Полтавський медіа-клуб закликав до журналістської солідарності
“Протягом 4-х років немає можливості легально друкуватися видання “Інформаційний бюлетень”, - вчергове наголосила Тамара Просяник. “Видавці відмовляються друкувати газету без офіційного дозволу влади, але тільки на словах. Жодного разу ми не отримали офіційної відмови. Тож навіть подати в суд на когось із них ми не маємо ніякої можливості”. Тиск на газету та її редактора розпочався після оприлюднення текстів “плівок Мельниченка”, де згадувався, зокрема, і кременчуцький “Інформаційний бюлетень”. За останні роки видання було змушене суттєво зменшити кількість сторінок, скоротити редакцію. “Ми хочемо довести, що якби в Україні існувала журналістська солідарність, ми б не мали на сьогодні таких жахливих речей – закриття ЗМІ, замахів на життя та вбивств журналістів”, - сказала Тамара Просяник.
Засновник газет “Тихий жах” та “Кривда Лубенщини”, журналіст Василь Коряк розповів про серію замахів на нього, під час яких у журналіста стріляли "вовчою" картеччю, а в будинок, де проживає В.Коряк з родиною, невідомі кидали гранати та пляшки з “коктейлем Молотова”. Він пов'язує ці замахи зі своєю професійною діяльністю. Лубенські ж правоохоронці кваліфікують ці факти “як хуліганство”.
А після останнього нападу, коли журналіст зі зброєю в руках змушений був захищатися від нападників, він взагалі був притягнутий до кримінальної відповідальності нібито за незаконне зберігання набоїв. Говорячи про цю справу, Людмила Кучеренко закликала журналістів підтримати колегу: “Першого журналіста в Україні, який дав відсіч, який захистив себе та свою сім‘ю, тим самим захистивши і нас. Захистимо і своє право не бути вбитими й не бути посадженими – за патрони, за макову соломку, за образу прокурора й багато чого, що нам, журналістам, можуть приписати”.
Говорячи про смерть директора і власника полтавської ТРК “ЮТА” Георгія Чечика, який загинув третього березня в автомобільній катастрофі на трасі Полтава-Київ, Людмила Кучеренко, зокрема, повідомила про те, що ще 17 лютого вона мала розмову з Георгієм щодо ситуації навколо радіо "Свобода" і він сказав їй, що вирішив погодитися транслювати програми "Свободи". “І саме на 3 березня було призначено підписання угоди між радіостанцією “Полтава плюс” і радіо "Свобода" на трансляції передач. А вже після похорон Чечика ми зустрічалися з нашими спільними знайомими, які розповіли, що Георгій ще за два тижні до цього до них приїздив і сказав, що йому погрожують, і навіть сказали, що він до Києва не доїде. Георгій зранку їхав з Києва до Полтави, щоб взяти печатку і до обіду повернутися до Києва. Полтавські журналісти вважають, що це була досить дивна аварія. Я теж декілька разів їздила з Чечиком – він класний водій. І не міг він заснути. Я думаю, що коли він збирався рано їхати, то напередодні добре виспався. І дуже це схоже на те, що останнім часом ми чуємо про дію низькочастотного електромагнітного опромінювання 7 герц. Воно здатне вимикати свідомість людини і вимикати електронне начиння сучасних авто”, - розповіла керівник Полтавського медіа-клубу. За словами Людмили Кучеренко, 4 березня Георгій Чечик збирався оприлюднити відеоматеріали. Ще напередодні парламентських виборів 2002 року у полтавській пресі було надруковано інтерв‘ю з Г.Чечиком, в якому він, зокрема, сказав, що має “відеозаписи мера в непотрібному вигляді". Георгій Чечик нібито збирався передати ці матеріали на один з телеканалів, - повідомила Людмила Кучеренко.
Ігор Чайка, “Детектор медіа”
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ