Якщо чесно, "Українська правда" не планувала повертатися до теми "ЦЕП і темники", оскільки наш попередній матеріал, як нам здавалося, досить повно розкрив це питання.

У принципі, участь росіянина Шувалова в появі технології темників узагалі доводити не треба. Це визнав його "вчитель" Марат Гельман в ефірі "Громадського радіо" однією-єдиною фразою: "Темники, до яких причетний Шувалов, більш ефективні..."

А один із головних героїв попередньої публікації "Фабрика темників" Михайло Погребинський привселюдно підтвердив, що доменне ім'я cep.org.ua, з якого відбувається розсилка темників, має до нього безпосереднє відношення. Чого ж ще бажати?

Однак, після уважного вивчення послання політичного радника адміністрації президента, в автора цієї статті завівся черв'ячок сумніву. По-перше, чому Погребинський, захищаючись і нападаючи на "Українську правду", вказує на нібито помилкове написання в нашій статті "CEP.UA" у вордівських "властивостях" файлів-темників?

Адже тільки зовсім недосвідчені в комп'ютерах люди можуть думати, що як назва компанії туди вводиться її доменне ім'я. Зазвичай в рядку "організація"/"company" прописується повне ім'я (або абревіатура) тієї структури, у якій комп'ютер знаходиться. Тому формулювання ключового аргументу шановного політолога виглядає, м'яко кажучи, безглуздо, якщо не сказати – некомпетентно.

По-друге, чому Погребинський, визнаючи доменне ім'я cep.org.ua, не відмовляється від того факту, що саме з ЦЕПівської адреси відбувається розсилка темників?

По-третє, чому ж нас просять працювати "ретельніше"?

Єдиний висновок, який виникає після тривалого розмірковування, - Михайло Борисович і явно, і натяками заявляє: "Хлопці, ви пропустили дуже важливі деталі!". Довелося знову занурюватися у "вордівські" нетрі. Як виявилося – недаремно, звернення Погребинського ми зрозуміли вірно.

Невидимі бійці видимого фронту

Отже, нагадаємо, що одним із слідів, який привів нас під час пошуку темників до Центру ефективної політики Погребинського, була наявність абревіатури CEP.UA у вордівських "властивостях" декількох "темниківських" файлів. Сама по собі ця абревіатура нічого не каже, але з урахуванням того факту, що ці файли поширюються з електронної скриньки на @cep.org.ua – ситуація стає досить цікавою.

Ще раз нагадаємо, що політолог-радник Медведчука Михайло Погребинський визнав, що доменне ім'я "cep.org.ua" належить йому.

Більшість "вордівських" документів, у яких містяться різні типи темників, ретельно зачищені – у них відсутня інформація про те, хто і де створював ці файли.

Однак уважний перебір десятків документів було винагороджено: у декількох файлах присутні й імена "авторів", і вищезгадана абревіатура СЕР.UA у рядку "організація".

Так, час від часу в якості "авторів" темників виступають кілька людей: Olexandr, Masha і Олена. Усі троє "працюють" у CEP.UA.

Тобто, ми цілком резонно припустили, що CEP.UA – не випадкове сполучення букв, а скорочена назва структури, що існує насправді. На цьому ми зупинилися, вирішивши, що такої інформації нам досить.

Тепер же змушені визнати – ми дійсно недогледіли, а Михайло Борисович був правий: незачищені файли дійсно містять багато цікавої інформації. Яка у світлі статті-відповіді Погребинського взагалі знімає будь-які питання про причетність його ЦЕПу до створення й розсилки темників.

Більш того, нові відкриття дають відповідь на багато питань: хто ж усе-таки кожні кілька годин клепає ці, з усіх боків визначні, документи... Можливо, це далеко не всі герої нашого часу. Тож сподіваємося, що Михайло Борисович нам ще допоможе й підкине корисні ідеї.

Також ми б хотіли подякувати учасникам форуму "Української правди", які висунули ідеї, що дуже допомогли нам при написанні цього матеріалу.

Герой № 1: Olexandr

Файли з темниками авторства якогось "Олександра" виявилися справді джерелом корисної інформації – для цього було досить клікнути на одній із закладок "вордівського" підменю "Властивості"/"Properties". Тут висвічується інформація більш загального характеру, яка стосується долі цього файлу. У цьому віконці ми бачимо наступне:











Особливо вражає простодушність відправників: ось і справжнє ім'я "Олександра", от і його електронна адреса на cep.org.ua, і навіть тема (зазначена в електронній пошті), під якою розходився цей файл: "Розсилка". Напевно, для діловодства й обліку розісланих темників дуже зручно...

Про всяк випадок наводимо ще один портрет цього файлу, зроблений за допомогою програми AVSearch, що дозволяє прочитати службову інформацію, "зашиту" у вордівський файл. Тут добре видно, що назва компанії CEP.UA і електронна адреса на @cep.org.ua – дійсно фігурують в одному файлі. Погребинський правий – так справді зрозуміліше, ніж якась абревіатура CEP.UA.











Хто такий Олександр Качура, який фігурує в "властивостях" файлів-темників? Ми не знаємо. Невеликий пошук в Інтернеті видав, що тезкою цієї людини є, наприклад, нинішній директор заводу "Артем" у Києві.

Таке ж ім'я носить журналіст, статті якого друкувалися в газетах "Сегодня", "Киевские ведомости", "Україна й світ сьогодні". Одне з недавніх творінь нашого колеги з таким ім'ям – в інтернет-виданні "Темник" (він же "Тиждень")...

Ми не беремося стверджувати, що хто-небудь з цих публічних людей зараз трудиться або трудився над створенням і поширенням темників. Можливо, це хтось третій, хто-зна?

Для довідки: Ігор Шувалов, який згадувався в попередній статті, одержує розсилку з "приймальні Олени Громницької" саме на цю електронну адресу – olexandr@cep.org.ua.

Герой № 2: Masha

Комп'ютер з таким ім'ям користувача періодично задіюється у створенні темників у вечірній час - після 18-00. Проводимо аналогічну процедуру й одержуємо ще одного героя: Марія Пінчук.











Електронна адреса Марії M_Pinchuk@cep.org.ua також якось недвозначно вказує на причетність цієї пані до компанії ЦЕП.

Герой № 3: Олена

Ще один постійний "автор" темників – якась Олена. На відміну від двох інших персонажів, її файли чисті – у них відсутня інформація про повне ім'я або електронну адресу. Один з файлів авторства "Олени" має досить цікавий заголовок: "Шановний Сергію Леонідовичу, просимо Вас розглянути можливість висвітлення в новинах центральних телеканалів наступної події".











Технічно цей параметр "властивостей" заповнюється після першого збереження файлу. Тут фіксується перший рядок вордівського файлу. Він залишається в заголовку, навіть якщо сама фраза в документі відсутня. За бажанням автора її можна видалити, змінити і т.д.

Слід, напевно, припустити, що звертання до "Сергія Леонідовича" передувало тексту "темника", а потім було вилучено, або документ із цим звертанням потім був перероблений під темник.

Про те, хто такий "Сергій Леонідович", судити складно. У публічному просторі в нас найбільш відомі два таких чоловіки: 1) головний банкір країни – Сергій Тігіпко – людина, досить далека від темників; 2) і, як це не банально, головний по інформаційній політиці в адміністрації президента – Сергій Васильєв...

Подія, про яку йде мова – наступна:

"В рамках программы «Мы о Вас помним» 27 марта 2004 г. в 15.00 в Днепропетровском экономическом техникуме (пр. Петровского) состоится вручение первых двух автомобилей «Таврия» Героям СССР. Вручение приурочено к 60-летию освобождения Днепропетровской области от немецко-фашистских захватчиков. Пятнадцать ветеранов - Героев Советского Союза, проживающих в Днепропетровской области находятся под постоянной опекой обкома СДПУ(О). Восемь из них являются членами СДПУ(О).

Контактное лицо: (пресс-секретарь Г.Гвоздева) Анна Левун

Т. 8-067-ххххххх

Комментарий: тема важная и актульная для НТКУ, НРКУ, Интер, 1+1".

Цікаво й інше – дуже багато безіменних файлів, у яких містяться темники, мають позначку: Last saved by Олена (останній раз збережений користувачем "Олена"). Це означає, що при створенні таких файлів зачищається вихідна інформація про авторів, однак дані про те, хто цей файл редагував згодом, нікуди не зникають. Чи йде мова про одну й ту саму людину в першому й другому випадку – сказати складно, адже "Олена" досить розповсюджене ім'я.

Ми можемо тільки припускати, чи є ці Олени однією людиною, що й Олена Мостицька (з електронної адреси lenmost@cep.org.ua розсилаються темники). Єдиний аргумент "за" – усе-таки досить велика імовірність того, що людина, яка останньою редагує файли й людина, що їх розсилає, - це одна й та сама особа...











Ми сподіваємося, що виконали соціальне замовлення Михайла Погребинського. Ми, як і раніше, чекаємо на чергові натяки радника адміністрації президента і сподіваємося, що своїми діями наближаємо той день, коли Михайло Борисович зможе вільно розповісти, як усе було насправді.