Перший ударний місячник нового телесезону, який вже вичерпав себе, як звичайно, одних «ударив» по голові незначністю «доленосних» відсотків, інших закрутив ще в більшій рекламонаживній ейфорії. «Нас не наздоженуть!» – говорить «Інтер». А «плюси» вже піт витирають зі втомленого лоба. Свята ж трійця Пінчука – ICTV, СТБ, «Новий» – уже скоро між собою перегризуться за право бути «третім» на п’єдесталі всеукраїнської пошани.

 

Отже, дійсно нічого не змінилося. І все, як у Омара Хаяма, дивлячись на ці продукти, проекти, а також контрпрограмування й контрпропаганду: «О, скількох баранів випасає Аллах...».

 

У нового телесезону, коли ми вже заїкнулися слизнути по його контурах, виявилося декілька кумедних «рецидивів» однієї хвороби, яка давно вже намітилася.

 

Ні, слава тобі Боже, усі живі, усі здорові. Усі процвітають, і сюр швидше в головах (телеглядача), ніж у гаманцях (телевиробника). Однак ці симптоми все ж таки про щось говорять – про якесь роздвоєння (особистості, корпоративності, креативності тощо)… Оскільки всією своєю креативною «сукупністю» український «ящик» існує в системі кривих дзеркал. Причому зрозуміти, де оригінал, а де віддзеркалення, – не завжди можливо. Та й не завжди треба.

 

Ось, скажімо, «Інтер». Гордий переможець рейтингового місячника слави (вересень 2008-го). Дивлюся в нього, як у дзеркало, – до запаморочення. І бачу в ньому... Безсумнівно не свою мрію, а зухвалу програмну кальку (це все до питання про роздвоєння) – з Першого російського телеканалу. Усе під копірку. Усе ми ділимо на двох! Жорстка рейтингова лінійка – серіал, серіал, потім – новини, потім знову серіал-серіал, потім документальний серіал про сльози артистів або безневинних політиків… При цьому дивує, що навіть не приблизно, а таки точно: сканується, часом, один в один увесь програмний продукт! І, як уже одного разу доводилося сказати, не варто чіпляти ордени на груди керівництву каналу за «оригінальну творчість» у масштабах своїх «трохи» замалих бюджетів. Вони чудово вміють – купити-продати (останнього в асортименті поки що, на жаль, не спостерігається!). Ось і дають скажені показники вчасно куплені кальки – «І все-таки я люблю» (до цього – «Тетянин день»), «Полювання на Берію», «Галина» та решта ягоди-малини. Проекти нібито місцевого виробництва, на які робили ставки й пихато чванилися: «зараз як затягну!» – чистий пшик! «Службовий романс» – службовий Провальс. Ніхто не міг уявити, що Руслана Писанка, така комфортна раніше «погода в домі», раптом виявиться такою невдахою-ведучою. Ні тобі кмітливості, загальмованість реакції, а гумор – як у найгірших фільмах Цукера. А її партнер – злий маленький троль Володимир Зеленський – якась жертва власного «перевиробництва». Його стало до того нестерпно багато на «Інтері» й узагалі на українському телебаченні що в «остогидлості» з ним зможе конкурувати лише вельмишановний Савік Шустер. Телетворча діяльність останнього також розглядається в жорстких рамках нашої теорії «роздвоєння».

 

Тут вже, щоправда, й «розтроєння» наспіло. У зв’язку з його резонансним тріумфальним переходом на ТРК «Україна». Клони, які залишив після себе цей Шустер,  – ось справжні симптоми нашої хвороби суспільства! Я лише щиро непокоюся за всіх учасників різноманітних політичних шоу на ICTV, на ТРК «Україна», а згодом і на «Інтері» (там Грановський та Безлюдна створили ерзац-ток-шоу нібито за мотивами «12 розгніваних чоловіків», утім, їхня кількість може й варіюватися). Ви тільки-но поміркуйте, коли їм, цим мирним політстратегам (через яких ми стали заручниками одного підводного човна), закони читати, укази писати, Омара Хаяма часом перегортати. Ну коли?.. Уранці в них – прямий ефір на каналі «Рада». Далі – щовечірній «Шинок 13 стільців» – на «П’ятому». Понеділок – ICTV (з Куликовим). «Інтер» не за горами – з красивими декораціями… І,… Господи, знову Шустер – практично щодня в прямому ефірі у французькому дизайні і, мабуть, з імпортними парфумами, але, хвала Богу, телевізор ще аромати не ретранслює. Тут уже й справді – «роздвоїшся», «розтроїшся», країну в безодню божевілля кинеш! Коли ж коаліцію збирати – якщо суцільні ток-шоу? Одумайтеся, шоумени!

 

І лише «друга кнопка» поки що (на вересневому старті сезону) відстала від бравих товаришів у справі клонування етично шкідливих політичних «форматів». Там знову вирішили танцювати! «Запросіть, запросіть, запросіть…» – хоч кого-небудь! Еліта колишнього танцювального успіху «плюсам» спокою чомусь не дає. Хоча добре те, що закінчується вчасно. Нова наживка для електорату – «Танцюю для тебе» – економістів каналу не порадувала. Народ посопів-посвистів – та й відвернувся! І від зірок цих вкритих мохом. І, найголовніше, від якоїсь непрорахованої цинічної спекулятивності суміжних сюжетів – з тими, хто не зірки. З тими, хто зважився на танець заради «красивої ідеї», «моральної мети», та й задля «власної користі». Любі, та заради таких под-вигів пахати треба, а не коліна викидати. Коли у тебе щось болить – сходи до лікаря або терпи, – а не перед двадцятьма мільйонами населення лий гіркі сльози. Усе це так нещиро й неприродно, що навіть спраглі до танцювального телеперегляду переключилися на чергове «віддзеркалення»… На СТБ – «Танцюють всі!» – молоді й старі, хворі й здорові, худі й товсті. Узагалі, цей канал особливо радує останнім часом. Я вже думав загнутися остаточно там під час невичерпних «битв екстрасенсів». Бо канал потроху почав перетворюватися на якийсь аналог дешевої газети про астрологів, сейсмологів, розумних котів, що говорять, собак і медуз, що лікують. Але раптом зупинилися вчасно. І всі сили спрямували – на «Танці»! І поки, як бачите, не помилилися. Приголомшуючі показники перших випусків. Програма може стати головною подією телесезону 2008–2009 рр.

 

Хоча… стоп-стоп, тут щось не спрацьовує в нашій «теорії» про роздвоєння. За великим рахунком, жодної ж зірки на екрані, окрім лисого Ями, який і зіркою є лише на думку журналу «Viva», для якого зірок просто не напасешся... І спекуляцій на сльозах начебто жодних – все якось стримано, гуманно, по-людськи, а не по-комерційному.

 

І тут, даруйте, насмілюся «продати» рецепт від можливої хвороби… Чогось мені здається, що, існуючи в цих непроглядних дзеркалах телевізійного зоряного «роздвоєння», у цьому нескінченному пеклі паркетного й гламурного дурдому, наш бідненький, хворий, перегодований дурницями телеглядач просто став схильний до алергії… І бідака почав шукати якісь продукти менш попсово-калорійні! Де більше людяності, скромності. Тому полетіли до бісової бабусі рейтинги розпіареної «Фабрики зірок» на «Новому» – ще одного кривого дзеркала із заїждженим «поп». І тому вже з’їдають очі дорогі та заяскраві декорації – у Шустера разом з його «live». І тому бідні «плюси» скоро світом помандрують – тому що скільки «вовка» не годуй, а він «справжнього» хоче… Не синтетики (як у них останнім часом). Не тільки вульгарності в глобальних масштабах. А, часом, простих людських історій. Попит на які й вгадав пан Бородянський із СТБ, ось і молодчина. На його «Танцях» – танцюють усі звичайні земляни. А не ці пихаті фанерні ляльки, від нав’язливості яких не тільки алергія, але й решта всіх хвороб з підручнику медицини. Йдіть до біса вже! Ми хочемо від вас відпочити! Дайте нам спокій! Нас вже нудить від ваших «думок» з будь-якого приводу. Ми хочемо хоч іноді побачити й почути подібних до себе – мирних трудівників з важкими долями, чесних платників податків з планети Земля. Загалом, себе. А не обридлі віддзеркалення в кривих дзеркалах.