Як повідомила радіостанція "Франс-Інфо" з посиланням на агентство, що представляло інтереси актора, Нуаре помер після тривалої хвороби.

Нуаре починав як театральний актор, але саме кінематограф приніс йому справжню популярність. За більш ніж півстолітню кар`єру, за даними сайту IMDB, він зіграв у 150 фільмах. Шанувальникам кіно запам`яталися образи, які Нуаре створював на екрані, працюючи разом з такими відомими актрисами, як Катрін Деньов, Ромі Шнайдер, Сімона Сіньоре.

Двічі Нуаре був удостоєний премії "Сезар" - вищої кінематографічної нагороди Франції - за краще виконання чоловічої ролі: у фільмі Робера Енріко "Стара рушниця" (1976) і в картині Бертрана Таверньє "Життя і нічого іншого" (1990).

Великий успіх принесла Нуаре роль у фільмі 1988 року режисера Джузеппе Торнаторе "Новий кінотеатр `Парадізо`". Цей фільм одержав спеціальний приз жюрі Каннського кінофестивалю, "Оскар" та інші призи.

Серед фільмів за участю Нуаре - комедія Іва Роберу "Блаженний Олександр", драма Р.Енріко "Стара рушниця", в якій він зіграв доктора Дандьє, мелодрами "Стара діва" з Анні Жірардо і "Африканець" Філіпа де Брока, поліцейська стрічка Едуардо Молінаро "Найніжніші освідчення", неоднозначна щодо критики картина Марко Феррері "Велика жратва", історична драма "Форт Саган", поліцейська стрічка "Відкрийте, поліція!", а також комедії "Ніжний поліцейський", "Вкрали стегно Юпітера", "Шуани".

Окремо стоять у творчості актора фільми, які створив Бертран Таверньє - режисер, що зміг найповніше розкрити талант Нуаре. У Таверньє він знявся в кількох стрічках – "Годинникар із Сен-Поля", "Слідчий і вбивця", "Хай буде свято!", "Тиждень відпустки", "Чистка", "Життя – і більше нічого".

Наприкінці 1990-х - початку 2000-х років, коли Нуаре практично припинили запрошувати на роботу в кіно, актор повернувся на театральну сцену і з успіхом зіграв в кількох спектаклях.