- Чим відрізняється «Свобода» на «Інтері»   від «Свободи слова» на ICTV?

- У студії ICTV є кондиціонер.

 (з відгуків)

Отже, мильна опера «Савік Шустер і Ганна Безлюдна готують нове політичне ток-шоу» скінчилася. Різні експерти, які подивилися першу програму, сперечаються тільки про декорації. В іншому, вживаючи різні формулювання - від «запозичили» до «безсоромно злямзили» - зійшлися на тому, що це формат програми з попереднього місця роботи ведучого, який, імовірно, і мріяла мати генеральний продюсер «Інтера». Можливо, мені не пощастило, і є люди, які говорять про «Свободу» як про зовсім іншу програму. Втім, таких не зустрічав.

Що тепер робити нам?

Минулого чи позаминулого року покійна нині Наталія Субота, партнер юридичної компанії «Коннов і Созановський», блискуче виграла суд і домоглася заборони одному з донецьких каналів на вихід програми, яка була подібна до «інтерівського» «Караоке на майдані». Нині голова правління телеканалу «Інтер» Сергій Созановський, компанія якого в інтересах попередніх акціонерів виграла той суд, довівши брутальне порушення авторських прав власників формату та виробників програми, підписує програму передач із сумнівним авторським дебютом. Пан Созановський міг би розповісти нинішнім акціонерам «Інтера» і новим зірковим колегам про свій досвід захисту порушених авторських прав. Проблема, мабуть, у тому, що немає охочих те слухати.

Одразу після новини про перехід Савіка Шустера я говорив з Валерієм Хорошковським, який позиціонує себе головним акціонером (власником) «Інтера». Стисло його заяви: Ганна Безлюдна одержала карт-бланш на всі дії, але він розуміє, що красти формат – виключно ганебно, «Інтер» цього ніколи не зробить, він це гарантує; наскільки він поінформований, Ганна і Савік планують готувати якийсь соціальний проект і програму про спорт; навіть якщо дійде до політики, то це третя справа, і що б вони не створили, це буде зовсім інше, ніж «Свобода слова».

Савік Шустер, який позиціонує себе людиною з європейським мисленням і цінностями, домовившись в нас за спиною про новий контракт і після цього запропонувавши розійтися шляхетно, по-європейськи, пообіцяв мені не робити програму на зразок «Свободи слова». Щонайменше, звільняючись, він підтвердив своє усвідомлення того, що формат належить ICTV. Цей аспект взагалі не викликав у Савіка сумнівів, наскільки я пам’ятаю, він навіть про це говорив в інтерв’ю. Шустер планував переконувати «інтерівське» керівництво в тому, що його нове ток-шоу, якщо й готуватиметься (після «Великих українців і спортивного огляду, якого в Україні ще ніхто не робив так якісно, як це планує зробити він), то має виходити в суботу, чи в четвер. Наскільки я знаю, це він обіцяв не тільки мені.

Михайло Іванович Павлов, продюсер «Свободи слова», який разом із Савіком отримав спокусливу пропозицію працювати на  «Інтері» з помітним підвищенням заробітної плати, чітко пов’язав таку можливість з придбанням прав на формат. Така позиція, очевидно, викликала нерозуміння: навіщо витрачати гроші на те, що можна і не купувати? Інших працівників, яким запропонували перейти на «Інтер», тема права на формат, напевно, мало хвилювала. Вірогідніше, готівкова привабливість нових умов була сильніша тихого голосу совісті, якщо навіть він і проявився.

Особливо показова еміграція дівчат, які подають гостям в студії мікрофони. Ми просили весь колектив «Свободи слова» визначитися синхронно з Савіком: або переходити на інший канал, або продовжувати роботу над ток-шоу на ICTV. Так ось, спокійно отримавши зарплату за час, коли програма не виходила, за 14 днів до дебюту Шустера на «Інтері», ці милі працівниці звільнилися. Припускаю, що таку хитру комбінацію їм підказали ззовні, щоб два місяці не платити гроші навченим і готовим до нової роботи працівникам.

Наголошу: я пропонував «Інтеру» придбати формат «Свободи слова» і не влаштовувати цирк. Однак Ганна Безлюдна і Володимир Грановський навіть не сумнівалися, що створять зовсім іншу програму. Принаймні, вони цілком переконливо мені це доводили. Я повірив, щиро думаючи, що для «Інтера» пріоритетом номер один стануть «Великі українці».

Ще один штрих перед згортанням теми дуету Аня-Володя. На моє скромне прохання не переманювати більше кадрів із ICTV було сказано так: вони люди слова, які готові домовлятися; Савік – це єдине рішення, яке вже не  зупинити, але надалі вони не зроблять нікому жодної пропозиції, розуміючи, як важливо не руйнувати ринок, зосередяться на вихованні власних кадрів чи подумають над іншими рішеннями.

Судячи з усього, дострокові вибори внесли свої корективи, й «Інтер» вирішив в авральному порядку запустити ток-шоу з Шустером. Очевидно, припекло сильно, бо пропозиції для окремих працівників зі «Свободи слова», які не перейшли з першою хвилею, стали ще солодшими – бюджет на ICTV, помножений втричі (!). З одного боку, радий за людей. З іншого (оскільки економіка – це наука), такий порядок цифр свідчить або про додаткові бюджети у цей період; або про те, що канал вже не розглядається як актив, який живе за бізнес-логікою; або про сильне прагнення показати хто має більше грошей. Щодо третьої версії – тут, звичайно, все за Фрейдом.

Я далі не розумію, що робити нам. Звичайно, ми продовжимо «Свободу слова», і глядачі з політиками будуть дивитися два канали, поперемінно клацаючи пультом. Можливо, частина аудиторії вибере одну програму, а частина іншу - з тим, щоб переповідати потім, хто у кого що побачив. Я поки не вирішив, чи треба просити суд захистити наші права як власника формату і зупинити «інтерівське» шоу, дуже подібне на запозичене. Шукатиму відповіді у провідних експертів телевізійного ринку. Буду вдячний усім, хто не побоїться висловити свою позицію.

Точно не хочеться просити в суді про захист, який може призвести до зникнення майданчику на телеканалі «Інтер» – в країні точно залишаються села, де не всі можуть отримувати сигнал ICTV, і де радо вітатимуть пряму мову політиків.

Але ж і Валерій Іванович Хорошковський, напевно, теж не хотів заробити собі репутацію голови наглядової ради бізнесу, у якому реалізуються ідеї, дуже подібні на привласнені. Політикам же, щонайменше до виборів, про етичні міркування краще не нагадувати: на виборах кожен сам за себе, а от за їх результатами вже можна  домовлятися.

Я справді не знаю, як вчинити у ситуації, що склалася. Зате точно знаю про своє рішення щодо деяких людей.

Звичайно, є мінімальна версія того, що розум вернеться, амбіції стишаться, і «Інтер» раптом вирішить не поглиблювати розкол лояльної до політичного ток-шоу аудиторії між україномовним ведучим і російськомовним, нашим журналістом і міжнародним,  між політиками, які вважатимуть за дивне брати участь у програмі, дуже схожій на крадену, і політиками, яким все одно куди і в що, аби показали по телевізору, - і після виборів, наприклад, тихо сам зверне майданчик... Зробить прекрасний проект «Великі Українці», про який хтось говорив, що то мрія його життя, спортивний тижневик, де, нарешті, покажуть не тільки футбол, і рейтинги якого доведуть професійність автора…

Все побачимо. В цьому перевага телебачення.

Олександр Богуцький, генеральний директор ICTV

Фото Сергія Бечка