Нові політико-бізнесові власники телеканалів

На початку серпня рівненські ЗМІ повідомили про ймовірний продаж телеканалу «Рівне 1» за один мільйон доларів народному депутату Ігорю Палиці – бізнес-партнера олігарха Ігоря Коломойського. 

Тодішній співвласник телеканалу депутат Рівнеради Маріан Года підтвердив, що перемовини про продаж телеканалу з Палицею ведуться, але обговорювану ціну назвав чутками.

А вже 2-го вересня, згідно з інформацією інформаційно-аналітичної системи Youcontrol, телекомпанія «Рівне 1», зі статутним фондом 8 мільйонів 920 тисяч гривень, отримала нового власника – замість Маріяна Годи (співвласник ТзОВ «Рівень ЛТД») та медіабізнесмена Віктора Данилова (який володів телеканалом ще з 90-х) – Дочірнє підприємство «Телерадіокомпанія "Аверс"» відкритого акціонерного товариства «Корпорація "Аверс"».

ТРК «Аверс» із 2017 року пов’язують із головою облради Ігорем Палицею, пише волинське видання «Сила правди». Три роки тому у структурі власності телеканалу відбулися зміни: власницею телерадіокомпанії зі статутним фондом 2 тисячі гривень стала київська фірма «Либідь сервіс».

Компанія зареєстрована за півроку до купівлі каналу і станом на 2019-й рік належала порівну чотирьом особам:

• Людмилі Осикіній із Київської області (старша партнерка юридично-конслатингової компанії Law Business Consulting і членкиня правління ПАТ «Київгума», яке пов’язують з Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим);
• Тетяні Лисак з Києва (адвокатка, старша юристка Law Business Consulting);
• Олександру Луцаці (командир підрозділу ГФ «Варта порядку», яка теж пов'язана з Ігорем Палицею);
• та Володимиру Коробку (представник громадського формування «Варта порядку») з Луцька.

Невдовзі після зміни власності телеканал «Аверс» переїхав у приміщення, яке у власності дружини Ігоря Палиці Оксани Палиці та батька – Петра Палиці.

Повернімося до Рівного. У серпні Ігор Палиця брав участь у представленні членів своєї команди від партії «За майбутнє». Екс-нардепа від «Народного фронту» Юрія Вознюка партія презентувала як кандидата на міського голову Рівного, а діючого міського голову Володимира Хомка – як номер один у списку до міськради.

Детальніше про проєкт «За майбутнє» розповідає громадський рух «Чесно»: Партія «За майбутнє» – новий політичний проєкт Коломойського?

В іншого рівненського телеканалу – «Ритм» – новий власник офіційно з'явився, згідно з даними Youcontrol, у липні. Рівненський забудовник Роман Курис, відомий будівництвом «На щасливому», став співвласником телеканалу (з розміром внеску у статутний фонд 92 тисячі гривень, що складає 92 відсотки від усього статутного фонду). 8 тисяч гривень статутного фонду залишаються за Валентиною Стратоновою (з колишньої команди власників).

Роман Курис тісно пов'язаний із кандидатом на міського голову Віктором Шакирзяном та політичним проектом «Рівне разом», який створили до місцевих виборів.

З двох джерел ми отримали інформацію, що Роман Курис і Віктор Шакирзян куми. Коли ж попросили підтвердити це у Романа Куриса, він уникнув прямої відповіді:

– Я не учасник політичних ігор, а те, що я симпатизую декільком політичним партіям, бо там є мої знайомі, люди які, я впевнений, змінять це місто, то правда! Тому, до закінчення виборів, на питання журналістів відповіді давати не буду! Я особисто не куди не йду, а займаюсь бізнесом!!! (всі знаки оклику написав Роман Курис в месенджері, – ред.)

За два місяці після купівлі телеканалу компанія переїхала в нове приміщення «На щасливому», зробила ребрендинг і тепер називає себе «ITV», організувала помпезне представлення нової себе.

Телеканали – без прибутку (офіційно)

Обидва телеканали – і «Рівне 1», і «Ритм» – якщо розглядати їх як медійний бізнес – не дають прибутку, принаймні зі слів офіційних представників:

– Я б сказав, що телеканал неприбутковий, так, – нещодавно розповідав «Четвертій владі» про «Рівне 1» на той час ще співвласник цього телеканалу Маріян Года (наразі Маріян Года – кандидат в депутати Рівнеради від команди Ігоря Палиці «За майбутнє» – авт.).

Колишня виконавча директорка «Рівне 1» Оксана Власюк у прощальному дописі пише, що «медіа фінансово незалежне».

– Ми зараз теж тільки завдяки інвесторам існуємо і маємо можливість розгорнутися, – розповідає «Четвертій владі» керівник телеканалу ITV (ТзОВ «ТРК «Ритм») Олександр Хитров (він керував телеканалом і раніше, до зміни власника – авт.).

За яку ціну політико-бізнесові діячі купили телеканали – достовірно невідомо. Не хочуть про це розповідати ні нові власники, ні колишні.

– Та хто вам скаже, – сміється колишній співвласник «Рівне 1» Маріян Года. – Пишіть, що це комерційна таємниця.

– Мені самій цікаво, – нова керівниця «Рівне 1» Людмила Дуніна. – Будете знати – то скажіть.

– Без коментарів, – каже колишній співвласник «Ритму» Сергій Паладійчук.

– Я цим не цікавився, – керівник «Ритму» Олександр Хитров.

Роман Курис та Ігор Палиця відмовилися спілкуватися стосовно придбання телеканалів. Роман Курис спочатку пообіцяв, що відповіді надасть його преслужба, але потім передумав.

– Вибачте, але враховуючи наш попередній досвід спілкування з вашою редакцією, коментувати для вас я не буду, – відписав зрештою Роман Курис у месенджер.

Попередній досвід спілкування – це два журналістських розслідування про діяльність представників бізнес-тусовки, з якою пов'язаний і Роман Курис, якщо вам цікаво, то про це ви можете прочитати в матеріалах:

Земельні махінатори Рівненщини: як бізнес, завдяки чиновникам, привласнює десятки гектарів

Забудовники і СБУшники: як безкоштовно зробити з комунального берега біля «Червоної калини» берег приватний

За наявним в редакції номером телефону Ігоря Палиці наша пропозиція в месенджері поспілкуватися залишилося без відповіді, хоч повідомлення прочитали.

«Джинса» на користь власників

Більшість великих медіа в Україні створюють не як медіабізнес, а як піар-додаток до основного бізнесу.

Приватний ефірний телеканал «Рівне 1», який існує з 90-х, був, як мінімум, самоокупним і заробляв, окрім реклами, на комерційній та політичній «джинсі» (прихованій рекламі або піарі, які видаються за журналістський матеріал, – ред.). Про те, чи окуплявся кабельний телеканал «Ритм» – точно не відомо, але те, що телеканали придбали для політики, а не для медіа бізнесу – очевидно.

Обидва телеканали продовжують «джинсувати» на виборах, щоправда тепер на партії пов'язані з власниками.

Наприклад, 16-го вересня на фейсбук-сторінці телеканалу «Ритм» можна поглянути, як «"волонтери" "Рівне Разом" намагаються зробити життя містян комфортнішим»:

Цю ж саму історію про успіхи «Рівне разом» розповідають також за кілька днів до цього.

Ось ще приклад – майже половина сюжету про турнір тенісистів присвячена допомозі від тієї ж «Рівне разом» і її очільника Віктора Шакирзяна.

А тут «Рівне разом» і Віктор Шакирзян допомагають подбати про унікальні дерева в Рівному. Ще Віктор Шакирзян роздає підприємцям на базарі пряники у брендованих коробках «Рівне разом».

А в новинах «у Ритмі подій» (не кандидат в мери Рівного, а голова Громадської організації «Рівне разом») Віктор Шакирзян обіцяє врятувати дитячий майданчик: «якщо влада не прибере ці брили з дитячого майданчику, то це зробить він».

– Якщо це подія, то вона може бути не маркована як політична реклама, – пояснює інформаційну політику телеканалу керівник ITV/«Ритму» Олександр Хитров. – Якщо це якась пряма реклама, то, звичайно, ми будемо її маркувати. (Рекламні сюжети про події мають бути марковані, як і рекламні сюжети про будь-що інше – ред.).

– То ви вважаєте, що той сюжет не джинса? – журналістка.

– Який? Я просто не стежу.

– Можу вам в месенджер надіслати зразок.

– Надішліть. Подивлюся.

– Ви націлені на те, щоб маркувати рекламу? Навіть якщо її героєм буде Віктор Шакирзян?

– Якщо ми говоримо про вибори, то виборчий процес щойно почався (розмова відбувалася ще до завершення реєстрації кандидатів – авт.). Будуть зареєстровані кандидати, політсили. Після цього ми підпишемо угоди і буде маркування. І не будемо давати в новини ці матеріали, вони будуть винесені за рамки новин.

Олександр Хитров наразі не відповів на повідомлення стосовно сюжету з ознаками «джинси» на користь «Рівне разом» (посилання на сюжет надіслали в месенджер).

Матеріали із суттєвими порушеннями стандартів журналістики продовжують з'являтися на телеканалі.

Наприклад, в сюжеті про проблеми реєстрації кандидатів від партії «Рівне разом» немає повноти інформації та балансу.

Зокрема, незрозуміло з чого почалася проблема, які недоліки в документації партії, немає інформації від представника «Слуги народу», якого звинувачують в тиску на територіальну виборчу комісію.

Що тоді сталося насправді, можна прочитати в цій публікації:

У Рівному партія видалила відео своєї конференції, щоб приховати порушення: її можуть не допустити до виборів

«Четверта влада» зафіксувала джинсу і на фейсбук-сторінці «Рівне 1». Близько двох тижнів тому тут опублікували годинне відео міської конференції щодо висунення кандидатів у Рівнераду та міського голови Рівного.

За тиждень – ще одне – обласної конференції щодо висунення кандидатів в обласну раду.

У серпні – відео презентації партії на майдані Незалежності у Рівному, не марковане як політична реклама.

Однак 25-го вересня публікація про Юрія Вознюка з'явилася на сайті «Рівне 1» із передбаченим законом маркуванням:

Нова керівниця телеканалу «Рівне 1» Людмила Дуніна каже, що не відразу вдалося налагодити роботу всіх структур. 

– Ми працюємо як відкритий до усіх політичних сил інформаційний простір. В час виборів працюємо повністю згідно з виборчим законодавством. У нас є сильна команда юристів. Всі юридичні питання ми з ними узгоджуємо.

– Стосовно SMM-відділу (відповідального за розміщення інформації на фейсбук-сторінці – авт.) – це трохи інтегрована робота, вона ще не на 100 відсотків підконтрольна мені (спілкування відбувалося ще до завершення реєстрації кандидатів – авт.). SMM-відділ працював раніше як окрема структура.

– Я точно можу сказати: все, що транслюється на всіх майданчиках «Рівне 1», йде офіційно, значить, є укладена угода.

– Я дивилася трансляцію конференції, принаймні у фейсбуці маркування немає, – журналістка.

– А фейсбук вимагає певного маркування?

– Якщо медіа поширює продукт на своїх майданчиках, то мало би бути маркування.

– Уточню цей момент. Дякую за інформацію.

Від інформаційного до розважального і навпаки

Що ж іще зміниться в інформаційній політиці телеканалів?

Керівник ITV Олександр Хитров не приховує радості, що команда телеканалу «зросла в рази».

– Зараз у нас, якщо рахувати із позаштатними співробітниками, близько 50-ти осіб. Постійних співробітників – до 30-ти людей. Ми змогли залучити найкращих людей: журналістів, операторів, режисерів, рекламістів (серед них – і колишні працівники «Рівне 1», – авт.). Крім того, ми почали співпрацювати з багатьма продакшинами. У квітні було 10 працівників.

Змінилася і концепція телеканалу.

– Раніше в нас була інформаційно-освітня програмна концепція, – каже Олександр Хитров. – Тепер вона інформаційно-розважальна. Інформаційну складову ми залишаємо і розвиваємо. Наприклад, раніше новини на телеканалі «Ритм» виходили без ведучого. На ITV у нас з'явилася група ведучих, які будуть чергуватися.

– Ми почали використовувати технології, які раніше були нам недоступні. Наприклад, прямі ввімкнення журналістів. Новини на 19-ту годину в нас виходять в прямому ефірі, і це збережеться. Крім того, будуть ще підсумкові новини, вони будуть більш аналітичними, сподіваємося.

– Буде кілька ток-шоу інформаційно-аналітичного плану. Наприклад, ток-шоу про політику.

А що про зміни каже керівниця «Рівне 1» Людмила Дуніна?

На телеканалі вона замінила колишню виконавчу директорку Оксану Власюк. Людмила Дуніна каже, що інші представники топ-менеджменту на каналі лишилися (станом на другу половину вересня, коли ми з нею спілкувалися – авт.).

– Ми радикальних змін не плануємо. Єдине, що плануємо, – працювати більш як інформаційний канал, акцент на оперативність новин. Тобто будемо більше зусиль докладати не до створення розважального контенту, а до того, щоб інформувати глядача і достукатися до нього.

– Має бути більше випусків новин чи більше новин у випуску?

– Так, ми плануємо і більше новин у випуску, і більше випусків новин. Плюс ми уже почали новини вести у прямому ефірі, раніше такого на телеканалі не було.

Як розповідає медіаконсультант Олексій Мустафін «Українській правді», інформаційні телеканали мають більший політичний вплив ніж телеканали загального мовлення (де окрім інформаційних програм є пізнавальний і розважальний контент, – ред.).

«Хочемо протягом року-півтора вийти на міжрегіональний рівень»

А як щодо планів стати прибутковими у керівників двох телеканалів?

– Телебачення – це основа медіагрупи (ITV media group, – ред.), – каже керівник ITV Олександр Хитров. – Воно є малоприбутковим, якщо говорити про локацію – один регіон. У нас є амбітна мета: хочемо протягом року-півтора вийти на міжрегіональний рівень. Для цього будемо залучати наші стосунки з колегами з інших регіонів, обмінюватися програмним та рекламним контентом.

– Єдиним телебаченням ми не зможемо отримати хорошу комерційну складову. Тобто ми розраховуємо ще на інтернет, соціальні мережі. Має бути гібрид, коли є різносторонні інструменти, які допомагають вирішити і для клієнтів задачі щодо реклами, і для споживача нашого контенту, який зможе отримати від нас інформацію.

– Перед вами як директором власники поставили завдання вийти на самоокупність чи прибутковість?

– Звичайно. Навіть ставити не треба мені таких завдань. Я про це думаю і плануємо, і прагнемо це робити. Тому що ми комерційна медіагрупа.

– «Ритм» був прибутковим чи дотаційним?

– Дотаційним. Ми зараз теж тільки завдяки інвесторам існуємо і маємо можливість розгорнутися.

Інша ситуація на «Рівне-1».

– Попередній власник телеканалу Маріян Года казав, що канал неприбутковий. Які зараз стоять завдання перед новим менеджментом? Є завдання зробити телеканал прибутковим?

– Я виконую повноваження десь стільки часу, скільки займає створення якісного журналістського розслідування. І ми розуміємо, що ще не час робити висновки. Чи стоїть завдання робити канал прибутковим, можна буде говорити, коли я повністю зрозумію його роботу, – каже Людмила Дуніна.

– Поки що переді мною стоїть завдання сформувати потужну харизматичну інформаційну складову, – уточнює керівниця.

Антоніна Торбіч, «Четверта влада»