В ньому зафіксовано один випадок загибелі журналіста, одне побиття, 2 випадки перешкоджання журналістській діяльності, 2 випадки непрямого тиску.

Барометр свободи слова за липень 2004 року

Загиблі та зниклі журналісти –1

02-07-04 Помер не приходячи до тями оператор закарпатського телеканалу “М-Студіо” Іштван Коцаник. 23 червня цього року 33-річнйи телеоператор обласної ТРК «М-студіо» Іштван Коцаник у непритомному стані був доставлений до обласної клінічної ліакрні в Ужгороді. В ніч з 22 на 23 червня телеоператора знайшли в коридорі будинку №33 на вулиці Льва Толстого в Ужгороді у несвідомому стані з численними травмами на тілі. Лікарі відділення нейрохірургії обласної клінічної лікарні зробили йому складну операцію голови, однак, не виходячи з коми, він через 9 днів помер. "За яких обставин були нанесені травми Коцанику дотепер так і не відомо . Його батько звертався за роз'ясненнями в правоохоронні органи, але чіткої відповіді так і не одержав", - повідомив голова ужгородської медіа-профспілки Василь Бедзір. За його словами, у заяві профспілка просить з'ясувати, чи мало місце напад на Коцаника, а якщо так, то чи могло воно бути пов'язане з його професійною діяльністю.

Директор ТРК «М-студіо» Іван Маняк, у розмові з кореспондентом ІМІ, відзначив, що схиляється до думки про те, що причиною смерті телеоператора стали побутові травми:

- Скоріш за все – це побутова причина. Після роботи, чи його побили, чи впав, він два тижні пролежав у комі і помер. Ми не пов»язуємо це з професійною діяльністю. Не було ніяких претензій до нього, ніяких нападок. Кого ми можемо звинувачувати? Правоохоронці почали свої слідчі дії, але конкретної відповіді ніхто не може дати. На роботі у нього якихось проблем не було, щоб він когось там зачепив. І матеріалів таких не було, щоб можна було зачепитись.

08-07-04 Профспілка працівників мас-медіа Ужгорода звернулася до начальника управління МВС у Закарпатській області Василя Варцаби і прокурора області Володимира Лемака із заявою-проханням розслідувати причини смерті телеоператора ТРК "Мукачеве-"М-Студіо" Іштвана Коцаника.

30-07-04 Василь Бедзір отримав відповідь на листа де просив правоохоронні органи про всебічне розслідування загибелі оператора. У листі йдеться йдеться, що прокурор міста Ужгорода порушеив кримінальну справу № 11063/04 від 13.07.2004 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України”. Голова медіапрофспілки висловив надію, що він і його колеги отримають „обгрунтовану відповідь правоохоронців, що стало причиною смерті — тривіальне падіння, чи вбивство”.

Нові елементи про розслідування загибелі та зникнення журналістів -7

01-07-04 Гнеральна прокуратура України порушила справу за фактом розголошення даних досудового слідства у справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.

02-07-04 Прес-секретар Генпрокурора Оксана Соколова повідомила, що усіх, хто причетний до публікації в британській газеті “Індепендент”, допитають слідчі Генеральної прокуратури. Допити будуть проходити у рамках розслідування справи, порушеної 01-07-04.

За словами речниці генпрокурора, надалі ГПУ планує обмежити спілкування з пресою з політичних міркувань. Вона не назвала прізвищ осіб, яких буде допитувати Генпрокуратура у цій справі. За її словами, наразі Генпрокуратура з’ясовує, в який спосіб стався витік інформації, і хто до цього причетний. Водночас вона відзначає, що питання “будуть до всіх, хто причетний до публікації”. Оксана Соколова пояснила, що «є такий факт в даному випадку, і далі з’ясовується коло причетних, через кого пішла інформація і так далі.»

05-07-04 під час брифінгу заступник начальника прес-служби Генеральної прокуратури України Юрій Бойченко заявив, що ГПУ допитає у "справі Гонгадзе" усіх бажаючих . Він також не виключив можливості, що ГПУ, у разі добровільної неявки Володимира Литвина, можливо, викличе його сама. Нагадаємо, що 26 червня спікер ВР Володимир Литвин заявив в інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня», що йому відомі прізвища тих, хто розповсюдив у ЗМІ матеріали слідства у справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, які були покладені в основу публікації в «Індепендент». Заступник голови прес-служби зазначив, що ГПУ вже заявляла, що готова вислухати всіх бажаючих дати свідчення у "справі Гонгадзе".

Юрій Бойченко також повідомив, що 1 червня після публікацій у "Індепендент" Генпрокуратура порушила кримінальну справу за фактом розголошення даних у справі Гонгадзе після звернення обурених правоохоронців. Він зазначив, що після публікацій до Генпрокуратури "звернулася група правоохоронців, згаданих у цій публікації, з вимогою захистити їх честь і гідність".

06-07-04 Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу проти прокурора, що розслідував справу про убивство директора регіональної телекомпанії "ТОР" (Слов'янськ, Донецька область) Ігоря Александрова, повідомив журналістам заступник керівника прес-служби Генпрокуратури Юрій Бойченко.

За його словами, кримінальна справа порушена за статтею 367 Кримінального кодексу "Службова недбалість". Раніше Генпрокуратура повідомляла, що слідчо-оперативну групу в справі Александрова очолював Володимир Голік, а організація розслідування і прокурорського нагляду була покладена на тодішнього заступника генерального прокурора Сергія Винокурова.

08-07-04 Генеральний прокурор Геннадій Васильєв назвав публікацію у британській "Індепендент" витоку матеріалів з Генпрокуратури спробою "зірвати розслідування і перевести кримінальну справу щодо вбивства Гонгадзе у політичну площину". Про це говориться у відкритому листі генпрокурора на адресу "Тhe Independent".

Васильєв заявляє, що стаття його "шокувала цинізмом і зухвалістю, з якими були перекручені реальні події і факти" та завдала "невиправної шкоди розслідуванню екстра-важливої для України справи і поставила під загрозу життя багатьох людей".

12-07-04 заступник начальника прес-служби Генеральної Прокуратури Юрій Бойченко повідомив, що кримінальна справа про вбивство Ігоря Александрова передається до Верховного суду. Верховний суд в свою чергу визначить який апеляційний суд буде розглядати цю справу. Він розповів, що по цій справі притягується до відповідальності 12 людей, з яких 11 вже заарештовано. Всі вони знаходяться під вартою. Справа нараховує 11 епізодів. «Відповідно до встановлених обставин, мотивом вбивства є помста Александрову у зв’язку з його професійною журналістською діяльністю, пов’язаною з висвітленням ним у телевізійній авторській передачі інформації про організоване злочинне угрупування у місті Краматорську Донецької області, до якого мав відношення замовник вбивства. Замовниками і організаторами цього вбивства є брати Рибаки”, - зазначив Юрій Бойченко.

23-07-04 Національна спілка журналістів Великобританії та Ірландії (NUJ) звернула увагу на серію документів у справі Георгія Гонгадзе. Документи розміщені на сайті www.delogongadze.org, який був створений групою журналістів, що звернулись до NUJ з проханням допомогти в оприлюднені документів. Вперше частина цих документів була надрукована у газеті “The Independent”. Мова йшла про те, що розслідування справи Гонгадзе було загальмовано на найвищому рівні. Документи містять свідчення очевидців, які були зібрані слідчими та працівниками прокуратури у цій справі. У цій підбірці також містилась секретна експертиза тіла Ігоря Гончарова, ключового свідка, що помер у в’язниці. Ця експертиза свідчить, що він був отруєний. Крім того були оприлюднені документи про стеження за Гонгадзе в останні тижні перед зникненням.

NUJ – впевнений, що ці документи є правдивими, але не може самостійно цього довести. Однак, організація вірить, що максимальна прозорість у цій справі є надзвичайно важливою і привертає увагу журналістів та незалежних дослідників до цих нових свідчень. Джерелі Діер – генеральний секретар NUJ, вважає, що справа Гонгадзе є надзвичайно важливою для журналістів усієї Європи. Вбито не лише журналіста. Кілька слідчих не змогли знайти, причетних до цього вбивства. Багато важливих свідчень у цій справі – ігнорувались.

26-07-04 Під час брифінгу в Генеральній прокуратурі , начальник прес-служби відомства Сергій Руденко повідомив, що наразі, слідство не може сказати, чи є випадок публікацій матеріалів у справі Гонгадзе на сайті www.delogongadze.org - витоком інформації. Зокрема він зазначив, що слідчі не зробили висновку про те, чи є ці документи автентичними. У рамках розслідування, щодо розголошення службової таємниці, розпочатого після публікацій у британському виданні “The Independent”, ці документи будуть розглянуті.

Арешти та затримання - 0

Нові елементи про арешти та затримання - 0

Побиття, напади, залякування-1

10-07-04 Побито заступника головного редактора газети "Вечірні Черкаси" Леоніда Туменка. Це трапилося у селі Дубієвка на Черкащині.

Громадсько-політичну газету "Вечірні Черкаси" видають у Черкасах з 1993 року та розповсюджують по всій території області. Газета виходить раз на тиждень, по середах, накладом тиражем 81 тис. примірників.

"Мене побили біля дверей власного будинку", - стверджував Туменко. Він додав, що двоє невідомих напали на нього о десятій вечора, коли він підходив до свого будинку. За його словами, нападники - молоді та високі на зріст. Спочатку збили з ніг ударами кулаків, потім били ногами. У результаті нападу 57-річний Туменко зазнав численних травм обличчя, а також травм грудної клітини та попереку і зараз перебуває на лікарняному. Туменко стверджує, що напад пов'язаний з його професійною діяльністю. Зокрема, незадовго до цього випадку він проводив у селі Дубієвка журналістське розслідування щодо обґрунтованості видачі золотих медалей в середній школі. “У мене були всі підстави вважати, що та медаль - "липова". І тому я вважаю, що напад на мене явно замовлений", - сказав він. За фактом нападу порушено кримінальну справу за статтею хуліганство. „Але то було ніяке не хуліганство, ви ж розумієте,” – зазначив потерпілий журналіст.

Нові елементи про побиття, напади, залякування - 0

Перешкоджання виконувати обов”язки, цензура -2

08-07-04 У Харкові було затримано знімальну групу „5 каналу”, яка знімала матеріали для передачі „Закрита зона” Володимира Ар’єва. Міліціонери з обласного УВС не давали знімати фасад будинку УВС, затримали оператора і журналістку „5 каналу” Олену Кочкіну, мотивуючи заборону зйомок фасаду тим, що це „режимний об’єкт”. Журналістка пояснила міліціонерам, що знімальна група з Києва акредитувана на з’їзд СДПУ(о). Коли Олена Кочкіна повідомила, що вони х Києва, міліціонери запропонували „безболісно зам’яти” інцидент: „Давайте ви відмотаєте плівку назад, а ми дамо людину, яка проводить і покаже, що можна знімати, а що ні.” Вони запропонували їм зняти садок та будинок ЦОС, хоча журналістам був потрібен саме реконструйований фасад. Оператор відмотав плівку, але зйомки інциденту на ній залишилися.

Пізніше міліціонери записали номери машини знімальної групи, всі особисті дані, запитали телевізійників, скільки вони ще будуть в місті. Керівникові передачі „Закрита зона” Володимиру Ар’єву міліціонери подзвонили і сказали, що знімальну групу не затримували - просто встановлювали їхні особи.

23-07-04 співробітниками служби охорони Феодосійського підприємства з перероблення нафтопродуктів убло затримано фотокореспондента феодосійської газети “Кафа” у той момент, коли він за редакційним завданням проводив зйомку біля території підприємства. Електронний носій, конфіскований у фотокореспондента феодосійської газети “Кафа” працівниками нафтопереробного підприємства, повернуто газеті. Про це 27-07-04 ІМІ повідомив керівник нафтобази Олександр Бартенєв, що підтвердили у редакції видання. Проте у редакції зазначили, що матеріал вийшов без потрібних ілюстрацій, і вони будуть чекати відповіді прокуратури, заяву до якої подав фотокореспондент.

Ірина Прокопюк (редактор газети) розповіла, що до кореспондента підійшла жінка, яка не пред”явила жодних документів, викликала охорону, яка відібрала фотоапарат, міліцію, СБУ. Олександра Чердака (фотграфа) затримали і якийсь час він провів на нафтобазі. Після розмови з керівництвом нафтобази техніку повернули, але відібрали чіп пам”яті, де містилися фотографії, пославшись на те, що підприємство режимне.

-На мій погляд будь-яка нафтобаза є екологічно-небезпечним об”єктом, зазначила редактор, - тому преса має право його фотографувати не заходячи на територію. СБУ та прокуратура , з”ясовуючи деталі конфлікту, пересвідчилися, що фотокореспондент дійсно працює у редакції і більше не мали питань.

Кореспондент та редакція подали заяву у прокуратуру. Її прийняли за 171 статтею –перешкоджання журналістській діяльності, у десятиденний термін буде повідомлено про подальший хід справи.

У розмові з кореспондентом ІМІ Олександр Бартенєв – керівник нафтопереробного підприємства пояснив, що він переймається через небезпеку, яку несе тероризм. “Ми робимо все в рамках можливого у плані охорони, боротьби з тероризмом,”- додав він. Олександр Бартенєв пояснив ІМІ, що останні 2-3 тижні керівництво підприємства попереджували про небезпеку, яка могла б загрожувати об”єкту. «Ми, мабуть, були не праві у тому, і я це проаналізував, треба було оперативніше подивитися, що там (ІМІ: на електронному носії, конфіскованому у кореспондента “Кафи”), попросити знімки, подивитися, що там.., - зазначив Олександр Бартенєв. - Охорона не знала, що він виконує редакційне завдання.

Економічний, політичний, непрямий тиск – 2

07-06-04 Донецький опозиційний щотижневик “Острів”, який не друкують на Донеччині, відмовилися друкувати й у Луганській області. 15 червня щотижневик “Острів” із видавництва “Донбас” повідомили про те, що вартість послуг збільшується на 63%. Як пише редактор газети Євген Талишев, таке зростання ціни директор видавництва мотивував тяжким фінансовим положенням свого підприємства, але не зміг пояснити, чому подорожчання стосується тільки “Острова”. Коли ж газета все одно вирішила залишитися у “Донбасі”, на адресу редакції прийшов факс із повідомленням, що типографія в односторонньому порядку розриває умови договору “по технічних причинах” . На Донеччині газеті, що вже не перший рік знаходиться з владою “не в самих добрих стосунках”, знайти друкарню не вдалося. Черговий номер газети був надрукований у Луганській області. Але випуск, що вийшов, був першим і останнім. Після чого головному редактору “Острова” натякнули на те, що вартість типографських послуг для них зростає “у зв'язку з подорожчанням папера і видаткових матеріалів” .

А наступного дня, директор ТОВ “Пресс — експрес” зателефонувала й повідомила, що не буде друкувати опозиційну газету “за будь–які гроші”. Причиною такої різкої зміни планів були названі знову ті ж “технічні причини”, у цей раз пов'язані з “переозброєнням підприємства”.

16-07-04 у розмові з кореспондентом ІМІ редактор „Львівської газети” Олесь Старовойт повідомив, що він поки не розібрався, яким чином відбувся казус з інтерв’ю екс-прем’єр міністра Павла Лазаренка. Цього дня ЗМІ розповсюдили заяву адвокатів Павла Лазаренка щодо того, що він не давав інтерв’ю „Львівській газеті”. У цій заяві він називає інтерв’ю фальшивкою, проводячи паралелі із датою 16 липня 1996 року, коли проти нього на Донеччині здійснили замах, а потім приписали це „донецьким”. Констатуючи, що 15 липня 2004 р. в Інтернет-виданні "Українська правда" з посиланням на “Львівську газету” було опубліковано так зване інтерв'ю з ним, Павло Лазаренко заявляє: „Я не надавав цього інтерв'ю та не уповноважував інших осіб виступати від мого імені”.

Зазначену публікацію екс-прем’єр міністр називає „яскравим проявом давно відпрацьованих та перевірених в Україні брудних технологій”, намаганням „у будь-який спосіб не допустити мого повернення на Батьківщину”.

„Мені були приписані висловлювання, які цілком суперечать моїм поглядам та життєвій позиції, і в певному розумінні є наскільки не притаманними мені, що я розцінюю їх як абсурдні.” – зазначає Павло Лазаренко.

Олесь Старовойт пояснив, що для отримання інтерв’ю Павла Лазаренка, вони контактували з центральним офісом громадсько-політичного об’єднання „Громада”. При цьому вони спілкувалися з декількома людьми, які допомагали електронною поштою переправляти питання, інтерв’ю, вичитаний матеріал, а також фото екс-прем’єр міністра України.

"Львівська газета" на своїх сторінках робила викладку щодо майбутньої публікації.

Намагаючись дати пояснення ситуації, Олесь Старовойт зробив припущення, що пану Лазаренку погано пояснили, для чого були передбачені питання. Роблячи припущення, що хтось міг написати відповіді за Павла Лазаренка, Олесь Старовойт додав, що у інтерв’ю є моменти, які міг казати тільки Павло Лазаренко.

23-07-04 на Львівщині почав з перебоями ретранслюватися "5 канал", - про це повідомила Прес-служба Львівського обласного штабу Віктора Ющенка. Після того, як було проведено технічне регулювання мережі, чимало мешканців Червонограда, увімкнувши свої телевізори не побачили звичної для них синьої п'ятірки у правому верхньому кутку своїх телевізорів. Стурбовані такою ситуацією, абоненти ТРК "Бужани" поскаржилися керівництву компанії, з якою вони уклали договір про надання послуг. Втім, поки що люди не одержали конкретного пояснення про причини переривання трансляції „5-го каналу” у Червонограді.

Як пояснили у Червоноградській ТРК „Бужани”, „5-й канал” транслюється на каналі СК-5 і знаходиться одразу ж після каналу „ТЕТ”. Також у „Бужанах” сказали, що „5-й канал” в телевізійному ефірі таки є. А те, що люди не можуть його дивитися, пов’язане нібито „з недосконалістю телевізорів старих взірців”.На думку Івана Адамчука, генерального директора “5 каналу”, ці проблеми мають зовсім інший характер. “Ми не можемо пов’язувати цього ні з чим іншим, як із наближенням президентських виборів і з тією принциповою позицією, яку займає “5 канал” у своїй редакційній політиці: висвітлювати події максимально об’єктивно та збалансовано”, – вважає він.

Як повідомив “Газету” генеральний директор “5 каналу”, відразу після виникнення проблем із трансляцією програм каналу, тобто 23 липня, дирекція каналу поширила кілька відкритих листів, зокрема президентові, прем’єр-міністру та іншим. Жодних пояснень чи бодай відповідей керівництво каналу не отримало. Єдиним, хто відгукнувся на лист, є Микола Томенко, який, за словами І. Адамчука, вже подав запит у Генеральну прокуратуру.

Нові елементи про політичний, економічний, непрямий тиск – 10

02-07-04 Найближчими днями депортований з Білорусі громадянин України, журналіст Михайло Подоляк має намір звернутися до урядів Литви, Польщі та Росії з проханням надати йому та його дружині посвідку на тимчасове проживання через те, що Україна не здатна захистити права свого громадянина. Як відзначив Михайло Подоляк в розмові з ІМІ, навіть, якщо він залишиться жити в Україні, у разі повторного порушення його прав, наприклад, якщо його газета «Время» буде й надалі виходити й білоруська сторона висуне якісь претензії, існує небезпека, що українська влада може відправити його назад до Білорусі.

За словами Подоляка, він намагається привернути увагу не стільки Білорусії, як України, яка, за словами журналіста, проявила повну пасивність стосовно незаконного поводження з її громадянином. Як розповів журналіст в інтерв»ю кореспонденту ІМІ, консула посольства України в Республіці Білорусь Володимира Кирилюка тричі повідомляли про терміновий процес депортації громадянина України з білоруської території. Він також додав, що нині готує текст запиту до МЗС України, в якому вимагатиме негайного пояснення відсутності відповідної реакції з їхнього боку.

Журналіст повідомив ІМІ, що до нього вже надійшли пропозиції для співпраці від київської газети «Столичные новости» та української служби радіо «Бі-Бі-Сі».

06-07-04 депортований з білорусі український громадянин та журналіст Михайло Повідомив, що Міністерство закордонних справ України досі не відреагувало на його депортацію. Про це він розповів у розмові з ІМІ.

14-07-04 ІМІ звернулося до Міністерства закордонних справ України із проханням вжити необхідних дій щодо захисту українського громадянина Михайла Подоляка. До звернення приєднався народний депутат Анатолій Матвієнко

06-07-04 Союз кабельного телебачення України звернувся до генерального прокурора України Геннадія Васильєва з проханням взяти під свій особистий контроль розслідування кримінальних справ стосовно керівників «Воля-кабель». У листі до генпрокурора Союз кабельного телебачення України попросив «забезпечити безстороннє і об’єктивне розслідування, невідкладно вжити відповідних заходів для звільнення з-під арешту до рішення суду» директора «Воля-кабель» Сергія Бойка і його заступника Валерія Салямова.

Автори листа заявили, що «тиск на кабельних операторів може зашкодити безперебійній роботі технічного устаткування, яке забезпечує доставку сигналів українських телекомпаній до телеприймачів населення України». Також до Генерального прокурора Геннадія Васильєва звернулася Інтернет Асоціація України з проханням забезпечити дотримання законності, відкритості та прозорості діяльності правоохоронних органів щодо кримінальних справ, порушених проти керівників компанії „Воля” - Сергія Бойко та Валерія Салямова.

07-07-04 Господарський суд міста Києва була оголосив резулятивну частину судового рішення за позовом прокуратури Києва про стягнення з ЗАТ "Воля Кабель" 9 808 199,02 гривень. Згідно із рішенням суду прокуратурі в позові відмовлено повністю, - повідомила PR служба компанії. Цей позов було подано окремо від порушеної кримінальної справи про безліцензійну діяльність і містив вимоги про стягнення в бюджет вищезгаданої суми, як прибутку отриманого без визначених законом підстав, тобто коштів отриманих від здійснення діяльності без ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Аргументи сторін були аналогічні тим же аргументам, що фігурують у кримінальній справі.

Таким чином, господарський суд, розглянувши матеріали справи колегіально (у складі 3-х суддів), прийняв рішення, що "Воля Кабель" здійснює діяльність законно, а претензії прокуратури безпідставні, - зазначається у повідомленні "Волі-Кабель".

09-07-04 ГПУ назвала незаконним звільнення з-під варти директора найбільшого оператора кабельного телебачення в Києві компанії "Воля" Сергія Бойка та його заступника Валерія Салямова. На думку прокурорів, Апеляційний суд Києва брутально порушив закон. Крім того, Генпрокуратура здивована не тільки позицією суду, але і реакцією низки мас-медіа на факт порушення кримінальних справ щодо Бойка і Салямова, яких звинувачують у поширенні порнографії та порушенні умов ліцензії. Прес-служба зазначила, що фінансові потоки компанії "Воля" проходять через офшорні зони на Кіпрі, і фактично компанією керують громадяни США.

12-07-04 Керівництво ЗАТ "Воля Кабель" виступило із заявою щодо чуток про можливість використання кабельних телевізійних мереж у політичних цілях. У ній зокрема йдеться, що дії кампанії не мали і не мають нічого спільного з політикою.

Для забезпечення стабільності та прозорості у використанні кабельних мереж, усунення можливих потенційних зловживань та спекуляцій навколо кабельних мереж у період виборчої компанії, “Воля-Кабель” пропонує створити незалежну Громадську Раду, до складу якої увійдуть представники виборчих штабів усіх кандидатів у Президенти України, Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення, Держтелерадіо, телекомпаній, правоохоронних органів” – йдеться у поширеній заяві.

16-07-04 відбулося засідання Дніпровського районного суду м. Києва з розгляду кримінальної справи за обвинуваченням керівників ЗАТ "Воля-Кабель" Сергія Бойка та Валерія Салямова про безліцензійну діяльність.

Заступник прокурора Дніпровського району, представник обвинувачення, заявив клопотання про перенесення справи, мотивуючи це тим, що йому необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи, - повідомила прес-служба "Волі-Кабель". Суд прийняв рішення про перенесення слухання на 29 липня 2004 року, на 9:30. На думку адвокатів компанії, таке поводження представників прокуратури - ще один приклад відтягування прокуратурою ухвалення рішення по суті на невизначений термін.

22-07-04 ГПУ звинуватила посла США в Україні Джона Хербста у тиску на слідство у справі “Волі кабель” у зв”язку із заявою останнього про те, що дії ГПУ щодо цієї організації можуть відлякати іноземних інвесторів з України.

12-07-04 Донецька газета "Остров" звернулася з відкритим листом до прем"єр міністра України та кандидата в президенти Віктора Януковича, у якому закликала: "Просто зніміть свою кандидатуру з виборів: більшу послугу українському народові ви навряд чи зможете зробити". Нагадаємо, що опозиційне видання відмовилися друкувати типографії Донецької та Луганської областей,. Керівництво газети нагадало прем"єрові про ситуацію, що склалася у регіоні: про "бездумно закриті вугільні підприємства", "розорення сільських господарств", "приватизацію за безцінь усієї ланки "вугілля-кокс-метал" тощо. Також вони назвали лицемірством гасло кандидата у президенти "Моє життя належить Україні!". Журналісти наголосили на ситуації, яка склалася навколо їх газети та "5 каналу". Головний редактор Євген Талишев особисто пообіцяв пану Януковичу, що опозиційна газета "Осторов" буде виходити у Донецьку.

14-07-04 Дніпропетровське видавництво "Зоря" стало 13 поліграфічним підприємством, що відмовилося друкувати донецьку опозиційну газету "Острів" за останні три тижні. Як повідомляє заступник редактора газети Сергій Фурманюк, відмова була "через технічні причини".

Дніпропетровщина – третя область після Донецької і Луганської, у якій "типографські верстати виходять з ладу відразу після того, як на них друкувалася опозиційна газета", повідомив Фурманюк. Директор друкарні Анатолій Полішко заявив "Острову": "Ми не будемо з вами працювати, немає технічних можливостей. У нас машина зламалася.... Шукайте іншу друкарню. Але в Дніпрі вас не надрукують".

22-07-04 керівництво доенцької газети “Остров” заявило про те, що буде друкуватися підпільно. через відмову Красноградської міської друкарні в Харківській області.

Таким чином, Слобожанщина стала четвертим регіоном, що відмовився друкувати "Острів". Після чого редакція видання заявила, що змушена, починаючи з 29 номера газети, видавати щотижневик у підпіллі. Але при цьому виникли проблеми з доставкою, повідомляє газета "Острів".

Останній випуск газети відмовилися брати на реалізацію чотири приватних підприємства і донецька дирекція "Укрпошти", з якою було укладено договір на реалізацію газети через поштові відділення зв'язку, повідомляє "Острів". "Це близько 900 торговельних точок, розташованих у всіх куточках Донецької області", - відзначає газета.

”Аналізуючи ситуацію, що склалася, можна з повною впевненістю сказати, що тотальний рекет у відношенні газети "Острів" здійснюється кандидатом у президенти країни від режиму - Віктором Януковичем", - стверджує "Острів".

Позови до ЗМІ та журналістів –1

20-07-04 було описане все майно закарпатської газети “Вечірнє Мукачеве”, а рахунки заморожені. Таке рішення було прийнято судом 19-07-04 після засідання у справі проти видання. Нагадаємо, 2 липня “Вечірнє Мукачеве” опублікувала коротеньку замітку «Нагороди за фальсифікацію?» з підзаголовком «Чергове рішення Кучми викликає здивування» про те, що Леонід Кучма “… підписав указ про нагородження головних діючих осіб мукачівської епопеї державними відзнаками”. Газета резюмувала, що подібне рішення услід за скандальними виборами мера Мукачева викликає здивування. Власне ці судження стали приводом для судових позовів з боку в. о. міського голови Мукачевого Матвія Поповича та начальника територіального управління Державної судової адміністрації Василя Ковбаска, які вбачають у згаданих висловлюваннях приниження честі, гідності і ділової репутації. Обидва позивачі вимагають за свої моральні страждання стягнути з головного редактора газети по десять тисяч гривень.

У розмові з кореспондентом ІМІ головний редактор газети “Вечірнє Мукачеве” Юрій Клованич відзначив:

-Все робиться для того, щоб ми не виходили, але ми будемо виходити за будь яких обставин. Проблема у тому, що тут є політичне підґрунтя, чому все у так у спішному порядку робиться? Тому що весь колектив колишнього «Старого замку» вже відійшов від «Нашої України» і почав видавати власну газету «Старий замок Паланок» і додаток «Вечірнє Мукачеве». Оскільки ми відійшли від «Нашої України», а до СДПУ(о) не приповзли надійшла команда від есдеків зробити все, щоб не брикались. Ми хочемо робити нормальну незаангажовану цікаву газету, тому ми й відійшли від «Нашої України» але така газета не потрібна ні опозиції ні владі.

29-07-04 стало відомо про накладання арешту на квартиру головного редактора Юрія Клованича, яка знаходиться у державній власності.

Нові елементи про позови до ЗМІ та журналістів- 3

12-07-04 у Печерському районному суді відбулося перше судове засідання у цій справі Київської мерії проти “Студії “1+1” (позов було подано у березні 2004 року). У позовній заяві міська влада вимагає спростувати інформацію про те, що адміністрації нібито підконтрольні судді. Так стверджував у своїй авторській програмі "Проте" за 10 лютого Дмитро Корчинский. У розмові з кореспондентом ІМІ керівник програми Дмитро Корчинський зазначив, що на його думку позов мерії „трохи безглуздий”, оскільки „Омельченко вимагає, щоб ми спростували інформацію про те, що київська мерія має слухняні суди”. Пан Корчинський додав, що якщо суди із цим не погоджуються, то повинні самі звернутися до журналістів. Також він додав, що в Україні немає людей, які б вірили в незалежність судів і зазначив, що докази цього знайти можна.

У прес-службі мерії кореспонденту ІМІ не змогли дати коментар щодо позову останньої до "Студії „1+1”, заявивши, що вони цим не займаються.

Програма "Проте" 10 лютого була присвячена боргам по квартплаті в Києві, тоді в ефірі Корчинский сказав: "Багатьом з них (киян - Авт.) надійшли офіційні листи з погрозами, що у випадку несплати боргів, київське начальство буде звертатися до своїх слухняних суддів - і ті, відповідно до Цивільно-процесуального Кодексу, радісно заарештують спонукуване і нерухоме майно боржників". "Київська влада з нетерпінням очікує прийняття нової редакції житлового кодексу, що передбачає право забирати в боржників квартири і викидати людей не вулицю", - також додав він.

Київська адміністрація вважає, що програма нанесла шкоду її репутації і вимагає в суді спростувати твердження Корчинского про наміри влади стосовно боржників. Представник юридичного управління КГГА сказав, що адміністрація вимагає тільки спростування тверджень Корчинского, і не вимагає відшкодування морального збитку.

Киевадминистрация мала намір представити в суді запис програми "Проте" як речовинний доказ, однак помилково доставила на засідання не ту касету. Наступне судове засідання відбудеться 4 серпня 2004 року.

16-07-04 Під час судового засідання суддя Людмила Охримчук заявила самовідвід у зв'язку зі статтею в номері "Сільських вістей" від 15 липня "30 тисяч доларів для судді Охримчук - гонорар, хабар або провокація?". Це відбулося вчора під час розгляду справи видання в Апеляційному суді.

У статті мова йде про те, що суддя Охримчук недавно нібито одержала від телемагната Вадима Рабіновича 30 тис. доларів. Автор статті повідомив, що одержав цю інформацію з найближчого оточення Рабиновича, - повідомили інформагентства.

Охримчук назвала цю статтю наклепом і заявила, що стаття наносить шкоду її честі і ділової репутації. Вона додала, що заявляє самовідвід для того, щоб не виникали які-небудь сумніви в неупередженості суддів.

Колегія суддів відклала розгляд справи про закриття "Сільських вістей" без дати.

Нагадаємо, що 28 січня 2004 року Шевченківський районний суд Києва виніс рішення про закриття газети "Сільські вісті" за позовом Єврейського антифашистського комітету. Обвинувачення з боку комітету базувалося на "осуді двох статей професора МАУП Василя Яременка по проблемі єврейства в Україні".

25 травня відбулося перше засідання Апеляційного суду у справі видання. Апеляційний суд відклав розгляд справи щодо газети “Сільські вісті” у зв”язку з рішенням долучити до справи додаткові матеріали, на які сторони посилалися у ході судового розгляду. Зокрема, суд витребуватиме) рішення Київської прокуратури від 2003 року про відмову у порушенні кримінальної справи за подібним позовом Олександра Наймана; Суд забов”язав представників Міжнародного антифашистського комітету надати відомості про засновників та членів цієї спілки громадських організацій; представники Василя Яременка мають надати матаріали передруку його статтей у газетах “Волинь” (м.Луцьк), “Український південь” (Миколаїв), “Дніпро” (Київ) та в деяких інших.

Після судового засідання 25 травня, сторони залишилися на своїх позиціях: газета “Сільські вісті” оскаржує рішення Шевченківського міського суду щодо закриття газети за розпалювання міжнаціональної ворожнечі за позовом Міжнародного антифашистського комітету, представники останнього наполягають на тому, щоб дане судове рішення залишилося без змін.

19-07-04 було перенесене на 20 вересня судове засідання у справі Інтернет-видання „Українська правда”

Засідання не відбулося через неявку позивачів. Нагадаємо, що позов проти „Української правди” за образу честі, гідності та ділової репутації було подано тимчасово безробітною Марією Самбур та редактором черкаської газети „Антена” Валерієм Воротніков. На минулому судовому засідання долучений у якості відповідача до справи журналіст Володимир Бойко заявив клопотання про перенесення судового засідання для того, щоб повідомити відповідачів належним чином. Нагадаємо, що в результаті двох минулих засідань заявлялося клопотання про перенесення слухань через неналежне повідомлення відповідачів, тобто позивачі не могли визначитися з адресами та особами, на які надсилалися повістки.

23-07-04 Кандидат у Президенти України Наталя Вітренко подала до Печерського районного суду Міста Києва скаргу на ТОВ “Редакційна рада” газети “Вечірні вісті”, у якій висловла вимогу щодо друку спростування фактів матеріалу “Олександр Турчинов: “Влада готує тотальну фальсифікацію виборів” (13 липня 2004 року). У цьому матеріалі були наведені слова Олександра Турчинова про те, що пані Вітренко, а також Олександр Ржавський є “технічними кандидатами”. У заяві пані Вітренко зазначила, що суб”єкту оскарження була надана вимога про опублікування доданого тексту спростування”, але на день подачі скарги спростування не було опубліковане. Стаття 64 ч.5 закону “Про вибори президента України” свідчить про те, що якщо кандидат у президенти вважає подані про еього у ЗМІ дані неправдивими, то він може вимагати спростування.