Сьогодні Олександрові Кривенку – відомому українському журналісту, редактору, медіа-менеджеру і громадському діячу – мало б виповнитись 45 років.

 

Автокатастрофа на трасі «Київ-Чернігів» у ніч на 9 квітня 2003 року перервала нитку його життя. Автомобіль «Фольксваген Гольф», пасажиром якого був Сашко, а водієм – співробітник МЗС Грузії Ґізо Ґодзелідзе, зійшов з дороги і врізався в дерево; обидва загинули. Олександра поховали у Львові на Личаківському цвинтарі. У нього залишилось чотири доньки.

 

Олександр Кривенко народився 13 травня 1963 року у Львові. 1987-го закінчив Львівський Університет ім.Івана Франка, філологічний факультет, працював на кафедрі української літератури. Кривенко був одним з організаторів та активістів Товариства Лева. З квітня 1989 року – організатор і редактор газети «Поступ». Брав участь у створенні «Меморіалу», Руху, ТУМу. Був делегатом установчого з'їзду Руху.  З липня 1991 по квітень 1995 року Кривенко був головним редактором львівської газети «Post-Поступ». Від травня до листопаду 1995 року працював головним редактором інформаційних програм – «Вікна», «Вікна у світ» – Міжнародного медіа-центру «Інтерньюз», у 1996 році став головним редактором Телевізійного інформаційного агентства «Вікна».

1996 року Кривенко був членом Експертної ради при Прем'єр-міністрі України, був радником прем'єра. У 1996-97 роках був заступником керівника прес-служби Кабінету Міністрів України. Майже у той же період Кривенко був членом Політради Народно-демократичної партії України. З лютого 1998 до червня 1999 року Олександр працював головним редактором «Телевізійної служби новин» Студії «1+1». У березні 1999 року став головним редактором тижневика ПіК, у грудні 2000 року звільнився. З червня 2001 року Кривенко був президентом громадської організації «Хартія 4». З березня того ж року виконував обов'язки директора україно-польського журналістського клубу «Без упереджень». Був членом президії Громадського комітету опору «За правду», а також віце-президентом Асоціації українських письменників. Протягом декількох місяців 2002 року Кривенко виконував обов'язки прес-секретаря об'єднання опозиційних політиків «Форум національного порятунку». В останній рік життя обіймав посаду президента «Громадського радіо». Був автором публіцистичних творів, які значною мірою визначали світогляд тогочасної демократично спрямованої української інтелігенції.

Колеги пам’ятають Сашка Кривенка – людину, що багато в чому випередила свій час і побачила не лише проблеми сучасної йому України, але й її перспективи; людину, яка для багатьох українських журналістів була другом, для багатьох – вчителем і взірцем для наслідування.