Президія Верховної Ради Криму прийняла рішення про заснування україномовного додатку до своєї газети „Крымские известия” під назвою „Кримський діалог” (обсяг – 4 сторінки формату А3, періодичність виходу – раз на тиждень). Для цього за рахунок загальної статті бюджету для фінансування ЗМІ вирішено виділити поки що 120 тисяч гривень, визначено перший штат у 6 чоловік.

За видання та редагування газети береться відомий у Криму журналіст Віктор Стус, випускник Дніпропетровського університету, багаторічний редактор газети Судакського району, який переїхав до Сімферополя та працював завідуючим відділом „Кримської газети”, власним кореспондентом ряду київських газет. Допомагати йому береться українська громада Криму.

Перший номер планують випустити до 19 лютого – дня 50-річчя входження Криму до складу України. Таким чином кримська влада зреагувала на закиди стосовно того, що досі з бюджету автономії виділялися кошти лише на підтримку російськомовних видань, а на українську пресу кошти не виділялися.

Як відзначалось на нараді в Голови Верховної Ради Бориса Дейча, у Криму потреба в сильній україномовній громадсько-політичній газеті державного напрямку відчувається давно. Однак поки що ні „Кримська світлиця”, яка розвивається в культурологічному та літературному напрямку, ні севастопольська газета „Дзвін Севастополя”, ні бахчисарайська „Думка” не змогли стати осередком української державної громадської думки та дискусій з приводу розбудови її у проросійському середовищі Криму та Севастополя. Намагання протягом останніх 10 років створити таку газету натикалось то на брак коштів, то на нестачу кадрів, готових взяти нам себе цю тяжку ношу, то на різні організаційні труднощі. Факт залишається фактом – досі в Криму нема газети, яка б об’єднувала українську громаду автономії. А вона не мала – за останнім переписом, етнічні українці становлять понад 24 відсотки населення автономії, і всі вони відчувають потребу і в україномовному спілкування, і в вихованні дітей в українському дусі, зрештою – у відстоюванні своїх соціальних, громадських, релігійних, духовних, культурних та освітніх потреб, адже поки що в Криму менше 1 відсотка учнів навчаються державною мовою, і далеко не всі навіть вивчають як шкільні предмети українську мову та літературу.

Разом з тим очевидно, що газета в чотири сторінки малого формату раз на тиждень, вкладена в російськомовні „Крымские известия”, теж не може задовольнити потреби української громади, яка на півострові нині перебуває фактично на становищі діаспори в російській автономії, хоч і на території України.

Микола Семена, спеціально для „Детектор медіа”, Сімферополь