В Україні немає інформаційних воєн – є проблема непрофесіоналізму
Інформаційні війни не загрожують національній безпеці України. Такий висновок зробили учасники круглого столу, який відбувся в прес-центрі «Главред-медіа» 15 жовтня 2007 року.
Більшість експертів не погодилися з темою заходу – «Інформаційні війни в України: новітня історія та найближче майбутнє», оскільки вважають, що в Україні немає інформаційних війн. «Інформаційна атака», «інформаційний вплив» – так вони пропонують означувати ті медіаспецоперації, які реалізуються у вітчизняному медіапросторі.
Основним предметом обговорення став короткометражний документальний Андрія Кашпора про небезпеку інформаційних війн в Україні. У своєму виступі він зазначив, що Україна історично була країною порубіжжя, на її території відбувалися конфлікти, в першу чергу ідеологічні. У фільмі він запропонував новий термін «айварник» – від англійського I war.
У більшості експертів склалося враження, що пан Кашпор своїм фільмом пропонував послуги з підготовки таких айварників – професійних воїнів-журналістів, які могли би брати участь у інформаційних війнах. Зокрема, політолог Вадим Карасьов вважає, що в Україні не все так погано, як випливає з фільму пана Кашпора. Наявність у нас брудних технологій має певне позитивне значення, оскільки політики вже стежать за тим, аби не забруднити свою репутацію. «У нас є недовиробництво правил, тому й існує перевиробництво стратегій, в тому числі інформаційних», – сказав Вадим Карасьов.
Генеральний директор інформагенції «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко заявив, що інформаційна війна не може існувати без справжньої війни. А оскільки в Україні війни немає, то й про наявність інформаційної говорити не варто. Він вважає, що в конфліктах, пов’язаних із рейдерством, про які також ішлося у фільмі, один кваліфікований юрист зробить більше, ніж армія «айварників».
Шеф-редактор інтернет-видання та журналу «Детектор медіа» Наталія Лигачова погодилася, що тема інформаційних воєн в Україні сьогодні неактуальна, оскільки у політичному розвитку країни є реальний прогрес. «Про информационную войну можно говорить тогда, когда одна политическая или бизнес-сила имеет монопольное владение средствами массовой информации страны. Вести информационные войны внутри страны, где есть плюрализм СМИ, почти невозможно. Можно говорить о конкуренции, а не о войне. На самом деле, у нас сейчас идет война непрофессионализма журналистов с собственным народом. Они ретранслируют информацию, не донося сущности этой информации, которая нужна для ответственного выбора», – сказала пані Лигачова.
На думку директора Української філії Інституту країн СНД Володимира Корнілова, термін «захист інформаційного простору» є небезпечним для свободи слова. А шеф-редактор проекту «Великі українці» Вахтанг Кіпіані продемонстрований фільм назвав «фільмом-симулятором». «Закликаю журналістів відчувати бридливість до недоброякісної інформації», – сказав пан Кіпіані.
Світлана Остапа, «Детектор медіа»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
