О. КРИВЕНКО, В. ПАВЛІВ. "ЕНЦИКЛОПЕДІЯ НАШОГО УКРАЇНОЗНАВСТВА" "ТКАЛЕНКО ІГОР - на посаді заступника головного редактора "Роst-Поступу" - палкий апологет скандальної журналістики, автор блискучих зразків цього жанру. Все почалося, мабуть, з ночі ГКЧП, коли робився перший номер "П-П". Під безумним серпневим небом України..., на лавці під вікнами редакції та Комітету опору диктатурі, прямо на проспекті Шевченка тривав натхненний статевий акт! Любилися так довго, що Ігор встиг між двома кульмінаціями накидати патетичну статтю, яка приблизно так і починалась: "Щоночі під серпневим небом України відбувається 15.049 статевих актів". Ткаленкові ж належить перше вживання в українській періодиці слова "міньєт" у статті про любощі та смерть перед будинком облвиконкому. Стаття була вельми дотепна, але зіграла поганий жарт із самим Ігорем та газетою. Банкір, який після довгих вагань вже зважився видати "П-П" кредит, не захотів псувати стосунки з місцевою владою і відмовив у позиці. Над газетою вкотре нависла примара паперового голоду, а редакційний колектив запропонував Ткаленкові продовжувати сміливі публікації в іншому виданні. Таке Ігор незабаром здобув - газету "Європеєць". Одначе, в ній Ткаленко, будучи вже головним редактором, абсолютно уникав епатажу і провокацій, хоча газета через це не була поганою, однак проіснувала дуже недовго. Після кількох кульбітів долі І.Т. присвятив себе Богові в одній з протестантських громад Києва".

Шеляженко, не тринди! Відділ політики звільнився не через профспілкову діяльнгість, а через естетичне несприйняття ідіота-джізаса. Це було питання принципу. Я цю газету досі купую, щоби поржати. І нам не хотілося, аби наші колеги так само ржали з нас, бачачи наші прізвища поруч із матеріалами цього ідіота. Ось, власне, і все - то було винятково питання власної гідності.

Свидетель! В профсоюзной организации было больше десятка человек, и я не буду выкладывать доказывающие это документы только потому, что как раз этого очень хотели бы господа Ткаленко и Трухин. Шурхало и Космина, так же как все, пытались отстоять какие-то человеческие права на нормальную работу, за что были уволены. Остаться на работе можно было, только делая вид, что начинания пана Ткаленко - не дурдом и не геморрой для всей редакции! Насчет новой работы - я без работы никогда не останусь, в отличие от некоторых бездарей и графоманов, и говорил неоднократно как друзьям, так и этим уродам: ко мне постоянно поступают предложения такого рода, поэтому я оставался в ВВ только из интереса, как далеко все зайдет. Брал пример с Войновича в "Иванькиаде". И еще: если таких вот "свидетелей" сейчас сюда и в мой блог ( http://sheliazhenko.livejournal.com/50047.html ) подсылают ткаленки-трухины, я бы просил их прекратить эту игру, потому что и без того тошно.

Ткаленко нагло врет, я откомментировал его злостный бред в своем ЖЖ по тому же адресу http://sheliazhenko.livejournal.com/50047.html , в конце. Голова профспілки, от я наприклад практично повірив "розпущеним чуткам" і в будь-якому разі впевнений, що Ви зробили недостатньо, аби зберігти колектив. Втім, з радістю приєднаюся до будь-якої конструктивної дії на зразок подання на Мюнхгаузена Тартюфовича Ткаленко судового позову за наклеп. Свидетель, я никого грязью не поливаю, а пытаюсь заниматься двумя несовместимыми вещами: работать журналистом в популярных СМИ и сохранить по возможности максимально чистой свою совесть. Хорошим людям нечего бояться брать меня на работу, да и плохим тоже я редко устраиваю публичную порку - только если совсем достали!!!

Заказуха "поза касою" на ВВ стоїть 3500 баксюків. Ткаленко майже все забирає собі. Журналісту дає 100-200 доларів. Шеляженко варто підтримати, хоча б тому що через його журналістську діяльність та розслыдування про замовний характер кримынальноъ справи проти Гладчука йому, наприклад, нещодавно погрожували вбивством http://sheliazhenko.livejournal.com/43508.html

Голові профспілки: Газету таки-да шкода, а "її читачі" - це що таке? :))

Як голова тієї самої "перекупленої" профспілки, повинний сказати, що Ткаленко давно розпускав по редакції плітки стосовно сплачених ним шалених грошей. Сума дійсно смішна - два оклади оглядача, які він сплатив мені при звільненні, сльозно прохаючи піти з редакції "за власним бажанням" й не підривати його авторитет керівника. Думаю, що тепер разом з Київської медіа-профспілкою ми зможемо притягнути це прикре непорозуміння на посаді шеф-редактора ВВ за брехню до суду. А взагалі, шкода газету й її читачів. Перед останніми залишається лише вибачитися, що більшість колективу віддала перевагу звільненню, хоча насправді потрібно було викинути за поріг редакції самого Ткаленка, аби не плюндрував ні наші імена, ні ім'я "Вечірніх вістей".

Шеляженко має право писати? А Ткаленко НЕ має права, бо це не подобається рабіновічам і фельдманам? Схиблена і корислива демагогія тих, кого ще в Київській Русі називали "жидівствуючими"

Не так багато журналістів, іиена яких пам'ятають, яким вірять читачі. Шеляженко - один з таких, рідкісних, котрий має право писати, як йому вважається за потрібне для висвітленні конкретної теми. Робота його знайде. А редактор, що боїться утворення в своєму колективі профспілки - це істота "на дуже низькому рівні", цивілізаційному.