Що відчуває людина, яка повертається з війни в тил? – Найбільш гостре та болюче сьогодні питання української реальності. Його делікатно уникають ЗМІ. Суспільство завмерло в очікуванні, коли зміни, які поступово накопичуються, вибухнуть, адже повернення з війни в умовах, коли кожен перший ветеран має ПТСР, аж ніяк не означає повернення до мирного життя. Наслідками невдалого повернення можуть бути:

• значні психічні відхилення, депресія,
• спроби самогубства,
• побутовий алкоголізм та насильство в сім’ї,
• розпад сімей, розлучення.

Чи є у суспільства хоч найменший шанс уникнути цих проблем хоча б частково? 

Так, є маса людей та громадських організацій, які мають бажання і можливість на високому фаховому рівні вирішувати питання адаптації ветеранів та ветеранок, не очікуючи критичного накопичення проблем. Однак, як показує практика, люди, що пройшли фронт і вийшли з боїв з проблемами – ПТСР, інвалідністю, втратою фізичних функцій організму – не дуже охоче звертаються до фахівців. Причинами такої недовіри є:

• применшення проблеми, коли постраждалий схильний вважати, що найкращим лікарем є час;
• досвід взаємодії з недосвідченими фахівцями, з людьми, які недооцінюють ризиків у подоланні наслідків війни;
• відсутність культури звернення до фахівців у вирішенні психологічних проблем тощо.

Маємо дилему: з одного боку є спеціалісти, що шукають можливості допомогти ветеранам, фізично й психологічно травмованим війною, з іншого – існує велика кількість людей, яким така допомога конче необхідна, але вони уникають її. Як і де шукати рішення?

Відповідь ми знайшли в несподіваній галузі – культурі, а конкретніше – в документальному кіно. Проєкт, що має назву «Народжені, щоб жити», перекидає своєрідний місток між тими, хто може надати допомогу й тими, хто її потребує. 

Автори ідеї – режисер Владислав Робський та ГО «Обличчям до культури». Новий двосерійний телепроєкт є продовженням роботи режисера із дослідження теми повернення з війни та допомоги ветеранам із інвалідністю та ПТСР. 

Яскравою та правдивою мовою документального кіно Владислава Робського фільм розповідає історії ветеранів та ветеранок війни з різними формами інвалідності. Інтерв’ю героїв та їх близьких глибоко занурюють глядача у відчуття та емоції зранених війною людей. Вони передають і героїку вчинків, і глибину переживань, пов’язаних з фізичними, психологічними та емоційними травмами. Ці історії – приклад витримки та надзвичайної вольової боротьби на шляху повернення до мирного життя. 

Зазвичай складність такого жанру документалістики – у довірі героїв фільму до автора-інтерв’юера. Від цього залежить глибина розкриття проблем, той моральний та душевний посил, який не залишає глядача байдужим. Владислав Робський – майстер такого кіно. Він уміє «здерти шкіру» з проблеми та спонукати героя глибоко занурити глядача у свої переживання. Чотири історії ветеранів національно-визвольної війни проти російських загарбників не просто розповідають, з чим стикається ветеран з інвалідністю у намаганні повернутись до мирного життя, вони трансформують досвід окремих людей у досвід суспільства, доля якого на найближчі десятиліття:

• співіснувати з травмованими війною близькими, 
• шукати шляхи порозуміння, подолання конфліктів,
• допомагати один одному виходити з темряви депресії та зневіри в своїх силах на світло,
• розвивати інфраструктуру та фахові знання в цьому складному напрямку;
• формувати попри всі негаразди, породжені війною, нову позитивну українську ідентичність.

Перегляд фільму «Народжені, щоб жити» може спонукати ветеранів та ветеранок з інвалідністю та психологічними проблемами шукати допомоги фахівців. В цьому сенсі проєкт – то свого роду дорожня карта, що виводить на шлях подолання особистих проблем. Історії героїв фільму є маячком для ветеранів та ветеранок зі складністю адаптації: «Ти не один, не одна у своїх переживаннях, ми теж пройшли цей шлях. Вихід є!»

І це тільки один – найбільш очевидний – результат проєкту. Окрім цього, проєкт створює можливості для взаємодії та порозуміння між ветеранами та ветеранками і рештою суспільства. Заходи у різних містах, під час яких відбуватимуться покази, спілкування із експертами, представниками і представницями різних суспільних груп, сприятимуть побудові емпатії, розумінню та встановленню зв'язків між ветеранами(ками) та іншими членами суспільства.

«Проєкт «Народжені, щоб жити», - говорять творці, - сприятиме формуванню в громадян нашої держави відчуття своєї приналежності до військових подій та служитиме укріпленню взаємовідносин мирного населення з тими, хто воював. Втілений задум сприятиме поглибленню взаєморозуміння між ветеранами війни та рештою суспільства, а також на прикладі реальних людей покаже шляхи адаптації до мирного життя людям з інвалідністю та ПТСР».

Фільми проєкту, зняті за підтримки УКФ, будуть також розміщені на платформі Київстар ТБ.

Статтю підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не співпадати з думкою автора.