметики, мяукающие интонации в голосе, обезьяньи ужимки, кричащие наряды и, самое ужасное, - улыбка до ушей - смотрите! какая я классная! восхищайтесь мной! Но Лилия оказалась умной девушкой - со временем она стала сдержанней в жестикуляции, мимике и одежде. Погоду уже можно было и слушать и смотреть. а ПОТОМ Я УВИДЕЛА СОВЕРШЕННО НОВУЮ лИЛИЮ В "нЕЙМОВІРНИХ історіях кохання"! Это был другой человек! Умная, сдержанная, тонкая, чуть ироничная, красивая и стильная. По уровню намного выше Мейхер. И еще как-то попала на "Танцюють всі!". Здесь Лилия - раскрепощенная, свободно общающаяся с аудиторией и участниками шоу, настоящая хозяйка бала! Это притом, что какой бы она ни была в разные моменты своей карьеры, она замечательно владеет украинским языком, на уровне филолога, т.к. на ходу извлекать такое обилие синонимов и так красиво и грамотно выстраивать предложения способен только человек с литературным талантом. Я восхищена и горжусь (такое впечатление, что она услышала мою давнюю критику)! Удачи!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду