Фінансова криза у Національній телекомпанії України внесла свої корективи й у виробництво документальних фільмів. Головний редактор творчого об'єднання художніх і документальних фільмів НТКУ Андрій Данильченко розповів ТК про зміни в планах на 2009 рік.

- Пане Андрію, відомо, що НТКУ цього року через недофінансування може навіть відмовитися від нічного мовлення та трансляції «Євробачення»        . Чи вплинула фінансова криза на виробництво документальних фільмів?

- Так, нам довелося переглядати тематичні плани. На перше півріччя ми вже переглянули, невдовзі маємо переглядати й на друге. Через недостатнє фінансування телекомпанії нам довелося практично відмовитися від далеких відряджень (бо основні витрати при створенні фільму йдуть на відрядження). Через це ми змінили тематику переважно на київську, щоб не виїздити кудись далеко. Ви знаєте, парадоксально, але це іноді йде на користь. Приміром, у нас було заплановано кілька фільмів у Криму. Але ми туди не змогли виїхати, тому наш автор і редактор Андрій Дмитрук запропонував замість кримського фільм про Качанівку. Як на мене, це навіть цікавіше. Оскільки вийшов справжній фільм про місце, де збиралися практично всі видатні творці золотого класичного українського мистецтва: поезії, музики тощо.

- Які ще теми ви знайшли в столиці і навколо неї?

- З'явилося кілька нових тем про київських майстрів, як кажуть сьогодні, не досить розкручених, але насправді фантастично цікавих. Так, у Києві є унікальне місце. Один підприємець вклав свої гроші у те, щоб відтворити неподалік Національного авіаційного університету українське село XVII століття. Він відтворив усе практично автентично. Викопав ставочок, зробив острівець, поставив хату сотника, хату панотця, кілька хатин заможних селян. Тобто створив український куточок XVII століття, який називається «Козак Мамай». Він сам перетворився на такого собі козака Мамая, практично повна його подоба (відростив оселедця, грає на кобзі). Ось ми й вирішили зняти фільм «Козак Мамай». І виник він через брак фінансування.

- Чи готувалося об'єднання до ювілею Миколи Гоголя? Планували робити документальний фільм?

- Так, ми робили фільм про Миколу Гоголя. Через недофінансування ми не змогли його випустити до 1 квітня, і довелося змінювати концепцію. Але через це і завдяки пошуку внутрішніх резервів ми почали відтворювати події з життя письменника, використовуючи костюми, які вже є в НТКУ, залучаючи свої таланти замість запрошених акторів. Так, наш режисер Олександр Ковш цікаво показав себе в образі Миколи Васильовича. Він режисер, але несподівано розкрився і як актор.

- Раніше сценарії вам писали здебільшого вільні автори. Яка ситуація зі сценаристами нині?

- Нам довелося відмовитися від сторонніх авторів, бо це дорого і є проблеми з укладанням угод. Тому довелося дуже активно шукати молоді таланти серед своїх редакторів. І знаєте, знайшли кількох людей, які непогано пишуть. Як редактори вони вже підтвердили свою кваліфікацію, а тепер розкрилися ще й як сценаристи. Це, приміром, Єлизавета Пєтухова, вона написала сценарій фільму про козака Мамая. Отак викручуємося. Як кажуть англійці, в часи скрути ватро шукати інтелектуальних резервів. Це, як не парадоксально, активізувало наше життя.

- Скільки фільмів ви плануєте зробити цього року?

- За перше півріччя ми плануємо завершити 30 фільмів, і ми це зробимо, хоча їхня тематика й змінилася. А щодо другого півріччя поки що складно сказати. Ми розраховували поїхати влітку у відрядження на натурні зйомки, тепер від цього маємо відмовлятися. За всіх змін концепцій ми намагаємося залишити сталою хоча б заплановану кількість фільмів.

- Чи є у вас спонсори?

- Як кажуть у нас в Одесі, своїм питанням ви робите мені боляче.

- Багато працівників вашого об'єднання потрапили під першу хвилю скорочення?

- Це ще одне болюче запитання. Нам спустили рознарядку скороти 5 осіб, це було жахливо болісні вибори. Врешті-решт профспілка дала згоду на скорочення двох. Мені шкода, оскільки скоротили далеко не найгірших, бо змушені були керуватися таким критерієм, як пенсійний вік. Хвалити Бога, що ці питання лежать поза моєю компетенцією, я з того дуже щасливий.