Партія регіонів у випадку формування парламентської коаліції претендуватиме на посади прем’єр-міністра, першого віце-прем’єр-міністра і віце-прем’єр-міністра з питань ПЕК.

Це випливає з "концептуальних засад угоди про створення коаліції депутатських фракцій", розміщених на сайті партії.

"Політична сила – учасник коаліції, яка отримала найбільшу підтримку виборців на виборах 26 березня 2006 року, отримує посади Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, відповідального за економічний блок Уряду, і віце-прем’єр-міністра з питань ПЕК", - говориться в проекті засад.

Також регіони претендують на керівництво в міністерствах і відомствах, діяльність яких має бюджетоутворююче і системоутворююче для соціально-економічної сфери значення й забезпечує реалізацію програми партії "Стратегії економічного розвитку України".

Інші посади у складі уряду, на думку регіоналів, повинні розподілятися пропорційно частці в коаліції її учасників.

При цьому прийнятний відступ від принципу пропорційності в разі, якщо учасники коаліції погоджуються, що професійні якості певного кандидата на певну посаду переважають необхідність дотримання принципу пропорційності, говориться в документі.

В ньому також наголошується, що коаліція депутатських фракцій запропонує президенту призначити на посади міністра закордонних справ, міністра оборони, секретаря Ради національної безпеки й оборони фахівців, які не належать до жодної політичної сили.

Також регіонами будуть наполягати, щоб кандидат на посаду генпрокурора відповідав "найвищим фаховим і моральним вимогам".

Відповідно до документа, парламентська більшість, яка бере на себе відповідальність за розробку і реалізацію соціально-економічної політики, отримує посади спікера та першого віце-спікера й керівництво в комітетах Верховної Ради, діяльність яких спрямована на законодавче забезпечення національної безпеки й оборони, зовнішньої політики та соціально-економічний розвиток держави.

Опозиції натомість "буде надано практичні гарантії політичної парламентської діяльності, участі у формуванні загальнодержавної соціально-економічної політики, бюджетної політики та контролю за рішеннями й діями влади".

"Всі рішення стосовно зовнішньої політики держави, питань національної безпеки й оборони, принципових питань діяльності правоохоронних органів мають погоджено прийматися виключно на засіданнях Кабміну і оприлюднюватись як державні акти, відповідно до визначеної Конституцією компетенції, президентом чи Кабінетом міністрів.