Кабмін не виконає рекомендацію Комітету з питань свободи слова щодо заборони реєстрації нових державних і комунальних ЗМІ
8 грудня 2006 року відбулося засідання урядового комітету з питань гуманітарної і соціальної політики, на якому серед інших питань були розглянуті проекти законів «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» та «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». На короткому брифінгу після засідання комітету віце-прем’єр-міністр Дмитро Табачник основну увагу приділив питанню реформуванню друкованих ЗМІ.
«Незважаючи на слово «реформування» у назві проекту, мова йде фактично про роздержавлення. Це новаційний проект, що передбачає безкоштовну передачу майна редакціям газет. У цьому питанні у нас з Національною спілкою журналістів України однакове бачення. Вимагати від журналістів, які все життя пропрацювали в тій чи іншій газеті викупляти приміщення, це – негарно. Але хочу, щоб ви зрозуміли, що законопроект стосується не тільки майна», - сказав він.
За словами віце-прем’єра, уряд поділяє позицію Національної спілки журналістів України і в тому, що роздержавлення має йти поетапно (у два етапи – 2 і 5 років). Протягом першого, дворічного етапу будуть роздержавлені ті ЗМІ, які вже до цього готові. За інформацією НСЖУ, на сьогодні 45 редакцій хочуть і можуть узяти майно, приміщення і обладнання і вивести із засновників органи влади. Під час другого, п’ятирічного етапу відбудеться роздержавлення всіх решта ЗМІ.
«Ми погодилися і ще з однією новацією НСЖУ. При органах влади є не тільки друковані ЗМІ, а й радіо. Треба дозволити й їм отримати безкоштовно приміщення. Держтелерадіо отримало завдання створити медійну карту, на якій мають бути позначені всі ЗМІ, що підлягатимуть роздержавленню. Таких приблизно 537», - повідомив Дмитро Табачник.
Список ЗМІ, готових узяти участь у роздержавленні, затверджуватиме Кабінет Міністрів за рекомендацією НСЖУ. Щоб майно редакцій не потрапило до рук головних редакторів, воно рівними частинами передаватиметься членам колективу. Якщо ж ці ЗМІ викупить приватна особа або інвестор, вони муситимуть заплатити за приміщення. У випадку, коли газета взагалі припинить свою діяльність, приміщення буде повернене державі.
Складність реалізації цього проекту, за словами Дмитра Табачника, полягає у необхідності внесення змін до великої кількості чинних законів.
На запитання «Детектор медіа» про те, чи погодився уряд із рекомендацією, яку запропонували на слуханнях парламентського комітету його учасники – встановити заборону на реєстрацію нових державних і комунальних друкованих ЗМІ або входження державних органів місцевого самоврядування до складу засновників існуючих видань – Дмитро Табачник відповів негативно. «Це не відповідає засадам діяльності уряду та несумісне з поняттям свободи», - пояснив він.
Світлана Остапа, «Детектор медіа»
