За підсумками розгляду питання про інформаційну безпеку розроблено рішення РНБОУ та проект Указу Президента
За наслідками розгляду Радою національної безпеки і оборони України питання про інформаційну безпеку розроблено рішення РНБОУ та проект Указу Президента України, повідомляє прес-служба Ради.
«РНБО вважає це питання найбільш чутливим для системи національної безпеки і оборони України, та визначальним для забезпечення національного суверенітету. Політика держави, перш за все політичної системи влади, у цьому вразливому для національного інтересу сегменті українського розвитку має бути єдиною, цілеспрямованою і забезпечувати сучасний рівень свобод. Найперше – свободи слова. Вона повинна згуртовувати на спільних для нації і європейської спільноти стандартах громадян України, еліти, друзів України за її межами навколо захисту і просування українського інтересу у світі. Влада не може усуватись від відповідальності за інформаційну безпеку і передавати її в приватну ініціативу. Вона зобов’язана діяти таким чином, щоб, оберігаючи мотиваційний генератор демократії – свободу слова, було можливим забезпечити одночасно проведення саме державної політики, консолідації нації.
Разом з тим, як показала дискусія на засіданні РНБО, держава за всі часи незалежності реально так і не виробила комплексу національного, цивілізаційного законодавства зі створення системи інформаційної безпеки. Вона мала би унеможливити не тільки загрозливу інформаційну інтервенцію з боку інших держав, а й забезпечити широкі і демократичні умови для розвитку і підтримки саме національного виробника якісної і високозатребуваної суспільством інформаційної продукції. Цей сегмент законодавчого поля є досить рихлим, часто пролобійованим суб’єктами, зацікавленими в отриманні певних дивідендів. Це спричиняє незворотну шкоду національному інтересу», - йдеться у заяві прес-служби.
РНБО також констатувала, що держава «значною мірою втратила контроль над інформаційною безпекою, неефективно проводить координуючу, регулюючу і економічну політику на ринку інформаційних послуг. Вона на мінімізованому рівні виступає замовником висвітлення своєї ж власної політики, і зменшила, на відміну від РФ, Білорусі та інших пострадянських країн інформаційні проекти, адресовані зовнішньому світові. Перш за все багаточисельним громадам друзів України, які готові лобіювати її інтереси в своїх урядах, а також нашим опонентам та конкурентам для перетворення їх в партнерів наших амбіцій..». Також занепокоєння РНБОУ викликає те, що національні власники телеканалів не витримують конкуренції з іноземними інвесторами, що створює «небезпеку масової прихованої експансії іноземних компаній на інформаційний ринок України».
«Під контроль іноземних суб’єктів в найближчому часі може перейти більша частина провідних теле- і радіоканалів. В цьому контексті вкрай важливо сформувати політику уряду. Особливо в частині, яка стосується встановлення чітких «правил гри», швидкого створення суспільного телебачення поза контролем держави на базі національного телеканалу. У зв’язку з цим на засіданні РНБО лунали пропозиції про перегляд умов, які не відповідають сучасним вимогам ліцензованих національних інтересів», - повідомляє прес-служба Ради.
РНБО в цілому ухвалила проект рішення, підготовленого її апаратом. Після тривалої дискусії Президент на його основі дав низку доручень як у сфері програмної політики держави, так і дій уряду щодо інформаційної безпеки.
Як повідомляє прес-служба РНБОУ, основні рекомендації у проекті рішення наступні:
Кабінету Міністрів України разом із Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення розробити і затвердити у двомісячний строк комплекс заходів щодо державної підтримки створення та розповсюдження телевізійних і радіопрограм вітчизняного виробництва.
Секретареві Ради національної безпеки і оборони України організувати розробку і подання у шестимісячний строк на затвердження Президентові України проект Доктрини інформаційної безпеки України.
Кабінету Міністрів України розробити і внести у шестимісячний строк на розгляд Верховної Ради України проект Концепції національної інформаційної політики При цьому вона має ґрунтуватися на таких засадах: усі основні заходи інформаційної політики мають бути соціально орієнтованими, відкрито обговорюватися суспільством, а держава повинна враховувати громадську думку.
Кабінету Міністрів України здійснити у двомісячний строк комплекс заходів з вдосконалення організаційних механізмів державного управління в інформаційній сфері, чіткого визначення повноважень та організації ефективної взаємодії органів державної влади у забезпеченні національної безпеки в інформаційній сфері.
Кабінету Міністрів України вжити невідкладних заходів щодо поліпшення бюджетного фінансування державних телерадіокомпаній та інформаційних агентств, а також виробництва та поширення телевізійних та радіопрограм, виготовлених для державних потреб.
Кабінету Міністрів України розробити і затвердити у двомісячний строк Державну програму формування позитивного іміджу України.
Кабінету Міністрів України розробити і затвердити у двомісячний строк програму розширення вітчизняного мовлення на закордон іноземними мовами.
Кабінету Міністрів України разом із Службою безпеки України, Фондом державного майна України, Національною комісією з питань регулювання зв’язку України та Антимонопольним комітетом України здійснити комплекс заходів із забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері при підготовці до приватизації ВАТ «Укртелеком».
Кабінету Міністрів України розробити та затвердити у тримісячний строк комплекс заходів щодо розбудови загальнодержавної мережі оповіщення населення в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.
Рекомендувати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення вжити невідкладних заходів щодо удосконалення системи ліцензування телерадіомовників, зокрема у частині забезпечення національних інтересів в інформаційній сфері, покращення охоплення населення вітчизняним інформаційним продуктом та поліпшення якісного наповнення національного інформаційного простору.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
2
Руслан
6085 дн. тому
ЖАХАЄШСЯ, КОЛИ У ПРАЙМ-ТАЙМ ПО УКРАЇНСЬКОМУ ТЕЛЕБАЧЕННЮ НЕ ЧУЄШ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
я бачу простий вихід - позбавити ліцензії за порушення 1+1, Інтер, а інші канали навчені гірким досвідом будуть виконувати закон в частині мови !
Skam
6085 дн. тому
Та вже зразу створили б Міністерство пропаганди, і не мучалися з тією свободою слова, свободою ринку і т.п. До речі, одним з пунктів цього Указу треба скасувати створення робочої групи по Суспільному мовленню. Щоб уже усім зрозуміло було, куди ми крокуємо.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
