Регулювання суспільного мовлення має забезпечувати інституційну автономію, редакційну незалежність та громадський контроль
Шостого червня 2008 року відбулася презентація дослідження «Досвід функціонування механізму державного замовлення у сфері телерадіомовлення в контексті розбудови суспільного телерадіомовлення в України», що підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ).
Експерт ЛЗІ Денис Ковриженко представив досвід європейських країн зі створення та функціонування суспільного мовлення, і порівняв його з українськими реаліями, зокрема з роботою НТКУ.
«Значна частина базового дослідження, яке розміщене на нашому сайті, присвячена питанням фінансування суспільного мовлення. Якщо говорити про функціонування механізму державного замовлення у сфері телебачення і радіомовлення і фінансування Держтелерадіо, то ми виділили декілька взаємопов’язаних проблем. Перша – це невизначеність правового статусу в сенсі організаційно-правової форми функціонування державного телебачення і радіомовлення; недостатньо чітка визначеність місії в Законі “Про ТБ і РМ”. Ця розмитість призводить до низки проблем. У нас не проведено розмежування між комерційною діяльністю і діяльністю, пов’язаною з виконанням місії суспільного мовлення, відповідних доходів і видатків», – розповів Денис Ковриженко.
Присутні мали змогу детально ознайомитися зі стандартами Європейського Союзу у сфері фінансування суспільного мовлення, головною метою яких є створення такого режиму регулювання фінансових аспектів, який би забезпечив інституційну автономію та редакційну незалежність суспільного мовлення зі збереженням контролю громадськості.
Особливу увагу експерти приділили місії суспільного мовлення. В українському законодавстві вона досить розмита, тимчасом як в інших країн вона дуже конкретизована. Приміром, у Латвії до місії СМ віднесено:
- забезпечення вільного поширення всебічної інформації про події в Латвії та за її межами;
- утвердження та розвиток латвійської мови і культури, забезпечення консолідації мононаціональної держави;
- у відповідності до двосторонніх угод – висвітлення діяльності Сейму, Президента, Кабінету Міністрів, місцевих адміністрацій, забезпечення потреб суспільства в освітніх, освітньо-релігійних, культурних, наукових, розважальних, дитячих, спортивних та інших програмах, у тому числі з перекладом на мову знаків;
- сприяння створенню програм про життя і культуру етнічних меншин, що мешкають у Латвії, забезпечення здійснення передвиборної агітації в порядку, встановленому законом.
Місія СМ Латвії визначається на базі всесторонніх досліджень побажань глядачів та слухачів.
Учасники круглого столу обговорили забезпечення прозорості та ефективності використання коштів, що виділяються з держбюджету України на фінансування держзамовлення у сфері телерадіомовлення. На думку деяких промовців, в Україні держзамовлення у цій сфері відбувається непрозоро. Зокрема, виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар зазначила, що їм із великими труднощами вдалося отримати декілька документів, згідно з якими проводиться держзамовлення.
«Формулювання цих документів дуже загальні. Наприклад, яка сума йде “на виготовлення інформаційно-аналітичних, культурно-мистецьких, розважальних, дитячих та інших програм”. Що це за програми, чому і кому вони потрібні, які завдання держави і суспільства вони вирішують – цього, на жаль, ніде не написано», – сказала Вікторія Сюмар. На її переконання, недоречно створювати суспільне мовлення перед президентськими виборами.
З цією думкою не погодився президент Академії української преси Валерій Іванов. «Створення суспільного мовлення буде доречно в будь-який час. Я беру участь у заходах, присвячених цій темі, понад десять років, але далі цього не йде», – зазначив Юрій Іванов.
У круглому столі також взяли участь представники міністерств і відомств, громадських організацій. На думку деяких доповідачів, розмова вийшла би предметнішою, якби в ній взяли участь представники Держтелерадіо, які безпосередньо займаються державним замовленням, та керівництво НТКУ.
Загалом присутні відзначили високий рівень презентованого дослідження.
Захід відбувся за сприяння Міжнародного фонду «Відродження».
«Детектор медіа»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
