Погані новини про Україну
Прохання до журналістів не виносити сміття з хати можна зрозуміти. Але невже все те погане, що останнім часом говорять про Україну – така вже відверта брехня?
На початку грудня людям знову нагадали про те, що в України як держави є багато ворогів. І всі вони без винятку – громадяни України. Не було, як водиться, названо жодного «ворожого» прізвища. Проте вкотре окреслена знайома вже тенденція: хтось займається тим, що регулярно зливає в міжнародні інформаційні агенції лише ту інформацію, яка негативно характеризує Україну в очах світової спільноти. З цього приводу в кількох випусках телевізійних новин були навіть показані спеціальні сюжети з настроєм «ай-яй-яй».
Не полінувався, занотував собі типову фразу, яка окреслює проблему. Ось як вона звучить мовою чиновників: «Одним з пріоритетів України має бути створення і рекламування її позитивного іміджу на міжнародній арені відповідно до викликів глобалізації. Імідж України як прогресивної держави може стати потужним консолідатором українського народу. На сучасному етапі, коли світ переживає політичну, економічну та соціальну кризи, Україна, як невід’ємна складова світової спільноти, зустрічається з проблемою ефективної трансформації усіх сфер життя».
Даю переклад: мало того, що Росія поливає Україну брудом. Нехай москалі захлинуться своєю жовчю, коли показують українців тупими хохлами, покірними та жадними рабами-заробітчанами. «Дикими гусьми», котрі потай, перевдягнувшись для конспірації у форму УНА-УНСО, якої вже фактично не існує в Україні, воюють на боці Грузії. Людьми, які не несуть покарання ані за вкрадений у Росії газ, ані за вільну торгівлю ляльками Гітлера. За поширення цієї та іншої брехні про нашу неньку українська влада вже вимкнула більшість популярних російських телеканалів.
Але, повторюся, цього виявилося мало. Ми, громадяни України, чомусь не особливо переймаємося, що весь світ знає про аварії на наших шахтах, про проституцію, наркоманію, безробіття, каліцтва, самогубства та інші факти, що не прикрашають будь-яку державу.
Словом, за висновками групи експертів, прізвища яких у згаданих телесюжетах чомусь не називалися, ми, українці, дуже любимо чорнити себе. А за кордоном, особливо – у Європі та Америці, цю всю українську чорнуху, виявляється, надто полюбляють і беруть за основу, коли треба скласти характеристику для нашої країни.
За прикладами далеко не треба ходити: минулого року всі бажаючи могли подивитися американський фільм «Порок на експорт», де українська мафія в Лондоні посилає на панель дівчат із Київщини, а цього року дівчина з Херсонщини Ольга Куриленко зіграла в бойовику «Макс Пейн» роль слов’янської, читай – української повії-наркоманки, а в іншому бойовику, «Перевізник-3», взагалі бачимо розгул української мафії.
Все частіше звучать попередження: не треба так про Україну, земляки. Обережніше, мовляв, зі словами. Росія нехай думає про нас усе, що хоче, але що подумають про нас цивілізовані країни? Та сама світова спільнота, в яку ми намагаємося інтегруватися… Зокрема, було з болем та жалем згадано, що кадри бійки українських політиків від БЮТ та Партії регіонів облетіли весь світ, і це наша ганьба. А ще про Україну знають як про країну, де торгують людськими органами та не можуть побороти СНІД. Скажіть, чи потрібен світовій спільноті такий рівноправний член після всього цього?
Прохання до журналістів не виносити сміття з хати можна зрозуміти. Але в мене зустрічне запитання: невже все те погане, що останнім часом говорять про Україну – така вже відверта брехня? Добре, згоден, «лялька Гітлера, яку вільно можна купити в Україні» таки тягне на провокацію. Але ж політики в нас усе одно лупцюють один одного в сесійній залі! Та й економічні та соціальні проблеми, перед якими стоїть країна, теж не долаються. Хоч освіту візьміть, хоч медицину… Ось хлопець від вакцинації помер влітку…
Із негараздами, через які чиновникам нібито соромно за Україну перед світом, в самій Україні чомусь боротися не поспішають.
Наприклад, у світі переконливо говорять: «Україна – країна з високим рівнем корупції». У нас цього не заперечують. Ніхто не насмілюється казати: «В Україні низький рівень корупції» чи взагалі – «В Україні нема корупції». Натомість звучить інше: «В нас корупція є, і рівень її, мабуть, таки високий. Корумповані всі, від міністра до начальника ЖЕКу. Ось тільки для чого кричати про це на весь світ». Ну, і так далі.
Словом, для того, аби з хати не виносили сміття, треба, щоб цього сміття в хаті не було. Так, ідеалізм чистої води, проте поки Україна буде задихатися у власному смітті, кожна екстремальна подія чи катастрофа буде інформаційним приводом для нормального інформаційного агентства.
Ось з цього місця – докладніше. Спеціально поклацав кнопками телевізійного пульта, вишукуючи новини з закордону. А потім глянув у стрічку новин, що їх поширюють інформаційні агенції станом на час написання тексту, тобто, 24 грудня, і якими користуються українські ЗМІ. Отже:
- У Бельгії безробіття зросло в два рази. Ця інформація створює негативний імідж Бельгії;
- У Китаї загинуло 17 осіб у результаті вибуху газу. Ця новина не робить честі Китаю;
- Переможниця конкурсу «Обличчя Азії» наклала на себе руки. Дискредитація навіть не конкретної країни, а всього азійського світу;
- Перша жінка-космонавт Франції намагалася отруїтися. Це не прикрашає Францію.
- Військовий радник із адміністрації Клінтона виявився педофілом. Хіба ж так можна про Америку і американців?
Як ви зрозуміли, новини вибрані довільно і перелік можна продовжити. Я чомусь переконаний, що цю та іншу негативну інформацію щодня оновлюють та поширюють на весь світ так само активно, як погані новини з України і про Україну.
На жаль, погана новина – завжди топ-новина, де б вона не сталася. Інформаційні агенції ганяються за такими новинами, і Україна – такий самий активний їх постачальник.
Отже, спеціально негативного ставлення до нашої країни в світі, мені здається, немає. Світ так створений, що в ньому щодня стається щось лихе. Інша річ, можна зрозуміти небажання вітчизняних діячів від влади озвучувати подібні новини і показувати нас світові саме такими, жертвами всього лихого, що тільки може трапитися з людиною та людством. Бо якщо, скажімо, в Бельгії зростає безробіття, то уряд Бельгії – я переконаний! – намагається робити якісь реальні кроки для того, аби поміняти ситуацію і створювати менше негативних інформаційних приводів. Тоді як ті особи¸ яких громадяни України за звичкою називають владою, просто не в змозі виправити будь-яку негативну тенденцію в своїй країні.
Тому й лишається просити журналістів: « У нас і так все не слава Богу, для чого ще й світові скаржитися».
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Андрій Кокотюха, для ProUA
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
5
Злой
5800 дн. тому
Богдану. Скажите к кому Вы обращаетесь словами "хватит выносить сор из избы". Я хотел бы с Вами согласиться, но давайте закроем сайт ТК и посмотрим новости, почитаем прессу, полистаем разные форумы, давайте выйдем просто на улицу. Хороший пример как не выносить сор из избы был на последней пресс-коференции нашего президента. Журналисты сидели и втыкали несколько часов как все у нас хорошо. И представьте как мало будет пыли когда начнутся парламентские и президентские выборы. Журналисты под крышей НУНС будут хорошо писать о Ветренко и коммунистах, журналисты - Регионалы восторженно о "Свободе" и БЮТе, и наоборот. Вы вспомните как начинал 5 канал. Его смотрели и ждали его новостей. А сейчас? Они тогда только вкусили журналисткой СВОБОДЫ. Скажите, какой мусор когда Вы и ваши коллеги сами видите как страна задыхается от коррупции, рейдеры, убитое ЖКХ, молодежь которая все крепче садится на иглу и бутылку, даже высокие штрафы не изменили бесспредел на дорогах. А сейчас к этому добавляется народ выкинутый с работ. В какой европейской стране , куда нас уже почти, еще чуть-чуть и приняли, - курс валют рванул в два раза. Где еще банки решали свой кризис, за счет такого вытягивания денег с населения. Где же люди которые об этом будут писать. Где четвертая власть. Где те которые способны спросить и дать людям не мнение своих хозяеев, а истинное положение дел. Что под словом "давайте уважать себя и своих читателей". А в остальном прекрасная маркиза, все хорошо, все хорошо. И поверьте никакого желания обидеть журналистов. Но увы. Если журналисты способны только на комент типа "скифа", тогда я спокоен за них.
скиф
5800 дн. тому
Злому.Не че,а что... Бездарь.
Богдан Фірсов
5801 дн. тому
Я понимаю что журналисты одна из древнейших профессий. Однако, надо все таки себя уважать ребята! Поддерживаю Андрея полностью. Хватит выносить сор из избы!
Мало того что на нас за рубежом смотрят как на одну большую мафиозную структуру, так ведь и свои граждане тоже ведь это смотрят и делают выводы!
Так что давайте уважать себя и своих зрителей/читателей!
Ольга Веснянка
5803 дн. тому
Андрію - респект. Підтримую повністю.
Злой
5803 дн. тому
Очнись Андрюша. А куда девать демократию и свободу слова. А как деньги зарабатывать. Я думаю если у тебя перед носом помашут банкнотами зеленного цвета и скажут че надо написать ты про эту свою статью быстро забудешь . Какой сор из избы, если у нас уже двери от этого мусора не закрываются. И потом дорогой. Сколько у нас в стране работает иностранных агенств? Они че будут писать? Наши одно, они другое. Сами хотели такие времена, не надо плакаться. Слова "сенсация" и "фас" для журналистов имеют одинаковый смысл. Удачи.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
