Опитування проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 27 грудня  2005 року   в усіх регіонах України. Опитано 2009  респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Дослідження проведене за підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співпробітництва (SDC), представленої Швейцарським бюро співробітництва в Україні, в рамках проекту Центру Разумкова „Схід-Захід України: подолання розколу, формування спільної національної ідентичності”.

Одним з найбільш значущих для країни негативних наслідків президентської кампанії-2004 стало загострення міжрегіональних суперечностей в Україні та їх фактичне переростання в розкол між регіонами по умовній лінії „Схід-Захід”. За даними опитування громадської думки, у квітні 2005р. майже половина громадян констатували наявність розколу суспільства внаслідок президентських виборів.

Перший етап передвиборної кампанії 2006р. підтвердив прогнози експертів стосовно того, що вона розвиватиметься за логікою попередніх виборів. Оскільки розподіл електоральних симпатій на виборах 2004р. мав чітко окреслений регіональний характер, це створює загрозу поглиблення розколу країни за регіонально-політичною ознакою.

Коментарі експертів:

1. Жителі різних регіонів України засвідчують наявність глибших культурних відмінностей між ними, ніж з жителями сусідньої країни. 
В усіх регіонах більшість опитаних відзначили велику схожість у культурі, традиціях і поглядах громадян України і громадян Росії, а також українців в Україні та росіян в Україні. Водночас, у всіх регіонах значно менший відсоток тих, хто дотримується такої самої думки щодо культури, традицій і поглядів жителів Галичини та жителів Донбасу.

2. Найбільш значні відмінності ідейно-політичних орієнтацій жителів України спостерігаються в оцінці історичного минулого, питаннях мови та культури, зовнішньополітичних орієнтаціях.
Це, зокрема, стосується таких питань, як ставлення до відновлення СРСР та соціалістичної системи, головних подій радянського періоду історії, оцінки історичної традиції України, статус мов, зовнішньополітичні орієнтації. Наприклад, для переважної більшості жителів західних областей пріоритетним напрямом зовнішньої політики є відносини з країнами Європейського Союзу, тоді як для переважної більшості жителів Сходу і Півдня – відносини з Росією. Аналогічні відмінності спостерігаються у відповідях на питання стосовно членства України в різних міжнародних структурах (ЄС, НАТО).

3. Існують певні проблеми у взаємному ставленні жителів різних регіонів України одне до одного.
Однаково високий відсоток жителів у всіх регіонах дуже добре ставляться до України в цілому. Серед жителів усіх регіонів загалом переважає відсоток тих, хто добре ставиться до інших регіонів України. Однак, у ставленні одне до одного жителів Заходу, з одного боку, та Сходу і Півдня, – з іншого, спостерігається певне відчуження. Зокрема, на Сході та Півдні ставлення до іноземної держави (Росії) є помітно кращим, ніж до регіонів своєї держави – Центральної, Західної України, Галичини.

4. Більшість громадян вважають, що згуртування народу України в єдину спільноту можливе на соціально-економічних, політико-правових, проте, не на духовно-культурних засадах.
Як чинник об’єднання відносна більшість опитаних у всіх регіонах (крім Центру) позначили прагнення до істотного підвищення добробуту всіх громадян України. На другому місці за відсотком тих, хто визнав їх найбільш дієвим чинником консолідації, знаходяться рівні права громадян і співіснування в рамках однієї держави. Натомість, знання і розуміння української культури та мови може служити скоріше чинником роз’єднання народу України, оскільки в його оцінці як консолідуючого чинника, існують дуже значні відмінності між Заходом та іншими регіонами.

5. Водночас, рівень патріотизму жителів різних регіонів країни є досить високим.
У всіх регіонах більшість жителів вважають себе патріотами України. Так само в усіх регіонах абсолютна або відносна більшість жителів виявили готовність захищати свою країну в разі війни. Досить високий рівень патріотизму поєднується у жителів України з сильнішою прив’язаністю до місця безпосереднього проживання, ніж до регіону чи країни в цілому. Це свідчить про наявність, поруч із загальнонаціональною, сильної місцевої ідентифікації.

Таким чином, існує об’єктивне підгрунтя для поглиблення розколу суспільства за регіональною ознакою.

Основними його складовими є, по-перше, наявність певного відчуження в стосунках між громадянами різних регіонів та констатація їх культурної відмінності, більшої, ніж з громадянами деяких сусідніх країн, по-друге, наявність значної кількості тем, з яких позиції громадян різних регіонів є протилежними, по-третє, реальна можливість використання зазначених вище аспектів політичними силами у веденні передвиборної боротьби в кампанії 2006р.

Водночас, існують і передумови для подолання розколу, зокрема, досить високий рівень патріотизму
громадян різних регіонів та наявність між ними консенсусу навколо можливих засад консолідації. Напрям подальшого розвитку ситуації визначатиметься впливом позицій і дій влади та політичної еліти в цілому, громадянського суспільства, політичних сил.

В умовах передвиборної кампанії особлива відповідальність за стан ситуації з розколом між регіонами країни покладається на політичні партії і блоки, які беруть участь у виборах. Зараз вони перебувають в центрі суспільної уваги, мають у своєму розпорядженні широкий спектр засобів впливу на громадську думку і здатні суттєво вплинути на настрої громадян у всіх регіонах країни. 

Центр Разумкова вважає за необхідне наголосити, що сучасна ситуація із стосунками між регіонами країни містить у собі потенційну загрозу національній безпеці, громадянському миру та єдності суспільства. Також соціологи звертають увагу на необхідність врахування цих обставин політичними партіями і блоками, які є учасниками виборчого процесу, їх відмови від використання у передвиборчій боротьбі тем, гасел і засобів, які можуть сприяти поглибленню розколу між регіонами, зростанню відчуження між їх жителями. Розкол країни – надто висока ціна за перемогу на виборах.

"Детектор медіа"