Коментар вклався в одне речення, суть якого полягає у тому, що на сьогодні починати розбудовувати цифрове мовлення належить не за рахунок державного бюджету, а шляхом інвестування телеканалів. Тож Проживальський на початку наради про створення консорціуму, – до якого мають увійти телекомпанії на добровільній договірній основі з певними інвестиціями, а у рамках цього консорціуму вводитимуться в експлуатацію дев’ять каналів на одне покриття, –  поставив конкретне запитання: «Хто готовий вступити до консорціуму?»

 

У відповідь була піднята одна рука представника телекомпанії «Україна». При тому, що на обдумування відповіді телеканалам відводилося два тижні.

Коментар Проживальського був доволі емоційним. Він сказав, що держава не знайшла коштів на цю справу. І в разі не підтримання ідеї об’єднатися в консорціум, Міністерство знімає з себе відповідальність за можливі наслідки. Мовляв, якщо немає бажання разом будувати мережу, нехай це кожен спробує зробити індивідуально. «Ми як орган державної влади готові вам допомогти у цьому питанні і відстоювати інтереси цього консорціуму», – пролунало резюме Проживальського.

 

Після паузи, яка дещо затягнулася, головуючий запропонував поділитися думкою щодо майбутнього консорціуму представника ТК «Інтер» Леоніда Бірюка. У фахівця виник ряд запитань до керівників Мінтрансзв’язку. Зокрема, Бірюк попрохав пояснити пункт 2-й урядової постанови. І як у зв’язку із тим, про що там йдеться, складатимуться стосунки всередині консорціуму. Пункт 2 є таким:

 

«На виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони від 23.04.2008 №377 “Про невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки України» визначити доцільність першочергового забезпечення частотним ресурсом для реалізації одного мультиплексу (до складу якого ввійдуть канал державного телебачення УТ-1 та інші діючі на поточний момент загальнонаціональні телевізійні канали) ».  

 

Головна думка, викладена у відповіді О. Проживальського, полягала в тому, що коли телекомпанії будуть переходити на «цифру», без зупинки мовлення вони цього не зможуть зробити. Мета ж програми Мінтрансзв’язку – не допустити цієї зупинки. Лише, коли населення в основному перейде на цифровий прийом, буде відключено мовлення в аналоговій мережі. За програмою ж  Національної ради з ТБ і РМ, телекомпанії спочатку треба буде отримати частоту. І без перерви власного мовлення перейти на неї не вдасться. Такий підхід, на думку Олега Проживальського, Нацрада має переглянути. Він висловився за те, щоб вимагати від Національної ради відповідного рішення: віддати перевагу державним мовникам та центральним національним каналам.

 

Тоді у мовників виникло наступне запитання: можливо, краще спочатку порозумітися між Нацрадою та Мінтрансзв’язком, а не ставити між ними телекомпанії? Ця позиція була підтримана цілим рядом мовників. Вони говорили про те, що спочатку треба мати в розпорядженні консорціуму частоти, тоді телекомпанії самі прийдуть. А не пробивати тими ж телекомпаніями стінку непорозумінь між державними органами, як це виглядає зараз.

 

Реагуючи на ці пропозиції, О. Проживальський наголосив, що ніхто нікого не примушує вступати до консорціуму. А діалогу з Національною радою у Мінтрансзв’язку, на жаль, не виходить. У будь-якому разі, зв’язківці ініціюватимуть створення координаційної ради. Втім, представникам міністерства важливо, все ж таки, почути, чи готові мовники, запрошені до розмови, спільно створювати покриття в рамках концерну. За словами  Проживальського, міністерство не може замовляти частоти у Національної ради. Це мають зробити телекомпанії або самостійно, або об’єднавшись.

«Національна рада не хоче з нами співробітничати», – підсумував Проживальський. «З нами також», – пролунала репліка у відповідь із залу.

 

Представник «Інтера» нагадав статтю 22-гу Закону про телебачення і радіомовлення, де йдеться про те, що ТК має право розвивати власну мережу. На що почув у відповідь – те, що написано на папері, в реальному житті складається зовсім по-іншому.  Проживальський, по-перше, вказав на небезпеку того, що аналогові прилади телекомпанії будуть їй же заважати при цифровому мовленні. А, по-друге, без перерви у трансляція все одно не обійтися. І це не день, і не місяць, а значно триваліший строк.

 

Представник «Інтера» попросив Проживальського висловити своє ставлення до думки, досить розповсюдженої у колі фахівців – щодо переходу на цифровий формат через використання існуючих аналогових мереж. Проживальський погодився, що справді можна зробити мережу дешевшою з використанням більш потужних передавачів, які є. Але зауважив: дивлячись якими критеріями керуватися. Він стверджує, що, попрямувавши таким шляхом, ми втратимо частотний ресурс. Як приклад, навів той факт, що деякі країни подібним чином просувалися, але нині повертаються до Женевських планів. До того ж, за його словами, Женева-2006 враховує екологічний фактор, а потужні передавачі – це реальна шкода довкіллю.  

 

Наступний аргумент, який призводить до невизначеності мовників: із Національною радою пройдено вже великий шлях. Деякі телекомпанії справді готові створювати багатоканальні системи. До того ж, у нацрадівській та нині затвердженій програмі зв’язківців – дуже багато розбіжностей.

 

За словами Проживальського, Нацрада серйозно помилилася, невірно розподіливши частоти, тож консолідація зусиль з побудови мережі обійдеться телекомпаніям значно дешевше. «Треба, щоб нас почули», – наполягав на своєму головуючий. Він запропонував визначити фінансову модель консорціуму.

 

На це пролунав наступний контраргумент: план Нацради знаємо, а план Мінтрансзв’язку – невідомий. Немає правил гри, то як може заходити мова про фінансову модель? 

 

Представник ТРК «Україна», який підняв руку за вступ до консорціуму, звернув увагу присутніх на конфлікт інтересів. «Інтер», СТБ, 1+1, Новий та ряд інших телекомпаній хотіли б мати власні мультиплекси з багатоканальними можливостями і розвиватися у цьому напрямі. Тож, прибічників консорціуму слід шукати серед телекомпаній, які мають лише по одному каналу. І тоді процес рухатиметься...

 

З думок, які пролунали на нараді, заслуговує на увагу пропозиція щодо першочерговості розподілу частотного ресурсу та затвердження потужностей Укрчастотнаглядом, НКРЗ. А вже після цього якісь кроки має робити Національна рада. На разі ж, виходить із точністю до навпаки.

 

Олександр Баранов ще раз окреслив позицію Міністерства транспорту та зв’язку: забезпечити цифрою загальнонаціональні канали, згодом вивільнивши аналогові частоти. Нацрада ж, робить наголос на наповненні мережі нішевими каналами. «Для вас – це питання життя і смерті, ми шукаємо алгоритм його рішення», – сказав Баранов, звертаючись до діючих мовників.

 

На нараді також виступив віце-президент Концерну РРТ Олександр Півнюк. Застерігши присутніх, що мультиплексів на всіх не вистачить, він запропонував зосередити зусилля на збереженні статусу-кво каналів, які мовлять нині. Можливо, на законодавчому рівні розподілити обов’язки Нацради, зв’язківців тощо. Він погодився, що інфраструктура, подібна до консорціуму, потрібна. І, оскільки треба з чогось починати, закликав і великі, і менші телекомпанії входити до консорціуму, щоб створити перший мультиплекс. А далі час покаже, куди кому рухатися.

 

Резюме наради було досить категоричним: збиратися більше немає сенсу. Ті, хто підтримає ідею консорціуму, може це зробити телефоном. В іншому разі (цитуємо) «порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих». На цьому розійшлися, так і не отримавши відповідей, на які розраховували як з одного, так й з іншого боку.

 

Фото: mmr.net.ua/news/newsid/10069/index.html