15:29
Четвер, 25 Березня 2021

Інавгурація Байдена: як відреагували європейські медіа

5 973
Інавгурація Байдена: як відреагували європейські медіа

Джо Байден змінив Дональда Трампа на посаді президента США, і більшість європейських медіа не можуть приховати своєї радості. Водночас вони розуміють, що перед новою владою постали серйозні виклики.

«Так багато шкоди було завдано, так багато розвалин треба розібрати», – писала The Guardian. Швейцарська газета Tages-Anzeiger привітала нового президента заголовком «В Америці починається новий день». Далі вони стверджували, що «принцип гідності повернувся до Білого дому», висловлюючи надію, що Байден «поверне країну до нормального життя». Ці настрої відображені в німецькій газеті Süddeutsche Zeitung, яка проголосила «першу й найбільшу місію Джо Байдена: повернути країну до нормального життя після чотирьох років правління Трампа».

Численні медіа наголошували на рішучості Байдена змінити політику США. «Не думав двічі», «негайно» й «радикальна відмова від рішень Трампа» – такі твердження використовували медіа, повідомляючи про скасування ним наказів Трампа, зокрема про повернення до ВООЗ і Паризької угоди про зміну клімату.

Це основні висновки аналізу реакції європейських медіа на прибуття Байдена в Білий дім, який провела мережа «Європейська обсерваторія журналістики» (EJO). У період з 15 по 21 січня дослідники у Великій Британії, Чехії, Грузії, Німеччині, Італії, Польщі, Португалії, Іспанії, Швейцарії та Україні аналізували три онлайн-газети або портали, які представляють широкий спектр політичних поглядів у їхній країні. Вивчали очікування медіа щодо того, як президентство Байдена вплине на політику й тенденції у Європі та в їхній країні, прогнози щодо впливу нової адміністрації на трансатлантичні проблеми й партнерства. Крім того, розглядали обсяг і характер медійних згадок про Дональда Трампа за цей період.

Позитив і скептицизм

Аналіз виявив цікаві тенденції. Майже всюди медіа писали про очікування поліпшення відносин їхньої країни зі США. У Польщі ліволіберальна Gazeta Wyborcza пішла ще далі, назвавши відхід Трампа й президентство Байдена поворотним моментом не тільки для США, але й для Європи. За їхніми словами, це може пригальмувати правий популізм у Польщі та Угорщині. Значні очікування висловлювали також грузинські медіа, звертаючи увагу на більш жорстку позицію щодо політики Росії й нові можливості для Грузії стати членом НАТО.

Тимчасом у проаналізованих чеських медіа і Трамп, і Байден не були представлені в позитивному світлі. Щоденна онлайн-газета Seznamzpravy.cz зазначила, що адміністрацію Трампа «замінить “приваблива” влада, чого не достатньо для об’єднання Сполучених Штатів». І поки досліджувані українські прозахідні медіа були позитивними стосовно Байдена, проросійське видання Strana.ua зайняло іншу точку зору й було досить скептичним. Воно згадувало про витік аудіозаписів, які нібито доводять втручання Байдена у внутрішні справи України.

В Італії правий сайт Il Giornale.it поставив під сумнів здатність нової адміністрації впоратися з такими серйозними проблемами, як боротьба з екстремізмом, назвавши завдання Байдена «нездійсненним». А іспанська консервативна й промонархічна газета ABC описала політику Трампа як «послідовну й передбачувану», підкресливши, що президент, який залишив посаду, «не розпочав жодної війни».

З іншого боку, El Páis наполягала на тому, що Трамп «знищив десятиліття дипломатії», і висловила велику надію на Байдена. Щоправда, видання, схоже скептично поставилося до відносин із ЄС, заявивши: «Незалежно від того, хто керує Білим домом, США не розуміють трансатлантичні відносини як відносини рівних».

Багато аналізованих медіа підкреслювали: Байден буде настільки стурбований національними справами, і навряд чи в нього буде час зосередитися на трансатлантичних відносинах. Як зазначає чеська щоденна газета iDnes.cz: «США очікуватимуть, що Європа зможе вирішити свої проблеми самостійно –  чи то економічні, чи то безпекові».

Інавгурація Байдена в європейських медіа була затьмарена висвітленням заворушень у Капітолії, блокуванням акаунтів Трампа в соціальних мережах і внутрішніми справами, при цьому не тільки пандемією. У Португалії, наприклад, медіависвітлення зосередилося на їхніх президентських виборах і популістському радикальному правому кандидаті, лідері партії «Чега» Андре Вентура (André Ventura).

Пропонуємо поглиблений аналіз медійного висвітлення у кожній країні.

Британія: Провал Трампа як президента

Про інавгурацію Байдена здебільшого повідомляли як про довгоочікувану подію. Ледь не кожна проаналізована стаття серйозно фокусувалася на невдачах Трампа на посаді президента (як у внутрішніх, так і в закордонних справах) і на невідкладності, з якою Байдену доведеться діяти, щоб скасувати діяння Трампа. «Так багато шкоди було завдано, так багато руїн необхідно прибрати», –  йшлося в редакційній статті The Guardian.

Усі аналізовані у цьому дослідженні інтернет-видання –  the Guardian, Telegraph і the Mail – були різною мірою оптимістичні cстосовно того, що адміністрація Байдена буде краща за свою попередницю. Медіа були одностайні, що Трамп був одночасно неефективним і небезпечним. Заворушення в Капітолії зайняли більшу частину репортажів і коментарів, затьмарюючи новини про саму подію інавгурації, а також про роботу, яку планує виконати Байден і про її потенційний вплив.

Тим не менш, повідомляючи про закордонні справи, медіа давали позитивну оцінку Байдену як здатному вирішити ключові проблемні сфери, особливо що стосується глобальної боротьби з Covid-19, разом з економічною й кліматичною кризами, що назрівають.

У коментарях The Guardian колишній прем’єр-міністр Гордон Браун (Gordon Brown)  висловився, що Байден, «великий посередник», має тісно працювати з іншими країнами. І робити це в рамках підходу «союзи перш за все», а не «Америка перш за все», докладати зусиль, щоб викорінити коронавірус, відновити комерцію й торгівлю й упоратися з кризою, пов’язаною зі зміною клімату. Він наголосив на необхідності світових лідерів координувати свої бюджетні стимули для забезпечення розвитку. Браун також говорив про важливість приділення першочергової уваги деескалації Ірану і протидії «китайському антилібералізму й російському опортунізму».

Меседж Telegraph  був схожим. «Від Гонконга до Угорщини ми переживаємо період вражаючого занепаду демократії…  Поки світ бореться з пандемією і стикається з численними атаками на демократію, прийшов час розробити ще один амбітний план з реконструкції й оновлення», – пише Саджид Джавід (Sajid Javid). Консервативний політик і колишній міністр внутрішніх справ припустив, що «британське потужне поєднання жорсткої й м’якої сили і надалі буде безцінним як для США, так і для Європи в інших спільних проблемах».

Незважаючи на очевидний консенсус британських медіа щодо того, що Байден є головним союзником країни, The Mail Online висловила стурбованість з приводу погіршення «особливих відносин» між двома країнами. Вони процитували повідомлення про те, що Байден замінив бюст Вінстона Черчилля в Овальному кабінеті скульптурою активістів за громадянські права. В іншій статті також висловлювали стурбованість тим, що перша телефонна розмова Байдена з національним лідером буде з канадським Джастіном Трюдо, а не з Борисом Джонсоном, що було сприйнято як пониження Великої Британії.

Чеська Республіка: обережний скептицизм

У Чеській Республіці громадська телекомпанія iRozhlas, мейнстримна проурядова онлайн-газета iDnes і щоденна газета з найбільшою аудиторією Seznamzpravy  приділили багато уваги самій інавгурації. Висвітлення було особливо зосереджено на її підготовці та безпрецедентних заходах безпеки після заворушень в Капітолії. Один із заголовків iRozhlas свідчив: «До інавгурації Байдена вулиці Вашингтона нагадували Кабул».

І Байден, і Трамп переважали у висвітленні, і жоден із них не був представлений в переважно позитивному світлі. У статті в Seznamzpravy зазначалося, що «на зміну реаліті-шоу Трампа в Білому домі прийде «приваблива» влада, якої недостатньо для об’єднання Сполучених Штатів».

Чеські медіа описали Джо Байдена як президента, який поставив перед собою завдання об’єднати країну, що знаходиться в глибокій соціальній кризі з расовими проблемами й у лещатах пандемії, що може значно погіршити її економіку. Однак, кілька разів згадувалося, що президентство Байдена визначатиметься популізмом, оскільки він приділяє першочергову увагу очікуванням виборців і їхнім бажанням змін.

Але образ Трампа був порівняно негативнішим. Чеські медіа підкреслили відсутність колишнього президента на інавгурації Байдена, представивши його як образливого невдаху, на історичний статус якого негативно вплинуть його грубість і сумнівні рішення.

Позиція Байдена щодо міжнародних відносин не була видатною рисою чеських медіа. Лише кілька статей висвітлювали двосторонні відносини між США й іншими державами й багатосторонні партнерства, такі як Чеська Республіка, ЄС і НАТО. Деякі статті, присвячені цим темам, висловлювали оптимізм щодо перспективи поліпшення відносин між США і ЄС з приходом нового президента.

Водночас чеські медіа підкреслили, що новий президент буде зайнятий національними питаннями. Як зазначив iDnes, «США очікуватимуть, що Європа зможе вирішити свої проблеми самостійно, чи то економічні, чи то безпекові».

Загалом чеські медіа прогнозували, що Байден, як він врешті-решт і зробив, скасує або пом’якшить деякі з розпоряджень Дональда Трампа, наприклад та, що стосуються Паризької кліматичної угоди й імміграції.

Грузія: великі надії на зовнішню політику Байдена

Зміна влади в Сполучених Штатах стала визначною подією в грузинських онлайн-медіа. Особливий акцент був зроблений на тому, як президент Байден бачить Грузію та на його  досить жорсткій позиції щодо Росії.

У медійних повідомленнях висловлювалися великі надії щодо впливу президентства Байдена на політику, на членство Грузії в НАТО, і загалом на позицію США стосовно політики Росії стосовно країн-сусідів і альянсів США. Хоча вони також порушили такі питання, як захист демократичних цінностей, гібридна війна й можливості розширення вільної торгівлі в Чорноморському регіоні.

Загалом очікується, що зовнішня політика Байдена буде здебільшого заснована на ліберальному інтернаціоналізмі: вона підтримає експорт демократії, відновить втрачене членство в міжнародних організаціях і значно підвищить участь США в реагуванні на глобальні загрози.

Грузинські медіа зазначили, що риторика адміністрації Байдена, ймовірно, буде набагато жорсткішою й менш толерантною стосовно порушень основоположних прав людини або демократичних цінностей. Шляхом зміцнення лідерства США в НАТО і їхніх позицій у Європі, «важіль»  Росії – накладання вето на членство Грузії в євроатлантичному альянсі – буде значно послаблено.

Під час досліджуваного періоду експерти у коментарях медіа зазначали, що Джо Байден може привернути увагу до Кавказького регіону і Чорного моря, враховуючи їхнє стратегічне розташування. Вони припустили, що посилення присутності НАТО в басейні Чорного моря може значно послабити позиції Росії.

Висловлювалися надії грузинів на міцніші відносини з США, ніж під час президентства Трампа. Тенгіз Пхаладзе (Tengiz Pkhaladze), колишній радник президента Грузії з міжнародних справ і доцент GIPA, у статті для найбільш відвідуваної новинної платформи Грузії ambebi.ge сказав, що «Байден –  це не тільки людина, яка кілька відвідувала Грузію, але також людина, чиє віцепрезидентство обіцяло підписати угоду про вільну торгівлю з Грузією. Отже, передумови досить непогані». Він також зазначив, що активно обговорюється питання гібридних загроз і ставлення США до Чорноморського регіону.

Грузинські медіа також підкреслили й обговорили заяви та привітання високопосадовців, зокрема  президентки Саломе Зурабішвілі (Salome Zurabishvili) і міністра закордонних справ Давіта Залкаліані (Davit Zalkalian). Обидва висловили надію, що президентство Байдена зміцнить відносини між Грузією й США.

«Це день історії та надії. Дозвольте мені щиро привітати вас із Брюсселя, де я говоритиму про майбутнє євроатлантичних відносин Грузії. Відповідальність за керівництво наріжним каменем свободи – у ваших руках», –  сказала Зурабішвілі новинному сайту On.ge.

Ці настрої були відображені й на інших медіаплатформах. Інтернет-радіо Radiotavisupleba.ge повідомило про заяву державного секретаря Сенату США Ентоні Блінкена, в якому він підтвердив рішучу підтримку його країною членства Грузії в НАТО: «Двері НАТО мають залишатися відкритими для Грузії, якщо Грузія відповідає обов’язковим вимогам членства й продовжить робити свій внесок у глобальну безпеку. Ми знаємо, що Росія агресивна щодо країн, які не перебувають під егідою НАТО іне нападають на держави-члени НАТО».

Грузинські медіа також приділили пильну увагу планам президента Байдена скликати глобальний саміт демократій, присвячений корупції на високому рівні, клептократії та відмиванню грошей –  все це викликає серйозну зацікавленість Грузії.

Щодо пандемії, Ambebi.ge процитував інтерв’ю Reuters з Джозефом Боррелем (Joseph Borrell), верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Боррель закликав Байдена очолити боротьбу з глобальною пандемією Covid-19: «Це перша глобальна криза, в якій Америка втратила своє лідерство, а світ потребує його». Він наголосив на важливості боротьби з коронавірусом у такій країні, що розвивається, як Грузія, і висловив надію, що Сполучені Штати під керівництвом Байдена допоможуть світу перемогти пандемію.

Німеччина: нове президентство США зустріли з полегшенням

У висвітленні інавгурації США в німецьких виданнях faz.netsueddeutsche.de і welt.de переважали три основні теми: наслідки штурму Капітолію, кінець президентства Трампа, очікування й прогнози щодо майбутньої адміністрації Байдена.

До дня інавгурації збільшилася кількість статей, які стосувалися виключно двох головних героїв: Байдена й Трампа. Як і раніше, медіа широко висвітлювали Трампа і його політику. Ключовими темами були блокування президента в деяких соціальних мережах, ведення слідства щодо його правих прихильників і прийдешня процедура імпічменту.

У деяких повідомленнях був присутній відтінок полегшення, в інших –  відверте задоволення вступом на посаду нового президента. У Sueddeutsche.de, наприклад, за день до інавгурації написали: «Перша і найбільша місія Джо Байдена: повернути країну до нормального життя після чотирьох років правління Трампа». На сайті welt.de сказано: «Байден знає про напруженість між Сербією й Хорватією, а також проблеми в Боснії і Герцеговині. З Дональдом Трампом ми часом не могли сказати, чи він узагалі знає ці країни».

Усі три медіа підкреслили, наскільки сильно політика Байдена відрізнятиметься від політики Трампа. Наступного дня після інавгурації faz.net опублікував статтю, в якій йшлося про те, що Байден «ініціював радикальну відмову від рішень Трампа відразу після того, як вступив на посаду». На сайтіsueddeutsche.de написали, що Байден «не думав двічі», коли негайно підписав 17 указів, зокрема ті, які повернули США до ВООЗ і Паризької угоди. Німецькі медіа прагнули підкреслити, що і те, і інше, але особливо повернення країни до Паризької угоди, з полегшенням зустріли в уряді Німеччини і Європейського союзу.

У більшості статей йшлося про те, що федеральний уряд сподівається на поліпшення американо-німецьких відносин при Байдена. Через день після інавгурації faz.net написав: «Провідні політики й представники бізнесу Німеччини зітхають з полегшенням». Але в той же час Sueddeutsche.de попередив, що оскільки часи «плутанини» минули, Байден може зажадати від Німеччини більшого, ніж Трамп.

Іншою важливою темою були суперечки стосовно «Північного потоку-2». «Завершення будівництва трубопроводу, який повинен поставити ще більше російського газу в Європу і вливати більше європейських грошей в казну режиму Путіна, може не тільки викликати проблеми на рівні ЄС, але й  перешкоджати відновленню трансатлантичних відносин», –  писав faz.net 21 січня.

Проте Трамп продовжив привертати увагу німецьких медіа навіть після того, як пішов з посади. Наступного дня після інавгурації нового президента медіа повідомили про помилування, яке Трамп здійснив незадовго до відходу з посади, зокрема ексраднику Стіву Беннону (Steve Bannon). Вони також зосередили увагу на тому факті, що Трамп був першим президентом з 1869 року, який знехтував церемонією інавгурації свого наступника. Sueddeutsche.de згадав фінансове становище Трампа й можливі пов’язані з цим розслідування. Медіа були також зацікавлені майбутнім експрезидента. Чи може Трамп заснувати нову партію? Чи завадить йому результат процедури імпічменту знову балотуватися на політичну посаду?

Італія: як і раніше в складних стосунках із Трампом

В останні чотири роки італійські новинні медіа – у складних стосунках з президентством Трампа. І це не змінилося за тиждень до інавгурації Байдена.

У трьох проаналізованих онлайн-версіях газет – Corriere (центр), La Repubblica (лівоцентристська) та Il Giornale (права) – більшість матеріалів до дня інавгурації була зосереджена на процесі імпічменту та довгому хвості нападу на Капітолійський пагорб 6 січня. Corriere та Repubblica зайняли більш прихильну до Байдена позицію, в той час як Il Giornale висвітлював його президентство більш різко.

Небагато уваги було приділено відносинам США та Італії. Але 20 січня LaRepublica опублікувала відкритий лист Нікола Цінґаретті (Nicola Zingaretti), лідера лівоцентристської партії PD, у якій політик звернувся до президента Байдена з проханням про співпрацю у вирішенні глобальних криз, таких як зростання екстремізму, зміна клімату та Covid-19. У ній ішлося: «Разом США та Європа відіграють незамінну роль у побудові світу без страху… Ми знаємо, що разом демократи та прогресивні діячі по всьому світу можуть допомогти побудувати майбутнє надії для всього людства».

Помітна також пильна увага до потенційної американської зовнішньої політики та внутрішніх проблем, а також до G7. Corriere нагадав про нестабільну зовнішню політику Сполучених Штатів з часів падіння Радянського Союзу. Видання звернуло увагу, що за Обами і в останній час правління Трампа спостерігалася тенденція до повільного «відгородження».

У виданні також зазначили, що «Джо Байден опинився у надзвичайно важкому становищі перед розробкою будь-якої зовнішньої стратегії», хоча в останні місяці представники його команди пропонували відновити відносини з давніми партнерами в Європі та Азії. Також Corriere застеріг, що «штурм Капітолійського пагорба 6 січня … зруйнував більшість можливостей для вжиття серйозних міжнародних дій».

Що стосується складного виклику боротьби з екстремізмом, Il Giornale вважає завдання Байдена «неможливим», висвітлюючи недавню хвилю заворушень і наголошуючи, що мова йде не лише про Капітолійський пагорб. «Нібито в останні місяці не було насильства – починаючи з Antifa і закінчуючи Black Lives Matter»,  – йдеться в одному матеріалі.

La Repubblica описала G7 як «ідеальний сценарій для відновлення співробітництва НАТО і Атлантики, який неодноразово зневажав Трам». Журналіст також зазначив, що, на відміну від колишнього президента, «Байден вже заявив, що хоче разом із європейськими союзниками прийняти геополітичний виклик Китаю та глобальних проблем планети – від зміни клімату до Covid». Загалом газети подавали оптимістичний погляд на майбутнє співпраці США та ЄС.

Тимчасом президент Трамп продовжував привертати увагу і з’являтися в багатьох матеріалах ЗМІ в останні дні свого президентства. Основними темами були питання про створення нової партії, укази про помилування та закриття його акаунту в Twitter.

Цікавим було висвітлення спростування теорії змови щодо участі Італії у «фальсифікації виборів 2020 року». Ні La Repubblica, ні Corriere не приділяли їй жодної уваги, але Il Giornale написав статтю, в якій пояснив своїм читачам, що відбувається і чому американський ультраправий вважає, що існує якийсь зв’язок між «державною збройовою компанією Leonardo та адміністрацією Байдена».

Польща: нове президентство США – потенційний переломний момент

Матеріали видань, які ми аналізували в Польщі – це ліволіберальна Gazeta Wyborcza, консервативно-ліберальна Rzeczpospolita та онлайн-новинний портал Onet – фокусувалися на головних внутрішніх викликах США, таких як расові протиріччя, пандемія Covid-19 та безробіття. Крім того, писали про зовнішню політику стосовно Китаю та Росії, зіпсовані відносини з НАТО, ЄС, ООН та ВООЗ. Було приділено багато уваги скасуванню багатьох виконавчих розпоряджень і рішень Трампа, таких як повернення до Паризької угоди та тих, що стосуються відновлення лідерства Америки у світі.

У період з 15 по 21 січня кількість статей про двосторонні відносини США та Польщі була незначною. На наступний день після інавгурації Байдена на першій сторінці Rzeczpospolita з’явилося фото Джо Байдена з назвою «Джо Байден та польські питання». Була також опублікована точка зору, що єдиним вибором для Польщі є тісні стосунки зі США, оскільки західноєвропейські партнери не пропонують реальних альтернатив – занадто м’які щодо Китаю та Росії.

Rzeczpospolita також опублікувала інтерв’ю з польським міністром закордонних справ Збігневом Рау (Zbigniew Rau). Заголовок «Польща залишається важливою за часів Байдена» більш-менш відображає тональність його коментарів. Сайт Onet також зазначив, що ідеологічні розбіжності між Байденом та польською правлячою партією PiS, такі як політика щодо спільнот  ЛГБТ+, можуть бути проблематичними для уряду країни. Загалом, набагато більше уваги було приділено європейському контексту виборів у США.

У виданні Gazeta Wyborcza президентство Байдена, схоже, сприймалося як переломний момент не лише для Штатів, а й для Європи. Вони припустили, що це може призвести до падінь правого популізму в інших країнах, таких як Польща та Угорщина. Проте, у кількох статтях висловлювалися сильні сумніви щодо того, що США відіграють провідну роль в Європі. Посилаючись на дослідження Європейської ради із міжнародних відносин, видання згадало, що значна частина європейців більше не вірять у США як світового лідера і вважають за потрібне переключитися на Німеччину.

Rzeczpospolita наголосила, що Байден, мабуть, буде більш критично налаштований до Росії, ніж Трамп – і європейські партнери повинні відреагувати на це. У деяких  матеріалах Rzeczpospolita також позитивно висловилася про те, що вирішення деяких питань між США та Європою, включаючи проблеми з НАТО та торговою політикою, є невідкладними. Onet припустив, що президентство Байдена, ймовірно, сигналізує про новий підхід до європейських питань, включаючи політику стосовно Росії.

У трансатлантичному та глобальному контексті такі медіа, як Gazeta Wyborcza, намагалися активно висвітлювати відновлення альянсів та участь у глобальних питаннях, зокрема стосовно клімату, економічних наслідків коронавірусної кризи та повернення США до ВООЗ. Байдена представляли як прихильника багатосторонніх відносин – на відміну від Трампового підходу «Америка передусім». Onet, до прикладу, зосередився на зусиллях Байдена відновити відносини з міжнародною спільнотою.

Wyborcza відома своєю антитрамповістю, проте в ході аналізу це не було особливо помітно. Журналісти досить об’єктивно висвітлювали наслідки нападу на Капітолій і майбутні процедури імпічменту. У номері, що виходить у вихідні дні, в одній зі статей Трампа звинуватили в тому, що той зробив «Білий дім інструментом авторитаризму та персональної корупції».

Rzeczpospolita запропонувала своїй аудиторії поглиблений опис підготовки до інавгурації, підкресливши додаткові заходи безпеки та посилаючись також на причетність Трампа до провокації капітолійських заворушень. У деяких статтях Rzeczpospolita також вказує на «нову еру» президентства Байдена, припускаючи, що йому потрібно буде заспокоїти поляризоване американське суспільство. Onet натомість висловив думку, що Америка після Трампа не стане такою як раніше, попереджаючи, що перед новою адміністрацією попереду багато викликів.

Португалія: Штурм капітолію затьмарив інавгурацію

Висвітлення португальських ЗМІ чітко зосереджувалося на штурмі Капітолію та подальших подіях. Можна сказати, що увага до Дональда Трампа була непропорційна висвітленню Джо Байдена. Події та новини подавалися переважно у прив’язці до колишнього президента. Загалом ця тенденція відображається у трьох аналізованих ЗМІ – PúblicoObservador та Correio da Manhã.

Висвітлення зосереджувалося на внутрішньому ракурсі США – впливі, наслідках та очікуванні заходів на федеральному рівні. Крім того, медіа активно розповідали про відповіді, реакції та впливи на державному рівні. Було кілька аналітичних статей, які стосувалися міжнародних відносин, очікувань стосовно Європи та Португалії, а також можливої геополітичної перебудови.

Важливо зазначити, що на висвітлення інавгурації Байдена могло вплинути те, що португальські медіа були стурбовані передвиборною президентською кампанією у своїй країні. Якщо порівняти з аналізом EJO за 2017 рік, інавгурація Трампа отримала більше уваги з боку португальських ЗМІ, ніж Байдена. Хоча тоді про португальсько-американські відносини медіа писали дуже мало.

Ця тенденція продовжилася: лише кілька речень у трьох статтях досліджуваних видань присвячувалися можливому впливу зміни президентства США на міжнародні відносини. Статті зосереджувалися на трьох основних моментах: паралелях між Дональдом Трампом та португальським ультраправим кандидатом-популістом на виборах 24 січня; необхідності Португалії домагатися зближення зі США під час головування Португалії в Раді ЄС; думках європейців (у тому числі португальців) про відносини ЄС зі США на основі дослідження Європейської Ради з міжнародних відносин.

Проаналізовані статті містили чітке порівняння португальського ультраправого кандидата-популіста з Дональдом Трампом. Наприклад, у статті видання Observador  «Капітолій, Андре Вентура і президентські вибори», авторка проводить пряму паралель між Трампом і португальським кандидатом.

Іспанія: прийом Байдена теплий, але розважливий

Прихід Джо Байдена до Білого дому іспанські ЗМІ зустріли з «розкритими обіймами». Саме такий вислів вживає лівоцентристська газета El País, газета з найбільшим накладом в країні. Ця думка відображена також у щоденній газеті ABC та в eldiario.es –  найпопулярнішому онлайн-медіа, що ідеологічно подібний до британської Guardian. Однак, консервативна і промонархічна ABC згадує про «узгоджені» аспекти політики Трампа.

El País для опису найближчого майбутнього Байдена як президента використала заголовок «Замінована дорожня карта». It was referring to the “traps” left by Trump in his final days.  ABC is a bit softer, moving away from war slang and using terms such as “hot potato” and “turbulent” to paint pictures of the country’s current situation and Biden’s domestic policy.

Йшлося про «пастки», залишені Трампом в останні дні. ABC писала трохи м’якше, відходила від воєнного сленгу і, описуючи поточну картину в країні та внутрішню політику Байдена, використала вирази «гаряча картопля» і «турбулентність», щоб намалювати картину поточної ситуації в країні та внутрішньої політики Байдена.

Більше того, сайт eldiario.es використав коментарі американського сенатора Берні Сандерса, щоб попередити, що десятки мільйонів американців досі вірять у «брехню Трампа». Сандерс заявляє, що в цій «безпрецедентній кризі повинні бути вжиті безпрецедентні дії», а основні цілі – це подолання пандемії та припинення економічної нерівності.

Всі три проаналізовані медіа погодились, що події в Капітолії були «спробою перевороту». Однак, коли справа стосується трактування зовнішньої політики, спостерігалася більша розбіжність. El País заявила, що Трамп «зруйнував десятиліття дипломатії», яку новому президенту доведеться відбудувати. ABC, з іншого боку, характеризує його зовнішню політику як «послідовну та передбачувану», зазначаючи, що Трамп «не розпочав жодної війни».

Повернення США до міжнародних організацій та партнерств, зокрема до ВООЗ та Паризької угоди, усі три медіа подавали як пріоритет ще до офіційної передачі влади. Однак, відносини з Європейським Союзом не були представлені позитивно. «Незалежно від того, хто відповідає за Білий дім, США не розуміють трансатлантичних відносин як відносин рівних», – писала El País. Це стосується технологічної та промислової автономії, якої прагне Європа, та загроз для лідерів США.

У січні 55 років тому американський військовий літак, що перевозив водневі бомби, розбився над іспанським містом Паломарес в Андалусії. El País порушила питання про цю ядерну катастрофу в надії, що Байден візьме відповідальність за забруднення, яке виникло в результаті, адже Трамп цього не зробив.

Швейцарія: загальне відчуття полегшення та надії

Протягом тижня з 15 по 21 січня швейцарські ЗМІ присвятили значну кількість статей інавгурації Байдена. Ці матеріали загалом зосереджувались на таких трьох темах: ситуації у Вашингтоні, Дональді Трампі та Джо Байдені.

Перша тема була наслідком штурму Капітолію 6 січня. Статті зосереджувалися на присутності військових, які перетворили Вашингтон на «фортецю», писала цюрихська щоденна газета Tages-Anzeiger.

Історії, присвячені Дональду Трампу, переважно порушували питання про його майбутнє. Після вимушеного мовчання внаслідок видалення своїх акаунтів із соціальних мереж, Трамп став «першим президентом в історії Сполучених Штатів, якому загрожує другий процес імпічменту», нагадала Tages-Anzeiger. Він також «звинувачується у кримінальних правопорушеннях», писала 20 Minuten. Чи зможе він знову балотуватися в 2024 році? Та в будь-якому випадку, за прогнозами Tages-Anzeiger, «цілком ймовірно, що він окупує Вашингтон».

Більшість статей стосувалися Джо Байдена. Багато з них повідомляли про його рішення та стратегію як до інавгурації, так і після неї. Основними питаннями були кампанія вакцинації, склад нового уряду, економічний план, повернення до ВООЗ та Паризької угоди.

Поряд з цим нейтральним та фактичним висвітленням, більшість історій передавали загальне відчуття полегшення та надії. У день інавгурації Le Temps вийшла із заголовком на першій сторінці «Джо Байден, президент співчуття». Подібні настрої знайшли своє відображення в Tages-Anzeiger, яка вийшла із заголовком «В Америці починається новий день». Видання також заявило, що в Білий дім «повернувся принцип гідності».

«Країна потребувала цієї промови»,  – додав 20 Minuten у статті, присвяченій інавгураційній промові Байдена. Ці історії більш-менш явно протиставляли президентства Трампа та Байдена. Порівняно з хаотичною і бурхливою адміністрацією Трампа, адміністрація Байдена буде потенційно спокійнішою та класичнішою, і, за словами Tages-Anzeiger, повинна «повернути країну до нормальності».

Водночас видання підкреслювали труднощі, з якими стикається нова адміністрація. Щоденна цюрихська газета попереджала, що Байдену доведеться «імунізувати свою країну, спочатку проти вірусу, а потім проти ненависті». Новий президент «успадковує країну, розділену як ніколи», матиме справу з у власній партії та з понад  74 мільйонами громадян, які проголосували за Дональда Трампа, писала Le Temps, додавши, що ми «не повинні очікувати від Джо Байдена чудес».

Україна: прозахідні vs проросійські погляди на Байдена

Проаналізовані медіа в Україні присвятили значну увагу інавгурації Байдена, фокусуючись на тому, що зміна президентської влади у США означатиме для України. І поки прозахідні «Тиждень» та «Європейська правда» загалом були позитивними щодо нового американського президента, проросійська Страна.ua мала інший погляд і була скоріше скептичною.

Прозахідні ЗМІ зосереджували увагу на зовнішній політиці США, особливо її впливі на Україну. Вони говорили про можливі призначення, які потенційно можуть бути корисними для України, наприклад, про Вікторію Нуланд як кандидатку на посаду заступниці Держсекретаря США та Андреа Кендалл-Тейлор – на посаду керівниці російським напрямом в Раді національної безпеки США.

«Джо Байден і ті, кого він обрав для роботи на зовнішньополітичному напрямі, знають і розуміють Україну», – писала журналістка «Тижня», хоча і зазначила, що поки що рано говорити, як саме виглядатиме політика щодо Росії. Авторка також звернула увагу на те, що на відміну від колишнього президента, новообраний «не буде одержимий хибними судженнями про відносини з Києвом і бажання української влади».

«Європейська правда» також висловила сподівання на конструктивну майбутню зовнішню політику США щодо України. В одній з їхніх статей авторка підсумовує, що «російським напрямком у Раді нацбезпеки США опікуватиметься людина, обізнана у процесах, які відбуваються у Росії, яка є непримиримим критиком Путіна, втім, не переносить ставлення до нього на всю Росію. Що важливо – її погляди не контрастують із вже відомими думками нового президента США». І додає: «І хоча деякі її думки можуть “не дотягувати” до очікувань частини українців, та одне є безумовно позитивним: доба спроб домовитися з Путіним, схоже, відходить у минуле. І це не може не бути доброю новиною для України».

І навпаки, проросійське видання Страна.ua радше висловлювало підозри і сильно критикувало Байдена, його колишні політичні рішення та можливу політику в майбутньому. Згадувалися також скандальні аудіозаписи, в яких стверджувалося, що Байден, тоді ще віцепрезидент Барака Обами, впливав на внутрішні справи України під час президентства Порошенка і які привернули увагу американських ЗМІ.

«В цілому політика Байдена стосовно України визначатиметься боротьбою двох тенденцій, – пише журналіст видання в одній зі статей. – З одного боку – бажанням американців встановити контроль над внутрішньою політикою, силовими структурами та економічними процесами в Україні. З іншого боку – спротивом цьому з боку української еліти, яка лякатиме Вашингтон дестабілізацією ситуації в країні … і пропонуватиме Держдепу задовольнитися тим, що Україна і так йде в руслі американської політики по ключових геополітичних питаннях».

Щодо зображення Трампа в аналізованих українських ЗМІ, то два прозахідні ЗМІ показували його як лідера, що підриває демократію, а проросійська Страна.ua представляє його радше в нейтральному або навіть позитивному світлі.

Координаторка проєкту: Тіна Беттельс-Шваббауер (Tina Bettels-Schwabbauer)

Автори:

Велика Британія: Сара Карач (Sarah Karacs), стипендіатка EJO у Вільному університеті Берліна

Чеська Республіка: Сандра Стефанікова (Sandra Stefanikova), Карлів університет (Прага)

Грузія: Лелі Бібілашвілі (Leli Bibilashvili), Натія Каладзе (Natia Kaladze) та Саломе Царцідзе (Salome Tsartsidze), University of Georgia

Німеччина: Тіна Беттельс-Шваббауер та Роман Вінкельхан (Roman Winkelhahn), Дортмундський технічний університет

Італія: Антоніо Нуччі (Antonio Nucci), Університет Італійської Швейцарії (Лугано)

Польща: Міхал Кусь (Michal Kus) та Адам Шинол (Adam Szynol), Вроцлавський університет

Португалія: Ана Пінто-Мартіньо (Ana Pinto-Martinho) та Деціо Тело (Décio Telo), ISCTE- University Institute of Lisbon

Іспанія: Рауль Васкес Фернандес (Raúl Vázquez Fernández), Мадридський універсиетт Комплутенсе

Швейцарія: Альберто Сіліні (Alberto Silini), Невшательський університет

Україна: Галина Будівська, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Переклад з англійської мови статті «Europe’s media reaction to Biden’s presidency»: Валерія Федоренко та Галина Будівська

Точки зору, висловлені на цьому сайті, належать авторам і не обов’язково відображають погляди, політики чи позиції EJO або організацій, з якими вони афілійовані.

Print Friendly, PDF & Email


Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5973
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду