НРКУ відродила жанр радіоп’єси
11 жовтня відбулося нагородження переможців і лауреатів Першого Всеукраїнського конкурсу оригінальної радіоп’єси «Відродимо забутий жанр».
Засновник конкурсу – Національна радіокомпанія України. До участі допускалися різножанрові твори, написані українською мовою, і раніше ніде не оприлюднені. Кількість творів, що подається на конкурс одним автором, не обмежувалася. Для більшої об’єктивності свої роботи треба було підписувати псевдонімом. Справжнє ім'я та прізвище, домашню адресу, телефон та заяву про участь у конкурсі, а також коротку інформацію про себе автори мали надсилати в окремому конверті.
Хоча цей жанр зараз непопулярний, досить багато авторів вирішили спробувати свої сили. Членам журі на чолі з президентом Національної радіокомпанії Віктором Набруском довелося обирати найкращі з-поміж 500 надісланих робіт.
Володарем I премії став Володимир Лис (Луцьк) за радіоп’єсу «Полювання на брата». II місце поділили Людмила Данько (Краматорськ) - за радіоп’єсу «Уживана труна» і Богдан Мельничук (Тернопіль) - за радіоп’єсу «Тодось і Зонька». III місце було також поділено між Сергієм Щуненком (Київ) за радіоп’єсу «Бабай» та Іриною Розовик (Переяслав-Хмельницький) - за радіоп’єсу «Безпека життєдіяльності». Було також відзначено 7 лауреатів конкурсу. Премії присуджені переможцям, відповідно за перше, друге і третє місця -5000, 3000 та 2000 гривень.
Організатори переконані, що в української радіоп’єси є майбутнє: «Якби ми не вірили в успіх, то не започатковували б і самого конкурсу. Ми маємо відродити те, що нас змусили свого часу забути і від чого змусили відмовитися, та сформувати власну українську школу радіо драматургії».
Радіодрама - одна з найтрагічніших сторінок в історії Українського радіо. Цей доволі складний жанр у 30-ті роки минулого століття почав активно розвиватися у всьому світі. Тоді ж радіоп'єси почали з'являтися і в ефірному просторі колишнього Радянського Союзу. Спочатку це були радіоадаптації творів, написаних для театру чи друку. Радіодраматурги намагалися тоді - хоч і на рівні прихованих асоціацій - сказати правду радіослухачам про те, що відбувалося в державі. Але знищені були не тільки вони, а й працівники радіо - редактори, артисти. В той же час була сфабрикована так звана «справа Українського радіокомітету».
«На жаль, ми не маємо в наших архівних фондах ані звукових записів радіоп'єс 30-х років, ані їхніх текстів. Навіть їхні автори були знищені у ті моторошні часи. Хоча офіційної заборони радіоп'єси ніколи не було, але достатньо було й тих страшних репресій щодо радіодраматургії і її творців. Так Україна залишилася на узбіччі світового оригінального радіомистецтва», - вважає Віктор Набруско.
Під час церемонії нагородження всі присутні мали можливість послухати найцікавіші уривки радіо п’єс переможців у виконанні відомих українських акторів. Повна версія незабаром з’явиться в ефірі I та III програм Українського радіо. Телеверсію покаже канал «Культура».
Ольга Ліцкевич, «Детектор медіа»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ