— Досить-таки критично, бо, по-перше, оперативність була нікудишньою. Ми все дивились із запису, а прямою трансляцією треба було показувати такі змагання як бокс, боротьба. Ми все це пропускали, а бачили тільки тоді, коли вже весь світ знав про наших атлетів. Це трохи провінційно, я б сказав. Навіть те, як студія (з якої транслювалися події на Україну.— Ред.) виглядала в Пекіні. Вона не потрібна взагалі, треба було робити щоденники на аренах змагань. А ми бачили такий собі хлівець, старий, обклеєний газетами чи афішами і ведучих, яких не можна було висвітлити нормально, бо там маленька кімната. І наші атлети виглядали там досить непримітними, сирітками якимись. Диванчик поствили у хлів — це було саме так.

 

— А щодо якості коментарів, то можна сказати, що вони теж не дуже якісні, окрім коментарів олімпійки Ані Сорокіної. Стрибки у воду вона коментувала дуже приємно, і трохи збивала цей гіркий присмак. Можна відзначити також Сергія Фесенко, який коментував плавання. У нього з українською мовою не все гаразд, але це ж олімпійський чемпіон з плавання. Це дійсно професіонали, все інше було на школярському рівні. Справді дуже шкода, бо якби це тільки ми бачили, а то і наші гості в Україні — теж. Знаєте, такий присмак гіркоти, бо ми не встигали за всім, хоча ніби у нас і все було під егідою. Туди багато людей поїхало, але ситуація була така, що телебачення вже на два покоління пішло вперед від того, що ми змогли побачити.

 

— Потрібно готувати коментаторів. У мене вже школа коментаторів працює. Я не хочу критикувати своїх колег, а просто готую молоде покоління, майстер-клас ми вже випустили один. За чотири роки з двадцяти восьми дев’ятеро вийшли журналістами, вчаться, вже виходять в ефір. Це люди, які активно займаються спортом, знають ці види спорту, які коментують. Крім того, добре знають українську й англійську мови, а факультативами — ще одну чи дві. І весь час знаходяться в тих видах спорту, про які розповідають. Зараз працює проект, який називається «Центр футбольно світу» до Євро-2012. Ми його захистили в УЄФА, а вони вже змущують нашу федерацію футболу робити певні кроки для того, щоб дати змогу зібрати викладачів і готувати коментаторів і волонтерів. Це буде не лише футбол, це будуть спортивні коментатори, спортивні журналісти, грамотні, розумні. Тож на майбутнє їх у нас буде, але ж готувати треба зараз.

 

— Саме висвітлення оцінюю вкрай негативно, оскільки коментатори не змінились, нічого по суті не змінилось за цілих 17 років. Український світ вже диктує зовсім інші вимоги, ми бачимо яскраві приклади того, як можна працювати на інших спортивних каналах, зокрема, на таких як «Спорт 1», «Спорт 2», «Спорт 3», «Спорт 4». Перший Національний залишився на тому ж рівні, на якому був. Що я маю на увазі, перш за все — не прямі трансляції найважливіших подій. Були приклади, коли українські спортсмени у фіналах боролися й отримували нагороди, а Перший Національний в цей час показував щось абсолютно несуттєве. По-друге, це якість коментарів, вона була не найвищою. І, звичайно ж, ті події, які заслуговували на увагу, вони не були висвітлені, або висвітлені не в прямому ефірі, а в записі. Крім того, ті щоденники, які показувалися, вони були озвучені людьми, які або далекі від тих видів спорту, про які вони говорили, або просто нефахово коментували. В деяких ситуаціях, можна сказати, треба було не коментувати, а просто давати живу картинку. Гадаю, глядачі так би краще розібралися. У мене була альтернатива стосовно того, які канали дивитися, я не відчув на собі обмеження в трансляціях. У мене для перегляду були ті спортивні канали, про які я вже сказав, і транслювали все у прямому ефірі. Але для більшості глядачів України, особливо для не киян, супутникові канали, кабельні канали залишаються недоступними. Тому Перший Національний мав би більше уваги приділити спорту.

 

Загалом висвітлення Олімпіади, між іншим, несе популяризацію спорту, який у нас не на найвищому рівні. Бо коли ці події люди спорігають у режимі реального часу, коли всі живуть цією Олімпіадою, вболівають за наших спортсменів, відповідно, і бажання серед підлітків займатися спортом збільшується.

 

— Гадаю, якщо Перший Національний не може розмістити трансляції лише у себе, він має ділитися з іншими каналами. Загалом, вони правильно зробили, що поділились і дали можливість транслювати Олімпіаду наживо іншим каналам. Але мені здається, що зважаючи на рейтинги Першого Національного, він би мав більше уваги приділяти спорту і відмовитись, хоча б на час таких спортивних змагань, від програм, які і без того не приносять рейтингу. Тобто навіть з точки зору комерції для каналу висвітлювати Олімпійські ігри, футбол — вигідно, бо рейтинг зростає, як і у всіх каналів.

 

Я можу сказати, наприклад, про наш канал. Не зважаючи на те, що у нас спорту надається певна увага, вона не достатня, й однією з причин, що новинам спорту надається менше часу, є те, що вони нібито є нижчі за рейтингом, ніж новини. Але за час Олімпіади спортивні новини мали вищий рейтинг за «Факти» і якісь страхітливі новини криміналу. Бо людей це цікавить, не важливо виграли наші чи не виграли, люди цікавляться цим і рейтинги спортивних новин зростають на всіх каналах. Так само і рейтинги прямих трансляцій, вони фактично витягують Перший Національний, підвищують загальний рейтинг каналу. На майбутнє, мені здається, всі канали без винятку мають приділяти більше уваги спорту.