Сьогодні  в приміщенні Києво-Могилянської академії відбувся круглий стіл на тему „Редакційна політика ЗМІ у період виборів 2006”, організатором якого виступили Незалежна медіа-профспілка України та Центр медіареформ.

Учасниками заходу стали слухачі 5-денного тренінгу ОБСЄ в Україні щодо висвітлення парламентської виборчої кампанії – регіональні журналісти, які спеціалізуються на політичній та соціальній тематиці, і пройшли спеціальний конкурсний відбір. Разом з українськими медіаекспертами, а також експертами Міжнародного Центру для журналістів  (Вашингтон) вони обговорили питання редакційної політики, актуальні для їхніх медіа. Насамперед, були обговорені ризики журналістів, які висвітлюють політичні події, зокрема вибори. Також присутні спробували з’ясувати, чому редакційна політика провідних ЗМІ так і не стала публічною, чи потрібно журналістам захищати свою редакційну незалежність та протидіяти тиску на редакційну політику з боку власників ЗМІ, як зробити редакційні угоди юридичним документом, а не просто моральним зобов’язанням, і, взагалі, чи відповідає українська журналістика сучасним стандартам подання інформації.

Розпочав круглий стіл автор та ведучий телепрограми 5 каналу „Чи на п’ять?” Єгор Соболєв, який після розповіді про журналістську революцію-2004 створив серед учасників ситуацію, подібну тій, що виникає в редакціях під час обговорення доцільності запровадження редакційних кодексів. В ході цієї рольової гри, коли журналісти були поділенні на „власників”, „редакторів” та  „журналістів”, виявились лідери, які ініціювали встановлення публічних правил гри в редакції, пролунали їх аргументи, а також побоювання значної частини їхніх колег, заперечення власників медіа – всі ті речі, які спостерігаються сьогодні під час переговорів в справжніх редакціях. Наприкінці свого виступу телеведучий зазначив, що в роботі журналісти, звичайно, можуть конкурувати між собою, але коли існує загроза свободі слова потрібно об’єднуватись.

Шеф-редактор „Детектор медіа” Наталія  Лигачова у своєму виступі зосередилась більше на змістовному наповненні угоди про редакційну політику та навела аргументи на користь її публічного підписання. Окрім стандартів подачі новин, вона порадила обов’язково включати в угоду такі пункти, як „загальна спрямованість медіа”, „компенсація у разі зміни редакційної політики”, „відомості про аудиторію”, „найважливіша  тема видання” та „інформація про відкриту підтримку будь-якої організації або політичну сили”. Також пані Лигачова розповіла, наскільки важливо подавати  коментарі експертів у висвітленні певної проблеми. Ця вимога, на її думку, теж повинна бути закріплена в редакційному кодексі.

Завершив круглий стіл голова  НМПУ Сергій Гузь, який розповів учасникам про перебіг проекту з впровадження редакційних угод в різних регіонах України, ознайомив їх з проектами документів, які можна брати за основу під час написання  угоди для окремої редакції, та окремо зупинився на тому, як надати редакційному кодексу юридичної сили. А на заперечення деяких журналістів, що  власник ЗМІ може взагалі відмовитись розмовляти на цю тему, він відповів: „За Законом власник зобов’язаний розпочати переговори на вимогу трудового колективу”.

Даний круглий стіл відбувся у рамках спільного проекту Незалежної медіа-профспілки України і Національної спілки журналістів Великобританії та Ірландії „Впровадження регулювання редакційної політики у електронних та друкованих ЗМІ України” за підтримки Посольства Великобританії в Україні.

Галина Ширшик, „Детектор медіа”