Експерти: Базова журналістська освіта – це не те, на що в реальному житті можна повністю покластися
4 березня в ресторані «Тургенєф» ТК провела круглий стіл на тему «Журналістська освіта: формальні інститути й практичний досвід».
Під час жвавої дискусії обговорювалися питання доречності й достатності сучасної української журналістської освіти для роботи журналістом; зауваження до освітніх програм, за якими вчать журналістів; питання підбору викладацького складу, зокрема кількості викладачів-практиків; проблем стажування журналістів; перспектив розвитку журналістської освіти.
Пан Володимир Різун, директор Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка, зокрема зазначив: «Готувати фахівців для галузі, в якій море проблем і немає нормальної моделі фахівця, страшенно важко».
Володимир Різун
«Базових стандартів журналістської професії випускники журналістських факультетів не знають… Не може ж вищий навчальний заклад, який 4,5 років готує фахівця, перекладати навчання базовим речам на роботодавця» – зауважив Ігор Куляс, тренер організації «Інтерньюз-Україна».
В круглому столі також взяли участь Євген Федченко, директор Могилянської школи журналістики і керівник Докторської програми (PhD) з масових комунікацій Валерій Іванов, професор Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка, Тетяна Ковтун, завідувачка кафедри масової комунікації Інституту журналістики і телемистецтва Київського міжнародного університету, Андрій Ротовський, президент Української ліги зі зв’язків із громадськістю і викладач Інституту журналістики, Сергій Мамаєв – заступник головного редактора ТОВ «НІС» з інформаційної політики і викладач дисципліни «Журналістська майстерність» в «Інтершколі».
«Базова журналістська освіта – це, зазвичай, не те, на що в реальному житті можна повністю покластися. Є потреба подальшого й регулярного підвищення кваліфікації, можливо, освоєння інших сфер на академічному рівні», – резюмував обговорення його модератор, головний редактор журналу «Детектор медіа» Євген Мінко.
Матеріали круглого столу будуть опубліковані у березневому номері журналу «Детектор медіа».
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
7
Ніна
5733 дн. тому
Пан Володимир Різун, директор Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка, зокрема зазначив: «Готувати фахівців для галузі, в якій море проблем і немає нормальної моделі фахівця, страшенно важко».
Різун розписався у власній імпотенції як викладач і ректор вишу. Якщош йому важко - хай іде на пенсію. Будь-який студент Інституту журналістики скаже вам, що там його нічому не навчили, а Різун - просто хабарник.
І Мінко, і Куляс дали Різуну зрозуміти, що він "гонить порожняк". Тільки от незрозуміло, чому ТК дає вже другу новину з цього круглого солу і не зацитувала директора Могилянської школи журналістики - найсильнішого опонента "дєтіща" Різуна?
Ольга
5736 дн. тому
Аліні // я б не стверджувала так про філологів та істориків. Власне вони масово прийшли на регіональні ТБ в 93-97 рр, та й в інші ЗМІ, що тоді просто, як гриби росли... Про якість таких ЗМІ говорити сумно. А журфаків в Україні було до 93 р лише 2 здається, та й готували там для роботи в газеті, до того ж з ідеологічним нальотом. А сьогодні журфак є в кожному ПТУ. У нашому невеликому місті три вузи готують горе-спеціалістів, і готують їх ті ж філологи та історики...
Аліна
5738 дн. тому
Найкращий приклад - кількість у журналістиці спеціалістів з відповідною освітою. Особливо на регіональному рівні. В областях найкращими стають філологи, історики - взагалі, будь-хто, окрім випускників журфаків.
Голованова
5738 дн. тому
Заголовок — те, що треба, навіть дуже "толерантно". Зараз усі суспільні інститути, не тільки журфаки університетів, готують молоду людину не до якихось там практик, а до "висиджування" власної карєри. Про що мріє нинішній викладач того ж універу? Доцент мріє стати доктором, доктор академіком, а світ хай працює на них. І якщо щось писати, то неодмінно книжки, навіть якщо і хисту немає їх писати власноруч. А практична робота — це шукайте дурнів, бо нерви, втомлені ноги і забруднені білі рукавички. І нікому не потрібна ця журналістика, тим паче справжня, а не самопіарна... То ж студенти і аспіранти мотають на в уса й — наввипередки з викладачами! Одні виходять дурнями і ледацюгами, якими й пришли, а наймозковитіші, обминувши будь-яке життя і журналістський досвід, відразу пнуться до дисерів і викладання на КАТЕДРІ. Он, кожна сьома жінка в центрі та на сході України — кандидат наук! 10-11 тисяч таких на область! А класних журналістів пять-шість на всю країну...
Anti-Aspirant
5739 дн. тому
Шановний Аспыранте!) а що не так із заголовком? Ви певно викладаєте на кафедрі нью-медіа чи конвергентних ЗМІ якоцось з 43 факультетів/інститутів журналітстики? а то я шось не втямлю... може так буде краще - "слітно" - нєвтямлюю... Вчіть студентів чергування приголосних 5 років у закритих слогах - і все тоді буде супер!
журналіст
5739 дн. тому
Нажаль, у наших ВУЗах, теорія взагалі відірвана від практики...Бідолашних випускників просто викидають в медіа-світ, а там вже своїми силами, як хочете так і реалізуйте свої можливості....
Аспірант
5739 дн. тому
Цікаво, хто за освітою цей головний редактор журналу "Телекритика", що він береться до таких узагальнень та ще й виносить їх у назву новини, як головну думку?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ