Одеські медіа в більшості новин пишуть про чоловіків: результати гендерного моніторингу

5 Березня 2021
711
5 Березня 2021
17:34

Одеські медіа в більшості новин пишуть про чоловіків: результати гендерного моніторингу

711
Одеські медіа в більшості новин пишуть про чоловіків: результати гендерного моніторингу

В одеських медіа жінки згадуються приблизно втричі рідше, ніж чоловіки. Лише у 23% новин одеських онлайн-медіа йдеться про жінок-героїнь, водночас 77% повідомлень у місцевих ЗМІ припадають на чоловіків-героїв.  У новинах одеських телеканалів та сюжетах радіо жінок-героїнь, як і жінок-експерток, було також суттєво менше, ніж героїв і експертів чоловіків.

Такими є результати дослідження гендерного балансу яке провели експерти ГО «Інститут масової інформації» і “Детектор медіа” у лютому 2021 року*.

Гендерний аналіз одеських онлайн-медіа

Слід відзначити, що найчастіше згадки про героїнь та героїв в онлайн-медіа  траплялися у матеріалах про кримінал, надзвичайні події та ДТП (33% та 45% відповідно). Ці показники знаходяться в рамках загального тренду популізму і збігаються з результатами інших моніторингів ІМІ, які  встановили, що останні роки приблизно третина всіх новин в одеських медіа стосувалися надзвичайних новин (40% у 2018 році та 33% у 2020 році). При цьому, ті самі 40% дописів на сторінках одеських ЗМІ в соціальних мережах стосувалися також «гучних» тем. 

Стереотипізація гендерних ролей в нашому суспільстві чітко прослідковується й в роботі одеських медіа. Так, в новинах на політичну тематику жінки були героїнями у 15% новин, а чоловіки – у 26%. При цьому в матеріалах про мистецтво й культуру жінки згадувалися в три рази частіше (9% проти 3%).

Найбільше повідомлень із жінками-героїнями були на сайтах «Таймер» та «УСІ» — (32% та 30% відповідно), найменше у виданнях «Думська», «Одесит» та «Ізбірком» — (по 15%).

Одеські онлайн-медіа цитують експерток лише у 34% матеріалів, водночас 66% коментарів у медіа припадають на чоловіків-експертів. Ці показники практично повністю збігаються з результатами подібних моніторингів, які проводилися ІМІ у лютому та жовтні 2020 року. Тоді експертки згадувалися в середньому у 34% та 36% матеріалів відповідно. Єдиним винятком стали результати гендерного моніторингу напередодні місцевих виборів 2020 року. Тоді вперше за досить тривалий час подібних досліджень було зафіксовано більше коментарів жінок-експерток ніж чоловіків-експертів (52% та 48% відповідно). Це виключення з загального тренду можна пояснити збільшенням кількості жінок-кандидаток на виборні посади та активізацією в медійному просторі різних моніторингових громадських проєктів за участю жінок-експерток, які коментували хід виборчих перегонів. 

В ході чинного моніторингу найчастіше експертки в онлайн-медіа фігурують у текстах про суспільство (31%), політику (26%) та культуру (15%).

Найбільше жінок-експерток було зафіксовано на сайтах «Одесит» (57%), «Одеса медіа» (50%), «Одеса.Онлайн» (46%)» та «Ізбірком» (43%). Найменше експерток було зафіксовано на сайті «Бесарабія інформ» (10%), «048» (15%), «Таймер» (17%). 

Порівнюючи ці показники з попередніми дослідженнями, можна зробити висновки про збільшення на 10%  кількості політичних новин за участю жінок-експерток. Виняток знову ж таки становить передвиборчий гендерний моніторинг, коли 60% новин за участю експерток були про політику.

Під час моніторингу зафіксовано 2 випадки сексизму та дискримінації жінок (у жовтні 2020 року було 5 випадків). Так, в новині «На Ільфа і Петрова іноземець обікрав автоледі» некоректним є термін «автоледі», який в цьому випадку, крім образи, фокусує увагу аудиторію на статі власниці автомобіля, а не на факті крадіжки. Це досить поширений «ярлик» в місцевих ЗМІ, який зовсім не прикрашає новини та мову. 

Також в період моніторингу одеські правоохоронці затримали організаторів нелегального секс-закладу у місті. Відповідно в регіональних медіа з’явилися кілька повідомлень з такими виразами як «бордель» та «проститутки». В одному ЗМІ взагалі повідомили, що поліцейські зробили свою роботу «ефектно», надаючи новині ознаки гумору та іронії. В такій ситуації коректним буде використовувати емоційне нейтральну лексику та терміни «секс-працівники/ці» та «секс-заклад».

Новина «Золотий годинник — на пам’ять про кохання: в Одеській області чоловік обікрав свою співмешканку» також насичена гендерними стереотипами. Не посилаючись на конкретні деталі справи, кореспонденти зробили висновки, що  жінка «вигнала» «підприємливого коханця», який викрав її годинник «на пам’ять». З такими суб’єктивними деталями був оформлений звиклий пресреліз з поліції.

При цьому у 24% новин за участі жінок були фемінітиви. Найчастіше їх використовували кореспонденти видань «Бесарабія інформ», «Одеса.Онлайн» та «Одеса-медіа». Серед них були як звичні вуху «одеситка», «мешканка», «вчителька», так і більш рідкісні вирази: «патрульна» (Пушкінська) та «очільниця» (Ізбірком). 

В ході моніторингу також були проаналізовані 269 постів згаданих ЗМІ у фейсбуці. Слід відзначити, що кількість постів із зображеннями жінок і чоловіків практично рівна і складає 43,5% і 56,5% відповідно від загальної кількості постів де були зображення людей. Але лише 1,2% дописів за участі жінок містили фемінітиви. У Фейсбуці не зафіксовані випадки сексизмів та дискримінації за ознакою статі. 

Гендерний аналіз одеських телеканалів

Жінок-героїнь у новинах одеських телеканалів та сюжетах радіо було менше, ніж героїв-чоловіків — 37,6% до 62,4% відповідно. Співвідношення експерток та експертів також було на користь останніх — 77% чоловіків та 23% жінок.

Жінки-героїні та експертки в матеріалах одеський телеканалів були як у темах, звичних для жінок, так і в сюжетах, де вони відстоювали власні права або права громади на рівні з чоловіками. Разом із тим, в окремих матеріалах були елементи сексизму та апеляція до стереотипів. Так, у порадах щодо подарунків на день закоханих від 7 каналу є твердження, що «все девушки следят за своей внешностью, фигурой». На каналі «Южная волна», обговорюючи учасницю конкурсу краси, героїня говорить: «она когда села, эти шикарные бедра, эти длинные ноги… мы ее прозвали породистая лань». Дописи про конкурс краси з елементами об’єктивації траплялись і на фейсбук-сторінці каналу.

В матеріалі Суспільного.Одеса від 12 лютого герой називає Одесу «чоловічим містом» через те, що тут працюють династії моряків. В цілому адекватний сенс, але поданий недолугою і дискримінаційною фразою. Журналістка, яка вела розмову, не зробила співрозмовнику жодного зауваження і не означила те, що з тезою не погоджується. 

Сексизм є і в сюжеті від 14 лютого про роботу квіткових ринків на 7 каналі. Чоловік озвучує те, що ринки працюють у посиленому режимі через те, що «все самое лучшее для вас, красивых». Також на 7 каналі герой сюжету про «кохання Дмитруків» хвалиться, що дружина «отримувала» (не зрозуміло, чи мається на увазі фізичне насильство, чи моральне), якщо не задовільняла гастрономічні потреби чоловіка. На фейсбук-сторінках телеканалів прикладів сексизму моніторинг не виявив.

*У межах дослідження була опрацьовано 1000  матеріалів з десяти регіональних сайтів,  140 новинних сюжетів телеканалів та дописи у мережі Facebook означених медіа. Методологія моніторингу включала в себе аналіз кількості героїв/героїнь, експерток/експертів в новинах, кількість новин із ознаками сексизма і використанням фемінітивів, які були опубліковані/вийшли в ефір в обраних ЗМІ з 8 по 14 лютого 2021 року, а також фейсбук-сторінок медіа за 17 і 19 лютого. На фейсбук-сторінках досліджувався відсоток зображень із жінками і чоловіками, а також новини/дописи із ознаками сексизма і використанням фемінітивів.

Моніторинг проводили у таких онлайн-медіа; 048.ua, Думська, Таймер, Одесит, Одеса-медіа, Бесарабія інформ, Ізбірком, Пушкінська, УСІ, Одеса.Онлайн; телеканалах Онлайн.UA:Одеса (філія Суспільного), «Перший міський», 7 канал, Южная волна і Думская-ТВ, а також Суспільне радіо Одеса і Перше міське радіо.

Це  дослідження створено завдяки щедрій підтримці британського народу через Департамент міжнародного розвитку Великої Британії в рамках Фонду розвитку ефективного врядування. Думки висловлені тут належать автору(-ам) та не обов’язково відображають погляди Департаменту міжнародного розвитку або Уряду Її Величності.  

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
711
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду