Березневий моніторинг КМНП виявив 29 конфліктних ситуацій, пов’язаних із ЗМІ та журналістами. До цього числа включені як ситуації, що відбулися або виникли безпосередньо у березні цього року, так і ті, які відбулися раніше, але в березні зазнали певного розвитку (наприклад, відбулися судові засідання за вчиненими раніше позовами, відкрилися кримінальні справи за виявленими фактами etc).

За кількісним показником "найпопулярнішими" з порушень стосовно працівників ЗМІ, як і в минулий звітний період, залишаються напади на журналістів (таких скоєно 4) та відмова журналістам у доступі до інформації – 4 випадки. Розглянуто таку ж кількість судових позовів до журналістів та ЗМІ – 4.

У березні також зафіксовано випадок трагічної загибелі журналіста. Директор полтавської ТРК "Юта" Георгій Чечик загинув 3 березня у ДТП. Його “Опель” зіткнувся з пасажирським мікроавтобусом "Газель" на 165-му кілометрі автотраси “Київ–Харків”. На думку деяких колег загиблого, аварію, у якій загинув Георгій Чечик, було спровоковано. Загибель Г.Чечика вони пов'язують з тим, що саме того дня – 3 березня – він мав укласти договір із керівництвом українського бюро радіо “Свобода” про мовлення на частоті ТРК “Юта”.

Назагал, якщо аналізувати всі випадки нападів на журналістів, то слід зазначити, що органи дізнання з надзвичайною неохотою кваліфікують їх як пов’язані із професійною діяльністю. Не можна виключати, що такий підхід правоохоронних органів стимулює зловмисників використовувати у ході замахів на журналістів спроби імітації пограбування, нещасних випадків, злісного хуліганства тощо. У таких ситуаціях встановити справжні мотиви злочину надзвичайно складно.

Підстави для таких висновків дають, зокрема, і результати здійсненої у березні спільної місії КМНП та Інституту масової інформації до Мелітополя, яка мала на меті розслідування обставин загибелі місцевого журналіста Володимира Карачевцева. Якраз у ході цього розслідування було з’ясовано, що якби за фактом загибелі В.Карачевцева (при досі невстановлених обставинах) відразу було порушено кримінальну справу, слідчі мали би більш широкі процесуальні можливості, розробляли всі можливі версії, аргументовано відхиляючи з них неспроможні. Дотримуючись версії нещасного випадку, правоохоронні органи свідомо відхиляють інші версії, ухиляючись від відповідальності за нерозкриття можливого злочину.

Враховуючи наростаючу гостроту політичного протистояння напередодні президентських виборів, очевидно, є сенс ставити перед журналістською спільнотою завдання вимагати, щоб у всіх випадках нападів на журналістів правоохоронні органи розглядали версію про їхній зв’язок з професійною діяльністю потерпілих як першочергову.

Продовжує прогресувати тенденція посилення тиску на регіональні медіа, відзначена нами у попередньому огляді. Із 29 конфліктних ситуацій лише 3 стосувалися столичних журналістів та ЗМІ. У всіх інших випадках порушення та конфлікти стосувалися журналістів з регіонів. Відзначено два випадки порушень, здійснених проти представників іноземних ЗМІ – напад на знімальну групу московського "Первого канала" і відмова в акредитації кореспонденту московського видання "Стрингер" Роману Кислову.

Темою місяця, окрім трагічної загибелі Георгія Чечика, без сумніву, стало припинення трансляції Радіо "Континент". Представники "Укрчастотнагляду" без рішення суду відключили передавач радіостанції та конфіскували техніку. 2 березня керівництво радіостанції "Континент" заявило про перешкоджання трансляції програм радіо "Свобода" на частоті 100,9 FM, де мовить "Континент". Програвши конкурс на мовлення на частоті 100,9 FM у 2001 році, „Континент” оскаржив рішення у суді, однак його позови не були задоволені. 27 червня 2002 року директор "Континенту Сергій Шолох звернувся до Європейського суду з прав людини із заявою про порушення державними органами України статей "Європейської конвенції з прав людини". Радіо ретранслювало передачі Бі-Бі-Сі, "Голосу Америки", радіо "Свобода", "Німецької хвилі", Польського радіо та Громадського радіо. Сергій Шолох виступив із заявами, у яких висловлював побоювання за власну небезпеку. Саме у зв’язку з цим, за словами Шолоха, йому довелось виїхати за кордон.

Взагалі, треба відзначити, що кількість відключень, припинення мовлення і зняття з ефіру незначним чином, але все ж зросла у порівняні з попереднім періодом. Це при тому, що минулий огляд стосувався майже двомісячного періоду. Протягом якого було зафіксовано три таких випадки. У березні ж – чотири. Була знята з ефіру програма "Комендантський час" на харківському "7-у каналі". Крім уже згаданого "Континенту" припинене мовлення Незалежного павлоградського телебачення (Дніпропетровська обл.), телеканалу „М-студіо”, радіо „Закарпаття FM” (Мукачево). Характерні причини закриття – ліцензійні проблеми та претензії податкової адміністрації.

Трапився у березні і випадок повернення в ефір – програми "Сегодня" (РТВ-7, Одеса), вихід якої було припинено. Але, за визнанням колективу програми, тепер вони вимушені бути стриманішими в оцінках щодо діяльності місцевої влади та життя Одеси.

Зафіксовано конфлікти мас-медіа з бізнес-структурами. Триває, зокрема, конфлікт між "ТНК-Україна" та газетою "Голос України" і журналістом Сергієм Лавренюком. У апеляційному суді Києва відбулося судове засідання за скаргою газети "Голос України" та журналіста Сергія Лавренюка до "ТНК Україна-Інвест".

Суддя відхилив клопотання відповідачів про допуск до участі у справі представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та не дозволив проведення відеозйомки судового засідання.

5 березня Торговий дім "ТНК-Україна" у поширеному в ЗМІ прес-релізі звинуватив „Голос України” у тиску на судові органи задля винесення останніми рішення на користь газети. „Голос України” спростувала звинувачення у своєму прес-релізі і повідомила, що мирову угоду, запропоновану ЗАТ "ТНК-Україна-Інвест" 10 березня, було відхилено редакцією газети та автором публікацій, оскільки умови угоди, на їхню думку, є неприйнятними.

Видавнича група „Телеграф”, до якої входять телеканал "Ера", тижневик "Кіевскій телеграфъ", інтернет-газета "Версии" та "Радіо Ера-ФМ", звернулася до представника Європейського Союзу в Україні Норберта Жюстена зі скаргою на політичний та економічний тиск.

Медіа-група "Телеграф" стверджує, що у більш ніж двадцяти регіонах України за рішеннями місцевих судів блокуються рахунки медіа-групи. Причиною для таких судових рішень стали позови приватних осіб, чия репутація постраждала внаслідок публікації статті про Приватбанк на інтернет-сайті "Версии" 22 грудня 2003 року.

Підсумовуючи огляд ситуації у медійній сфері України, варто звернути увагу ще на кілька фактів. Переважна більшість суб’єктів конфліктів із ЗМІ – це фізичні особи та організації, так чи інакше пов’язані з владою, або суб’єкти економічної діяльності. Не зафіксовано жодного випадку, коли б у конфлікт із медіа чи журналістом вступив пересічний громадянин. Можна також констатувати, що тиск на ЗМІ не тільки триває, але й посилюється і набирає все більш різноманітного характеру – від елементарної (нічим не регламентованої) відмови в допуску до інформації до широкого використання можливостей державних силових структур (наприклад, податкової служби), судової влади, ліцензійних органів – за допомогою яких здійснюється фактична ліквідація неугодних ЗМІ.

Інф. КНМП