Дебати уже стали інструментом виборчої війни. Ющенко наполягає на дебатах. Янукович не хоче сідати за стіл з тими, хто "обливав його брудом". Штаб Ющенка говорить, що Янукович – "боягуз". Штаб Януковича може знайде нові аргументи, щоб відмовитися від дуелі. Все це піднімає градус протистояння, але ніяк не наближає країну до свідомого вибору.

Цей текст – заклик до штабів відповідально і швидко ухвалити рішення, яке подарує країні дебати.

Як учасник робочої групи, яка вже багато місяців живе цією ідеєю, стверджую: є способи провести дебати так, щоб від них виграли усі – і кандидати, і телеканали, і громадськість – вся країна.

Нижче пояснення, як бачимо дебати, ми – телевізійники та наші партнери з третього сектору.

15 жовтня телеканали ICTV, "5 канал", "Тоніс", а також наші партнери з "Інтерньюз-Україна" та Коаліції громадських організацій "Свобода вибору" підписали меморандум про наміри спільно провести теледебати. Принципи – прості: незалежний майданчик, рівні можливості для кандидатів, прямий ефір. Цей меморандум підтриманий Центральною виборчою комісією та ОБСЄ.

4 листопада про готовність надати ефір для дебатів заявили три канали, які відносять до холдингу Віктора Пінчука, - "Новий", ICTV, СТБ.

Все це дає можливість країні побачити дебати одночасно в ефірі 5 загальнонаціональних каналів плюс авторитетних регіональних станцій – партнерів "Інтерньюз-Україна".

Яка готовність дебатів на цей момент?

Телевізійники - на низькому старті.

Визначений оптимальний час для дебатів - субота, 13 листопада, 18:00. Тривалість – 1 година. Частина каналів-учасників уже навіть передбачила вікно в сітці мовлення.

Заброньовано можливе місце для таких дебатів, яке передбачає все – від гримерок до кімнат для післядебатних прес-конференцій кандидатів. Готові ескізи оформлення. Все обіцяє бути ефектним – подіуми, сцена, світло.

Є логотип дебатів. Напоготові промо-продукція, яка має переконати всю країну – увімкни телевізор і подивись.

Прописаний робочий формат дебатів, де чітко визначені регламент виступів, роль ведучого (ведучих).

Все це зараз чекає лише одного – згоди обох кандидатів. Як резонно підкреслив Сашко Богуцький на "Телекритиці", домовлятись між собою повинні насамперед штаби. За задумом, штаби матимуть право вето у всіх питаннях підготовки.

Вони делегують своїх представників, і їм, вірогідно, буде що обговорювати – хто буде ведучим (компромісний варіант – пара ведучих), яким має бути остаточний формат, на які теми дискутуватимуть кандидати. Маса можливостей для політтехнологів та іміджмейкерів.

Всі ці речі донесені до штабів. Ми говорили про дебати з Тігіпком і з Зінченком, з Прутніком і з Порошенком, з Гавришем і з Рибачуком, з Левенцем і з Томенком. Жоден з них не був проти. Більше того - я маю чітке відчуття, що в обох штабах набралася критична маса азарту і здорового глузду для того, щоб дебати відбулися.

Чому тоді країна досі чекає на згоду принаймні одного зі штабів? Тому що ця надривна кампанія штовхає до рішень емоційних, а не раціональних.

У кампанії справді було забагато бруду. Дуель справді можуть перетворитися на бійку без правил.

Прямий ефір справді вимагає максимальної концентрації і самих кандидатів, і їхніх штабів. Щоб красиво і сильно пройти через це змагання, справді потрібні будуть не лише красномовність і швидкість реакції, а й сміливість і віра в себе, без чого, очевидно, у Президенти ходити не варто.

Все це справді великий ризик. І він вартий тих призів, які дебати дадуть і кандидатам, і країні.

Це буде азартно. Змагання двох Вікторів, один з яких надалі вестиме країну, буде справжнім делікатесом для політичних гурманів і довгожданим подарунком для всієї країни, яка під час кампанії так і не почула протистояння аргументів.

Це буде ефективно. Це реальна можливість переконувати – надихати соратників, робити опонентів прибічниками і давати свідомий вибір тим, хто досі не визначився.

Це можливість творити історію – як колись Кеннеді з Ніксоном.

Це сильний козир перед світом. Чи уявляєте ви такі дебати в Росії Путіна, у Казахстані Назарбаєва чи в лукашенківській Білорусі? Я теж. Але я дуже добре це уявляю в Україні – країні, яка гідна прозорої влади і яскравих політиків.

Саме тому день дебатів може бути народженням в Україні справжньої політики – з відкритим забралом, з яскравими ходами, з духом змагання. Це політика, яку робити азартно, а не соромно; політики, за якою стежити цікаво, а не страшно; політики, яка дає країні надію, а не ненависть.

Політика, за якою майбутнє і від якої виграють усі.

Насамкінець що таке вибори без дебатів? Це зрада.

Для телебачення і для всієї країни.

Це зрада кандидатами самих себе.