Луканово посміхаючись. Нова «Іронія долі» - милий жарт на задану тему
У мене все відбулося майже як в «Іронії долі» - я прагнув потрапити до себе додому, але опинився зовсім не там, де хотів. Звісно, не вулицю «Строителей» маю на увазі. Я – про кінотеатр. Ми випили з колегою Борисом Клименком, і я повертався додому трохи «під мухою». Раптом бачу: на афіші написано «Іронія долі. Продовження».
Позирнувши на годинник, я виявив, що останній сеанс почався п’ять хвилин тому. Думаю, дай подивлюся. Смикнув двері до каси – вони зачинені. Тоді виявив кмітливість і вирішив заплатити білетерці. Але, на відміну від мене, дівчина виявилась порядною і хабара не взяла. Однак і я в накладі не залишився – мене пропустили до зали без квитка. Зважаючи на пізній час, зала була напівпорожня, і я без проблем відшукав вільне крісло. Заднім числом зрозумів, що для повної подібності до знаменитого фільму бракувало тільки, аби та білетерка сіла поруч зі мною і виявилась якою-небудь Надією. Але, з іншого боку, добре, що вона не сіла поруч, бо тоді кіна б не було, точніше – я його не подивився б.
У фільмі мені показали Президента Росії Владіміра Путіна, який вітав російський народ із Новим Роком. А ще я у багатьох критиків читав, що у стрічці до біса прихованої реклами: інтенсивно світяться мобільні телефони певних марок, автомобіль також певного виробника. А після цього ще й «Телеглядацька асоціація батьків України» висловила невдоволення тим, що Діда Мороза показали п’яним і це, мовляв, родинні цінності руйнує. Коротше, хто тільки цей фільм не сварив! Мабуть, крім мене, всі сварили.
Але я на все це не звернув уваги. Проілюструвати мій настрій можна було знаменитою і моєю улюбленою фразою Хабарта Ельберта Ґріна: «Не ставтеся до життя надто серйозно – все одно живим вам із нього не видряпатись». У цьому випадку йшлося не про життя, а про фільм.
Ви ж знаєте, мене хлібом не годуй – дай до чогось присікатись. Я б і тут присікався, але їй-богу не розумію, для чого. Бо фільм не дотягує до рівня першої «Іронії долі»? Так апріорі було зрозуміло, що він не міг дотягнути, бо знімав його не Ельдар Рязанов, а Тимур Бекмамбетов. Що він є спекуляцією на темі, заданій рязановським фільмом? Так і це ясно заздалегідь. Якби так не було, фільм не привертав такої уваги. Що ж до прихованої реклами, то чорт із нею! Нехай нею нудні кінокритики переймаються.
Автори вирішили стібанутися на задану тему. Ясно, що тему вони вибрали, аби грошенят заробити. Питання в тому, добре вони це зробили чи погано. Фільм вийшов веселенький. Я разом з аудиторією весь час вибухав сміхом із ліричними, ностальгійними відтінками. Ностальгійності додавали мотиви музики Мікаела Тарівердієва з першого фільму, які вдало використані у «Продовженні». А ще – участь у фільмі «старих» героїв. Тут вам і Андрій Мягков – «Женя Лукашин», і Юрій Яковлєв – «Іполит», і Барбара Брильська – «Надія». Та й нові персонажі у виконанні Сергія Безрукова, Костянтина Хабенського і Єлизавети Боярської грають енергійно, з напором і добре вписуються у нову історію.
А ще тема – казкова любов мало не з першого погляду. Все повторилося: тепер син Жені Лукашина прилетів до Санкт-Петербурга на вулицю «Строителей» і відбив дочку Наді з Іполитом у «нового росіянина», до речі, зовсім не жлобовитого, а дуже милого, але весь час заклопотаного справами молодого чоловіка. Щоправда, на відміну від рязановського фільму, процес виглядання має не надто переконливий вигляд. Процес перемикання уваги дочки Наді й Іполита на п’яного московського гостя показаний не дуже психологічно вмотивовано. А коли покинутий молодий чоловік дивується, чому вона проміняла його, такого успішного, на чорт зна кого, то випадкова співрозмовниця пояснює йому приблизно так: «Хіба кохають за щось? Кохання – це просто так, безкорисливе почуття».
Нам у це, звісно, хочеться вірити. Тому цей фільм не викликав у мене тих почуттів, які йому приписують численні критики.
Автори пожартували на задану тему. Чому б і ні?
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
11
dilema
6197 дн. тому
Потому мы так и живем,что у нас такие критики как вы Рамзесы и иже с вами.....Бррр....Вы хуже Поплавских,Лукановых и всех вместе взятых режиссеров,потому ,что вы сами то ни фига не создаете,а только изливаете свою желчь в своих "околопрофесийных выданнях"....Задрали,господа,да какие из вас господа то....,
Гумус
6198 дн. тому
dzozu: так, колумніст.Людина, яка береться вести колонку, мусить бути критиком. А ще соціологом, психологом, політологом... Він бачить текст у ширшому контексті, аніж звичайний критик. Бо він такий собі синтезатор суспільних настроїв і мислеобразів, який спроможний виймати з ефіру (не тільки телевізійного) енергію громади і концентрувати її на певних напрямках (в ідеалі, звичайно). В Луканова ж маємо малоросійську дядьківську прозу, якої в нас завжди густо було. Випив румку, випіл двє, закружилось в головє... Кому це потрібно? Повторюся: у нас нині катастрофа з рівнем професіоналізму в журналістиці, і не тільки в ній. Як Ви кажете," без претензій на жодну глибину". Чому ж тоді у нас дивитися нічого, читати практично так само нічого? Чи не тому, що забагато дядьківського, примітивного й неглибокого? Серед політиків - самі дурки блазнюваті, інтелігенція у нас - таке враження - теж у дурки записалася. Принаймні іншу не побачиш на ТБ. Коли ви там бачили Ліну Костенко чи Івана Дзюбу? Поплавські і поплавські... Отак і виходить, коли скористатися Вашим образом, що навкруги суцільні тобі радіостанції з Левком Дурком, та й більше, бачиться, нічого. Вам так подобається? Не поділяю Ваш оптимізм. З дурківщини дурківщина й буде. Власне, в ній ми вже живемо.
dzoz
6198 дн. тому
Гумусу: Луканов - не критик. Він колумніст, який працює у легкому сатиричному жанрі і має відповідну колонку на Телекритиці. Чи ви вважаєте, що на ТК мають тільки критики писати? Тоді на Обозревателе - тільки оглядачі, ага? :0)
Гумус
6198 дн. тому
Чудесно, dzoz. Якщо Ви вважаєте, що серед критиків мусять бути Левки Дурки, то й сказати більше нічого. Значить, потреба в них таки сформувалась - дуркам потрібні відповідні кадри. Естрадна критика, яка полягає в тому, аби дурня клеїти. Тільки питання лишається - чи ж не надто високою є концентрація дуркізму у нашому суспільстві? І - куди ми з усім оцим виїдемо?
Рам - dzozu
6199 дн. тому
Не побивайтесь Ви так. Ми теж стьобаємось. Таке у нас життя - політики стібаються-розстібаються, журналісти, чиновники... Настібали по кишенях пів-України, весело, чи не так? Непрофесіоналізм визначає усю систему влади, в тому числі четвертої...Хто це Вас трактатами потомив? Ви можете пригадати, коли їх бачили востаннє? Абсолютна більшість пише речьовки у стінгазети... Карнавал, кожен у масці й костюмі. От ніби ж то журналіст, ніби гінеколог, ніби шоколадних справ майстер... Стібаймося, панове, бо ми того варті!
dzoz
6199 дн. тому
Колеги, ви чого? Всерйоз критикувати тексти Луканова - все одно, що наїжджати на радіостанцію, яка крутить пісні Левка Дурка. При цьому - порівнюючи його творчість із Моцартом або Паваротті. Хто такий Луканов, як він пише - знають усі, оскільки він вмудряється осємєніть багато різних видань, видаючи по кілька "колонок" щодня. Це легкий, не надто інтелектуальний, але веселий і безшабашний напівстьоб без претензії на жодну глибину. Є достатньо людей, яким приємно пробігтись очима по таких текстах. Не тільки ж трактати читати.
Рамзес
6199 дн. тому
Це поважна причина. Раз нікому читати вдома - доведеться читати нам.
горькая, правда
6199 дн. тому
У Луканова нет жены.
из под елочки
6199 дн. тому
да, такие тексты дальше ушей жены не должны продвигаться, но какое какбытелевидение таковы и какбыкритики - домашние радости. Появление "Иронии-2" могло бы стать поводом содержательной дискуссии профи, но с жаром, достойным лучшего применения, "телекритика" "анализирует" только пароксизмы контрпрограммирования и закулисные кадровые пируэты - это дает ей иллюзию какбывлияния на какбытелетусовку, а нам-то что до них? "Скучно, девушки", - как говорил Остап Бендер.
Прохожий
6200 дн. тому
Посмотрел фильм на трезвую голову. Полный отстой. Жаль хороших артистов, вынужденно исполнивших роли свадебных генералов. Почитал комменты на - http://www.kinokadr.ru/articles/2007/12/23/ironia.shtml?commentlist
и понял, что я в своем неприятии этой туфты не одинок.
Рамзес
6202 дн. тому
Відгук звичайного глядача чомусь друкують у професійному, бодай й інтернетному, виданні... Таке було й раніше - під рубрикою "нам пишуть". Одначе тут один із колумністів ТК, одне з облич видання. Це що, Телекритика отаким себе бачить - нефаховим, не надто розумним? Випив чарку, пішов в кіно: а воно й нічого виявилось. Критики усі брехали... О-па, така вона у нас, нібито журналістика. Таке воно у нас, нібито культурне життя.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ