Редактор відділу соціальних проблем газети «Вечірні вісті» Юрій Шеляженко звинуватив шеф-редактора видання Ігора Ткаленка в непрофесійності, антисемітизмі та друком замовних матеріалів під виглядом редакційних статей. Про це він написав у своєму відкритому листі, який надійшов на адресу «Детектор медіа».

 

Юрій також зазначає, що пан Ткаленко чинив опір створенню редакційної профспілки: «Ткаленко созвал общее собрание журналистов и заявил, что всякий человек, вступивший в профсоюз, будет уволен. «Решайте все со мной лично» - говорил он. Но сам он в личных беседах обещал золотые горы и поступал наоборот. Тем не менее, люди боялись вступать в профсоюз – и Ткаленко благодаря этому смог разогнать отделы политики и социальных проблем».

 

За словами пана Шеляженка, він прийняв рішення піти з редакції: «Меня привел в «ВВ» Валентин Смага, который тогда был заместителем главного редактора. И он ушел первым, когда Ткаленко начал наводить в газете свои порядки: охота за «бабками» вместо правды, публикация страстно-нелепых нечитабельных статей «обо всем вообще и ни о чем конкретно» (сегодня печатаем одно, завтра противоположное, послезавтра «компетентное» мнение на ту же тему от какой-нибудь банды, пославшей тысячу баксов владельцам газеты)».

 

«Детектор медіа» звернулася по коментарі до самого Ігоря Ткаленка: «Ця заява більше розсмішила мене, ніж образила. Цим  листом Шеляженко показав тільки свою низьку кваліфікацію. Можливо, він образився на мене. Останнім часом на планірках я наводив його статті в якості приклада,  як не треба писати. Крім того, ми не опублікували  кілька його останніх матеріалів, оскільки вони були написані на дуже низькому  рівні».

 

За його словами, всі замовні матеріали в газеті виходять під спеціальною рубрикою «піар». В кожному номері вони займають не більше однієї – двох сторінок. На його думку, це небагато, тому він був би радий, якби реклами в газеті стало більше.

 

Звинувачення у забороні журналістам вступати до профспілки йому також видалися смішними.

 

«Знаєте, якою була перша дія цієї профспілки? Вони почали протестувати проти того, що я призначив планірку на 9 ранку. На їх думку, це надто рано. Потім їм не сподобалося, що я заборонив в редакції палити. Тоді я запропонував купити цю профспілку і вони погодилися. Причому зробили це за «шалені» гроші. Хороший журналіст може заробити стільки, якщо напише дві статті, - сміється він. – Крім того, оскільки з кожним журналістом в мене підписаний контракт – я запропонував вирішувати всі проблеми в особистому порядку. Це набагато ефективніше, ніж через таку профспілку».

 

Також Ігор Ткаленко спростовує, що звільняв Валентина Смагу: «Я просив його залишитися, але я сам прийняв рішення піти. Пізніше він хотів повернутися, але я запропонував йому співпрацю на позаштатній основі. Це від початку була моя умова – той, хто піде, більше не зможе повернутися».

 

Крім того, пан Ткаленко зазначив, що відповідь на запитання, чи є він антисемітом, повинен дати суд, оскільки Вадим Рабинович вже подав позов на його публікацію «Как писать о евреях?»: «Я тут не можу нічого спростовувати».

 

Раніше Блок Юлії Тимошенко заявив, що не має нічого спільного з газетою «Вечірні Вісті», яка раніше вважалась «партійним» виданням блоку, та «готовий підтримати позов президента Всеукраїнського єврейського конгресу Вадима Рабиновича до газети, якщо буде встановлено, що в статті цього видання під назвою "Как писать о евреях" дійсно розбурхуються пристрасті навколо національного питання».