Голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Ганна Герман, коментуючи проект порядку денного на другу сесію шостого скликання, пояснила, чому до нього не потрапили законопроекти про роздержавлення та суспільне мовлення.

«Ми включали ті проекти, які максимально підготовлені до розгляду в сесійній залі. Всі інші медійні законопроекти вимагають доопрацювання, зокрема й створення робочих груп. Наприклад, ми маємо ще один нещодавно зареєстрований законопроект Нестора Шуфрича про внесення змін до Закону України “Про рекламу” (щодо переривання трансляції кіно-і телефільмів рекламою та заборони рекламування тютюнових виробів та алкогольних напоїв, №1014). Ми його не внесли до порядку денного сесії через те, що повинна спочатку пройти дискусія в комітеті. Ми повинні обговорити – як, не нашкодивши галузі, дати людям те, чого вони хочуть», – зазначила Ганна Герман.

Щодо законопроекту про роздержавлення ЗМІ, то голова комітету вважає, що першим кроком до роздержавлення буде прийняття закону про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобів масової інформації приміщень та майна: «Я нещодавно зустрічалася з редакторами районних і міських газет, тому обізнана з їхніми проблемами. Ми зараз думаємо, як зробити так, щоб право на роздержавлення отримали ті редакційні колективи, які працюють хоча би п’ять років. А не ті, що створює місцева влада зараз, щоб вихопити майно у редакцій».

Щодо ініціативи Міністерства юстиції з розробки нового законопроекту про роздержавлення, Ганна Герман сказала, що вбачає в цьому лише небажання влади давати медіа свободу: «Кожна влада не любить вільну пресу, але одна влада переконується, що немає іншого шляху до демократії. Ми, коли були при владі, це розуміли. Бо, перебуваючи в опозиції, ми зрозуміли, що без вільної преси неможливе дотримання прав людини в Україні. Те, що влада сьогодні ставить перепони прийняттю цього закону, свідчить про те, що вона не хоче вільної преси. Це ми бачимо і сьогодні по арештах журналістів із Нового каналу, і по затриманню журналістів, які знімали маєток президента. Мені кажуть – журналісти не повинні були туди лізти. Я відповідаю: журналісти повинні всюди лізти, бо вони не мають заводів і пароплавів, вони мають лише свою професію і розум, і вони повинні цим заробити собі на хліб. Вони повинні здобути таку інформацію, яку куплять їхні видавці. Інформація – це товар, щоб дістати конкурентноспроможну інформацію треба навіть інколи ризикувати своїм життям. Так є у всьому світі, і ми повинні до цього звикати».

З приводу гальмування впровадження суспільного мовлення, голова комітету вважає, що кожна влада завжди говорила, що це потрібно, і робила все, щоб цього не сталося. Вона впевнена, що Україна вже близько підійшла до реалізації цієї ідеї. Суспільне мовлення буде запроваджене тоді, коли до влади прийдуть люди, для яких демократія – не грим, а переконання, котрі поважають пресу не лише тоді, коли вона їх хвалить, а просто за те, що вона може бути вільною.

Ганна Герман впевнена, що протягом другої сесії розглядатиметься питання громадських рад НТКУ та НРКУ: «Я знаю про ситуацію на Першому національному, тому думаю, що вже час ставити питання про президента НТКУ Віталія Докаленка».

Голова парламентського комітету зазначила, що під час зустрічі з редакторами найбільших телеканалів вони говорили про те, що їх змушують пускати соціальну рекламу, яка за своєю суттю не є соціальною: «Мені відомо, що прем’єрська прес-служба змушує журналістів ставити в інтерв’ю Тимошенко тільки ті запитання, які заздалегідь підготує її прес-служба. Це неприпустимо. Я знаю, що коли ми працювати з прем’єром Януковичем (я не говорю про 2004 рік), ми не диктували журналістам, що журналісти мають у нас запитати. Журналісти завжди ставили ті запитання, які вони хотіли».

Заплановане на 7 лютого засідання Комітету з питань свободи слова та інформації, на якому мали прийняти план роботи на півріччя та обговорити низку законопроектів, не відбулося через відсутність кворуму. На засідання прийшли всього четверо з 12 народних депутатів: регіонали Ганна Герман, Володимир Ландік, Олена Бондаренко та нашоукраїнець Святослав Вакарчук.

Прес-секретар прем’єр-міністра Марина Сорока спростувала заяви голови парламентського комітету Ганни Герман. «Ми жодного разу не дозволяли собі диктувати журналістам, які запитання вони повинні ставити прем’єр-міністру. Щодо соціальної реклами, то ми нікого не змушували ставити цей ролик. У нас є висновок Національної ради з питань телебачення і радіомовлення про те, що ця реклама є соціальною. Ми написали листи керівництву телеканалів із проханням по можливості розмістити цей ролик. Телеканали самі вирішували, ставити його чи ні», – відкинула звинувачення голови парламентського комітету Марина Сорока.

Світлана Остапа, «Детектор медіа»