Цікаво, що французький Конституційний суд ще жодного разу у своїй історії не приймав рішення по справі, пов'язаній з втручанням у приватне життя. Утім, французи не вважають, що праву на невтручання в приватне життя необхідно надати конституційний статус, так як воно вже є одним з фундаментальних принципів французької республіки. Верховний суд США використав конституційні положення для закріплення захисту права на невтручання в приватне життя. Хоча суди не дійшли до повної згоди відносно деяких нюансів, вони одностайно визнали, що це сприяє як "зацікавленості в не розкритті приватних питань", так і "зацікавленості в незалежності при прийнятті різноманітних важливих рішень". Суд виявив чотири аспекти відносно невтручання в приватне життя:

- право на те, щоб не бути представленим у "неправдивому світлі" при публікації дійсних фактів;

- право не бути використаним у комерційних цілях через подібність на кого-небудь;

- "право на гласність" з боку особи, чиє прізвище має комерційну вартість;

- право на нерозголошення "подробиць, які відносяться до приватного життя" і не представляють законного суспільного інтересу.

Більшість країн забороняє прослуховування телефонних розмов та використання спеціальних пристроїв (Німеччина, Нідерланди, Україна). Більшість країн захищає таємницю листування (Німеччина та Україна) і конфіденційність інформації, довіреній таким спеціалістам, як адвокати і лікарі. Деякі країни вимагають, щоб газети отримували ліцензію на право відкриття бази даних про приватні особи (Нідерланди). А деякі країни забороняють збір особових даних як журналістами, так і приватними особами (Німеччина).

Більшість країн забороняє використання фотографій громадян (Австрія, Німеччина, Нідерланди), однак часто роблять виняток для фотографій громадських діячів (Австрія, Нідерланди, Німеччина). Німецькі суди провели розмежування між "абсолютними" громадськими фігурами на кшталт політичних діячів і спортсменів та іншими, такими як, наприклад, відповідач у кримінальній справі, котрі викликають громадський інтерес тільки у зв'язку з відповідними обставинами. Деякі країни застосовують окремі підстави для пред'явлення позову за публікацію інформації, пов'язаної з приватним життям, у принижуючій для них формі (Австралія, Франція, Нідерланди). Австрія дозволяє публікацію, якщо є будь-який "зв'язок з громадським життям".

Швецьким законодавством недоторканість приватного життя захищена досить слабко, підстав для подачі позову не буде навіть у випадку публікації фотографії людини в інтимній ситуації, такої, як купання в оголеному вигляді. З іншого боку, право на не втручання у приватне життя добре захищено Кодексом етики, який застосовує Рада з прав преси та Обудсмен, хоча деякі критики скаржаться, що Рада не закладає адекватної альтернативи суду, так як не забезпечує отримання грошової компенсації.