- Я згоден, що соціологічна наука 2004 року зазнавала гострої критики, але переважно це було пов'язано з результатами низки екзитполів або компаній-одноденок, які віддавали радикальну перевагу тим чи іншим кандидатам. Це, власне, тоді й дискредитувало соціологію. Але, як відомо, дані були зовсім іншими. Буквально нещодавно Ольга Балакірєва організовувала круглий стіл соціологів, де, зокрема, були розглянуті соціологічні дані різних компаній відносно рейтингів кандидатів 2004 року. Спільна точка зору зводилася до того, що жоден із кандидатів не мав вирішальної переваги: деякі віддавали невелику перевагу Януковичу, деякі - Ющенку.

- Чи зможе соціологія уникнути тих помилок, які були на минулих виборах?

- Компаніям, що поважають себе і які займалися соціологічними дослідженнями на минулих виборах, а не маніпуляціями, нічого зараз соромитися перед журналістами та громадськістю. Питання сьогодні полягає в іншому - чи буде знову спроба розіграти соціологію як інструмент маніпулятивних технологій? І варто зауважити, що вже зараз з'являються компанії, про які ми раніше не чули, але які готові намалювати будь-які рейтинги будь-якому кандидату. Робиться це за допомогою різних інтерпретацій. Наприклад, говорять про те, що певний кандидат програє у першому турі, проте виграє у другому, або про те, що один із кандидатів має доволі великий прихований електорат тощо. Також намагаються дискредитувати соціологію як науку, використовуючи інструмент соціологічних досліджень як основну частину виборчої кампанії. Але цим вони самі собі створюють проблеми, адже дискредитують сам процес досліджень, що не віддає переваги жодній зі сторін.

- Народні депутати обіцяють, що 21 серпня на позачерговій сесії парламенту вони подолають вето президента на закон про вибори. Як ви гадаєте, чи зможуть такі нововведення до закону, як скорочення виборчої кампанії з 120 до 90 днів, збільшення застави для кандидатів у президенти від 500 тис. до 2,5 млн. грн., ліквідація інституту відкріпних посвідчень і підписних листів на підтримку кандидата вплинути на перебіг виборчої кампанії або результат виборів?

- Можуть вплинути в деяких позиціях. По-перше, відкріпні посвідчення зіграють певну роль на виборах, але не вирішальну. По-друге, скорочення виборчої кампанії пов'язане з економією фінансів, хоч уже зараз ми бачимо, що де-факто вона ведеться. По-третє, збільшення застави в умовах кризи зроблене для того, щоб люди робили менше «рухів», тобто раціональніше витрачали свої гроші. На мій погляд, кампанія 2004 року була надто ресурсовитратною. Зараз таких можливостей менше.

Що стосується результатів виборів, то тут усе залежить від ефективності ведення виборчої кампанії. Якщо кандидат раціонально вестиме кампанію, він отримає виборчу підтримку, якщо ж ні - то й підтримки не буде. Я думаю, що кандидатам за будь-яких умов необхідно складнощі розглядати як ресурс, а не як проблему, бо складнощі будуть у всіх кандидатів. Єдине, що у деяких буде більше можливостей щодо використання адміністративного ресурсу.

- На сьогоднішній день у кого з кандидатів найбільші шанси зайняти президентське крісло?

- Наразі таких кандидатів два - Янукович і Тимошенко. Дуже близький до них Арсеній Яценюк. Решта кандидатів, у яких рейтинг від одного до чотирьох відсотків, мають менше шансів. Усе залежить від того, наскільки грамотно й послідовно будуватимуться виборчі кампанії того чи іншого кандидата.

- Чи отримають вибори 2010 року таке ж яскраво виражене територіально-політичне забарвлення, як це було 2004 року?

- Певне розділення між заходом і сходом буде присутнє. А загалом розклад залишиться колишнім: захід, центр - за Тимошенко, Яценюка, схід, південь - за Януковича. Проте для центральних і деяких інших регіонів розрив між Януковичем і Тимошенко буде не таким і великим. Якщо у 2004-2005 рр. на заході популярним був Віктор Ющенко, у 2006-2007 рр. - Юлія Тимошенко, то у другій половині 2008 - першій половині 2009 рр. йде активна боротьба між Тимошенко й Яценюком. Можливо, це якимось чином змінить політичну палітру.

Виборча кампанія 2009 р. відрізняється від 2004 р. передусім мобілізаційною готовністю. 2009 року вона поки що значно нижча, ніж це було 2004-го. Зараз мобілізаційна готовність знаходиться на рівні 65%. Другий момент. Так чи інакше, журналісти підводитимуть підсумки п'ятирічного перебування при владі Віктора Ющенка. Очевидно, висновки, що зроблено, а що не зроблено, також зіграють свою роль в активній фазі виборчої кампанії. Також варто звернути увагу й на зовнішній чинник. Лист Медведєва є яскравим підтвердженням цього.

Порівняно з 2004 роком сьогодні на перманентну політичну кризу наклалася ще й економічна, що істотним чином вплине на симпатії або антипатії електорату. Рівень матеріального благополуччя людини керує її перевагами. Крім того, на сьогоднішній день ми бачимо, що сталася делегітимізація всіх інститутів влади. Так, 2004 року різкої критики зазнавали інститути президентства, парламенту, уряду, але тоді рівень довіри був усе одно вищий, аніж зараз. Тому в нинішній ситуації рівень довіри до інститутів влади матиме своє значення, тому що це питання керування країною.

- Багато економічних експертів прогнозують нову хвилю кризи восени цього року. Як ви вважаєте, наскільки це може вплинути на рейтинги кандидатів у президенти?

- Безумовно, криза вплине на рейтинги. Тим більше, жодна з основних політичних сил не володіє перевагою перед іншими. Чинники ризику для кожної команди великі, але прем'єр-міністр перед ними найвразливіша. Їй доведеться наводити такі аргументи, які доводитимуть її правильну політику, але в умовах кризи це буде зробити дуже важко. А відсутність активної політики з боку Партії регіонів також може привести до того, що з Тимошенко пов'язуватимуться розв'язання тих чи інших економічних питань. Тому я припускаю, що чинник економічного ризику високий як для країни загалом, так і для окремих кандидатів зокрема. Я навіть не виключаю варіанту, що ПР і БЮТ можуть повернутися до переговорів про які-небудь спільні дії. Можливо, вони навіть уже ведуть ці переговори.

- Останні п'ять років Україні притаманна перманентна політична криза. Виходячи з цього, як ви гадаєте, чи навчилися українці голосувати більше головою, а не серцем?

- Частина людей завжди голосує головою, а частина - серцем, але більшість 2004 року голосували не стільки «за», скільки «проти». Чого навчить ця криза? Я б відповів словами з пісні: «Без обмана не видят действительности». Звісно, криза чогось навчить. Але роботи команд кандидатів якраз і спрямовані на те, щоб отримати миттєвий результат.

- 2010 року виборці також голосуватимуть більше «проти», ніж «за»?

- За п'ять років сталися певні зміни в симпатіях громадян, але в базових регіонах заходу і сходу все-таки зберігається електоральна полярність. Не така виражена, як 2004-го, але зберігається. Тому частка тих, хто голосуватиме більше «проти», ніж «за», буде високою, особливо у другому турі.

- Наскільки рейтинг довіри відрізнятиметься від електорального рейтингу?

- Якщо порівнювати з 2004 роком, то рейтинг Ющенка зашкалював за 50%. Зараз жоден політик не має такого рейтингу довіри. Були лише певні проміжки у Януковича й Тимошенко після 2004 року, коли у них зберігався непоганий баланс позитивних і негативних оцінок. Сьогодні більш-менш сприятливі оцінні характеристики мають три гравці - Яценюк, Янукович, Тимошенко.

 Іван Капсамун, «День»