Хмельницькі онлайн-медіа за звичним підходом значно рідше згадують жінок в своїх матеріалах. В середньому, цей показник наразі становить 35%. Порівняно із жовтнем 2020 року цей показник зріс на 5%. У новинах хмельницьких телеканалів жінки-героїні становили 31%, а жінок-експерток в новинах телеканалів було ще менше, ніж жінок-героїнь.

Такими є результати дослідження гендерного балансу в медіа Хмельниччини, яке провели експерти ГО “Інститут масової інформації” та “Детектор медіа” у лютому 2021 року*.

Гендерний аналіз хмельницьких онлайн-медіа

За результатами дослідження онлайн-медіа, на Хмельниччині в 38% матеріалів використовували коментування чи згадування експерток, матеріали ж, де жінка була героїнею, становили 32%. Тобто медіа у 62% випадків обирали для своїх матеріалів експертами чоловіків, а у 68% матеріалів героями ставали знову ж таки чоловіки. Водночас, якщо порівнювати ці показники із даними попереднього моніторингу, то жінок-експерток у своїх матеріалах хмельницькі онлайн-ЗМІ почали згадувати на 18% частіше (у жовтні 2020 року цей показник становив лише 20%). Покращилась також ситуація із матеріалами, в яких згадуються жінки-героїні, однак тут зріст був незначним та становив лише 3% (з 29 % до 32% відповідно).

Лідерство в дотриманні гендерного балансу і цитуванні жінок-експерток зберіг онлайн-ресурс «Новини. Хмельницький», в якого співвідношення становить 50/50 як в жовтні 2020 року, так і зараз. Також до нього доєднались ще два ЗМІ – ХМ-інсайт та Актуально для подолян. В жовтні минулого року Хм-інсайт мав цитування жінок-експерток лише на рівні 14%, наразі ж це 50%. А от Актуально для подолян за результатами минулого моніторингу взагалі жінок не цитувало, зараз же цей показник в них становить 50%. Однак з дотриманням гендерного балансу значно гірша ситуація в матеріалах, де згадуються жінки-героїні та чоловіки-герої. Тут найкраще співвідношення має онлайн-медіа 0382.ua – 39% до 61%. Далі розмістились онлайн-ресурси “ВСІМ” та “Новини Хмельницького “Є” із показниками 37% із жінками-героїнями до 63% із чоловіками-героями в обох. Поряд з тим, у ВСІМ цей показник значно погіршився від минулого моніторингового періоду, адже тоді співвідношення у них становило 49% до 51%.

Найбільше журналісти залучали для експертного коментування жінок на такі теми: здоров’я, погода та соціальна тематика (по 20% жінок-експерток від загальної кількості експерток в матеріалах). Порівняно із минулим моніторингом, де в топі була політика, цього разу ця тема отримала лише 13% та зайняла почесне 4 місце, що, звичайно, ж пов’язано із політичною пасивністю в поствиборчий період. Героїнями ж жінки ставали в матеріалах на кримінальну тематику, надзвичайні події та дорожньо-транспортні пригоди (27% жінок-героїнь від загальної кількості жінок-героїнь), а також в матеріалах на тему здоров’я (20%) та політики (14%). У жовтні в топі були матеріали із жінками-героїнями в політиці (феноменальний показник тоді був у розмірі 82%).

Яка ж ситуація із веденням сторінок онлайн-медіа в фейсбуці?

Для ілюстрації своїх дописів у фейсбуці медіа у 33% випадків використовували зображення із жінками, тобто у 67% випадків для дописів було обрано зображення із чоловіками. Якщо говорити про окремі показники, то найкраща ситуація використання зображень із жінками мають онлайн-медіа “Поділля NEWS” (51 %) та Depo.ua (50 %), а от найгірша – Подільські вісті, ХМ-інсайт та Новини.Хмельницький (по 20% у кожного). Причиною може бути те, що не у всіх матеріалах, які містили згадку про жінок, використовувалось для головного фото зображення із жінками. Скоріш за все, медіа керуються тим підходом, що легше поставити фото на загальну тематику, ніж підбирати його до тематики матеріалу та з урахуванням згадок в тексті жінок.

Значно погіршився і показник використання онлайн-медіа Хмельниччини фемінітивів. У попередній період, що співпав із місцевими виборами, індекс фемінітивів становив аж 28,6%, наразі він знизився до 17%. Загалом було зафіксовано лише 46 матеріалів із вжитими фемінітивами, тобто їх містив лише кожен 20 матеріал в новинній стрічці онлайн-медіа. Найкращий показник індексу фемінітивів має “Актуально для подолян” – 38%. Водночас варто врахувати той момент, що під моніторинг потрапило лише 27 новин цього онлайн-видання, що також могло вплинути на обрахунки. Однак в жовтні 2020 року цей показник в цього медіа мав взагалі нульове значення. Далі індекс фемінітивів на рівні 26% мають ще два онлайн-медіа, а саме Незалежний громадський портал та ХМ-інсайт. Якщо ж порівнювати із попереднім періодом, то ці видання значно покращили свої попередні показники (17% та 11% відповідно).

Найгірші ж показники у виданнях Depo.ua та 0382.ua (9% та 11% відповідно). Водночас ці відсотки значно покращились в порівнянні із їх показниками минулого періоду (в двох випадках було 4%).

В моніторинговий період було зафіксовано 3 випадки сексизму. Гендерна дискримінація, як вид сексизму, містилася в матеріалі Всім Хмельницький під назвою «Медик до 30: хмельничанка Аліна розповіла про шлях від танців до роботи в інфекційній лікарні», матеріалі Depo.ua Хмельницький «У поліції розповіли деталі «жіночої» ДТП з двома травмованими» та матеріалі Подільських вістей «Ні бе, ні ме, ні кукуріку…». До речі, під час минулого моніторингу таких «грішків» в онлайн-медіа Хмельниччини не фіксувалось.. У першому випадку було зроблено акцент на вік та зовнішність сімейної лікарки, в другому – що в ДТП потрапило дві жінки, які керували автівками, а в третьому було акцентовано на відношенні жінки до політичної сили не в зовсім коректній формі. До прикладу, в матеріалі використовували такі слова «слугині, служанки, служниці, служки народу».

Медіа під час створення матеріалів варто розуміти, що професійність чи непрофесійність людини не залежить від її віку, зовнішності, статі чи навіть від політичної сили. Тим не менш, сексизм також було зафіксовано під час моніторингу дописів онлайн-ЗМІ у фейсбуці. Знову ж таки гендерний сексизм допустив онлайн-ресурс Depo.ua під час розміщення допису із матеріалом під назвою «Битва голів: За що воює очільниця Хмельницької облради із керівником Хмельницької ОДА». Зацитуємо: “Сили жінці, ймовірно, додає нестримне бажання довести всім (чи собі, чи власному чоловікові), що вона – не просто дружина нардепа, а здібна і окрема політикиня, яка зможе представити лінію партії на окремо взятій території”.

Знову ж таки, мова йде про суб’єктивну оцінку діяльності жінки на керівній посаді. Виникає запитання, чи лише жінки мають “нестримне бажання довести всім” щось, бо в політиці та загалом в публічній сфері “нестримне бажання довести всім” щось зазвичай не залежить від статі, адже мова завжди йде про політичну конкуренцію.

Гендерний аналіз хмельницьких телеканалів

У новинах хмельницьких телеканалів жінки-героїні становили 31,4%, а чоловіки стали героями в 68,6% випадків. Жінок-експерток було значно менше, ніж чоловіків-експертів — 18% проти 89%. Жінки як героїні і експертки виступали в матеріалах, пов’язаних з освітньою тематикою, вихованням дітей, сферою обслуговування. Натомість чоловіків показували у ролі мисливців, будівельників, рятувальників, політиків тощо.

Журналісти місцевих каналів також вдавалися до поширення стереотипу, що для жінки найважливішою є її зовнішність, зокрема в програмі МамаInstagrama на ТВ7+ від 8 лютого про Іванку Вітюк, яка протягом усієї програми розповідає про свою зовнішність, а саме про улюблену частину — волосся, яким дуже пишається.

На каналі TV5 герой розповідає: «Брали много девочек которые подходили по параметрам: талия, ноги, шея… Бывают девочки с узкой талией, но руки большие, ну и надо было ее сделать женственной феей. Приходили девочки, мы их замеряли. И моя есть часть там». Автори матеріалів не впливають на зміст і форму висловлювань героїв, але роблять вибір, який саме синхрон потрапить до сюжету, тому також відповідальні за поширення об’єктивації.

А ведучий 33 каналу в сюжеті про жінок у науці 11 лютого у підводці намагався пожартувати, але вийшло, м’яко кажучи, недолуго: «Місце жінок на кухні (велика пауза)…науці». На фейсбук-сторінках телеканалів прикладів сексизму моніторинг не виявив.

*У межах дослідження була опрацьовано 913 матеріалів з десяти регіональних сайтів, 143 новинних сюжета телеканалів та дописи у мережі Facebook означених медіа. Методологія моніторингу включала в себе аналіз кількості героїв/героїнь, експерток/експертів в новинах, кількість новин із ознаками сексизма і використанням фемінітивів, які були опубліковані/вийшли в ефір в обраних ЗМІ з 8 по 14 лютого 2021 року, а також фейсбук-сторінок медіа за 17 і 19 лютого. На фейсбук-сторінках досліджувався відсоток зображень із жінками і чоловіками, а також новини/дописи із ознаками сексизма і використанням фемінітивів.

Моніторинг проводили у таких онлайн-медіа: “Актуально для подолян”, “Поділля NEWS” “Подільські вісті”, “Новини Хмельницького “Є”, “ВСІМ”, “Де’по.Хмельницький”, “0382.ua”, “Незалежний громадський портал”, “ХМ-інсайд”, “Новини.Хмельницький”, телеканалах: UA:Поділля (філія Суспільного), 33 канал, МТРК Місто, ТВ7+ і «Наголос», а також Суспільному радіо Поділля.

Це дослідження створено завдяки щедрій підтримці британського народу через Департамент міжнародного розвитку Великої Британії в рамках Фонду розвитку ефективного врядування. Думки висловлені тут належать автору(-ам) та не обов’язково відображають погляди Департаменту міжнародного розвитку або Уряду Її Величності.