Експерти спробували охарактеризувати стан суспільної моралі в українському телерадіопросторі на круглому столі, що відбувся 12 червня 2008 року в Національній спілці журналістів України. Організатори заходу – Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі та НСЖУ – запросили до розмови представників Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, громадських організацій та телерадіокомпаній, зокрема телеканалів «Інтер» та «1+1». На жаль, останні проігнорували розмову про моральність їхнього ефіру.

На думку в. о. голови НЕК Миколи Бойка, журналісти подають інформацію тенденційно, в залежності від їхньої позиції чи попереднього задуму сюжету. Приміром, один із вітчизняних телеканалів брав у нього розлоге інтерв’ю, а в сюжет вмонтував одне-єдине речення, яке, до того ж, було жартом. Таким чином весь зміст сказаного було спотворено. Микола Бойко зазначив, що найбільш агресивними об’єктами посягань з боку електронних ЗМІ стали споконвічні духовні цінності, національні та моральні традиції, підвалини українського суспільства.

«У вітчизняному ефірі – цинічне висміювання історії, грубі наїзди на зародки трансформованої національної самосвідомості, смакування силою, надмірна, часто патологічна увага на проявах жорстокості та актах насилля, повна незалежність від етичних табу, нав’язування обивательсько-нігілістичного ставлення до загальнолюдських норм», – сказав голова НЕК. За словами Миколи Бойка, це ще неповний перелік потворних видів деструктивного телерадіоінформаційного впливу, що руйнує усталену систему морально-етичних цінностей, духовне і фізичне здоров’я людини та суспільства. Все це негативно впливає в першу чергу на молоде покоління.

Згідно з даними Інституту соціологічних досліджень за 2007 рік щодо оприлюднення сюжетів із насильством і жорстокістю на телебаченні та друкованих ЗМІ, то 23% громадян України пропонують повністю заборонити на ТБ такі фільми та програми. Схвально ж ставляться до демонстрації подібної телепродукції насамперед молоді чоловіки віком від 18-ти до 28 років, негативно – пенсіонери. А 20% українців вже відмовилися від перегляду бойовиків, фільмів із нецензурною або брутальною лайкою чи сюжетів, які принижують людську гідність.

Тільки протягом першого кварталу 2008 року НЕК надала майже 130 експертних висновків, із них 65,9% – на звернення правоохоронних органів, і тільки 2,3% – від громадян. Голова Комісії із журналістської етики, головний редактор тижневика «Дзеркало тижня» Володимир Мостовий переконаний, що такий малий відсоток громадян, які стурбовані станом суспільної моралі, і свідчить про справжній її стан. «Так само про стан нашої моралі свідчить один із останніх проектів на ТБ – “Великі українці”, а саме – голосування за великих і те, як його сприйняло суспільство, – сказав Володимир Мостовий. – Сьогодні ми розглядаємо вже ті виразки, які проявилися на тілі, а треба шукати заховані глибоко причини. Питання захисту суспільної моралі не менш важливі, ніж ті, які розглядає РНБО. Мораль пронизує все».

Учасники круглого столу неодноразово як приклад безпринципності й аморальності згадували сюжет на телеканалі «1+1» про зґвалтування трирічної дівчинки, в якому було не тільки показано її та всіх її рідних, а й названо справжні імена і прізвище. «Потрібно, щоб робота кожного журналіста відповідала вимогам професійного етичного кодексу. У журналіста є його ім’я, і це, до речі, дуже рентабельна річ. Якщо читачі вірять журналісту і тому виданню, де він працює, то й рекламодавці готові співпрацювати з цим виданням», – зазначив головний редактор «Дзеркала тижня».

Представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення, начальник відділу моніторингу Дмитро Швидченко продемонстрував присутнім фрагменти відеопродукції, які, на думку регуляторного органу, порушують суспільну мораль. Серед них – концерт Максима Галкіна, де артист некоректно висловлювався відносно України та українців, програма «Голі та смішні», яка транслювалася на «1+1», а зараз йде на ICTV, та інші. Дмитро Швидченко зауважив, що Нацрада в разі виявлення таких порушень, як трансляція порнографії чи програм із нецензурною лексикою тощо, може оголосити попередження телемовнику. Але регуляторний орган не має права накладати адміністративні санкції, як, приміром, Міністерство культури і туризму (наприклад, за трансляцію у прайм-тайм фільмів із відповідною – червоною – позначкою, які можна показувати тільки після опівночі).

На думку учасників круглого столу, не мають впливу на формування суспільних настроїв і переконань і моральні авторитети, яким не надають для виступів телерадіоефір.

Голова НСЖУ Ігор Лубченко зазначив, що питання порушення суспільної моралі вічні, і його турбує, щоб структури, які слідкують за цим, не перетворювалися на цензорів. «НСЖУ слідкує за тим, щоб журналістів не обмежували в свободі висловлювань. Але вони повинні працювати в правовому полі. Коли ж показують зґвалтовану дитину і її матір, та ще й не приховують прізвище та ім’я, то це вже зовсім немає ніякої клепки в голові», – сказав спересердя Ігор Лубченко.

Світлана Остапа, «Детектор медіа»