Насправді це перша науково-фантастична картина кіностудії, перша стрічка про підкорення космосу та польоти до зірок. Загалом, фільмів цього жанру на кіностудії ім. О. Довженка зняли усього кілька, серед них – і екранізації творів відомих письменників-фантастів. Та й у радянському кіно науко-фантастичних стрічок про подорожі у космосі не так вже й багато. Розробка та будівництво декорацій, виготовлення костюмів вимагали великих коштів, а спецефекти (тоді їх називали комбіновані зйомки) потребували безліч проб, чимало сил та часу, а перш за все –фантазії та винахідливості. Комп’ютерів у кіно тоді не було, усе доводилось робити вручну. Аби поєднати, наприклад, в одному кадрі акторів та космічний шатл, зняти людей у стані невагомості чи виходи космонавтів за межі корабля, потрібно було будувати макети.

Стрічка “Небо кличе”варта уваги саме через комбіновані зйомки, над якими працювали оператори Ф. Семянников та М. Іллюшин, головний оператор, класик українського кіно М. Кульчицький, художники Ю. Швець та Г. Лукашов.

Тож нічого дивного, що фільм зацікавив американських кінематографістів, які придбали на нього права, змінили сюжет та імена героїв, зняли кілька нових епізодів, озвучили англійською та випустили у США вже під назвою “Битва за межами сонця”. Над проектом працював також майбутній класик світового кіно Френсіс Форд Коппола. Історію про американську версію докладно описав Р. Хомяков у статті “У пошуках втраченого майбутнього”, опублікованій на ресурсі Амнезія.in UA.

Однак фільм “Небо кличе”цікавий не лише спецефектами, але й музикою, яку написав знаний композитор Юлій Мейтус. Він співпрацював із легендарним новатором театру, режисером Лесем Курбасом, створив музику для кількох його авангардних вистав у театрі “Березіль”, зокрема – і для гучної вистави “Алло, на хвилі 477”, поставленої у стилі естрадного кабаре-ревю. Довгий час вважалося, що музична партитура до неї втрачена, але минулого року трапилась сенсація – ноти віднайшли у Харкові. Юлій Мейтус був справжнім композитором-новатором, працював у різних жанрах:опера, твори для скрипки та фортепіано, вокальні цикли, а у 1920-х керував одним із перших джаз-бендів України. У його фільмографії понад півтора десятка стрічок, серед яких картина О. Довженка “Іван”, музику до якої Юлій Мейтус написав разом з іншим класиком – Борисом Лятошинським.

Тож цілком закономірно, що Юлія Мейтуса запросили створювати саундтреки до першого українського науково-фантастичного фільму. Музика до картини складається із двох частин: для епізодів на Землі (симфонічна) та у космосі. Для запису “космічних саундтреків”запросили Московський експериментальний ансамбль електромузичних інструментів під керівництвом В’ячеслава Мещеріна, який офіційно зареєстрували усього рік до того. Звичайно, електронні інструменти звучали у кіно і раніше: розроблений Львом Терменом ще 1920-го терменвокс можна почути у фільмах-казках 1930-х. Однак саме до стрічки “Небо кличе”вперше свідомо і концептуально створили саундтрек із залученням електронних інструментів.

Ансамбль Мещеріна, окрім терменвоксів, використовував незвичні на той час електрогітари, електрооргани, також він уперше почав застосовувати при записі синтезатори, ставити звукознімачі на різні акустичні інструменти. Зрештою, саме музиканти ансамблю розробили перший ревербератор.

Зараз достеменно невідомо, чи була стрічка “Небо кличе”популярною у глядачів кінця 1950-х. Точно можна сказати, що у 1970-ті про фільм фактично забули, його навіть не показували на телебаченні. 1972-го на екрани вийшла картина Андрія Тарковського “Соляріс”, електронну музику до якої написав композитор Едуард Артем’єв. І згодом розповсюдилась думка, що це перший художній фільм у СРСР, до якого спеціально була написана електронна музика.

Насправді ж уперше електронну музику для ігрового кіно створив шістдесят років тому український композитор Юлій Мейтус – для фільму, знятого на кіностудії ім. О. Довженка. Після саундтреків до стрічки “Небо кличе” Мейтус написав ще багато творів, отримував звання і нагороди та пішов із життя аж 1997 року, однак у кіно більше не працював.

Автор: Олег Чорний, кінорежисер та медіа-художник, член НСКУ та Української Кіноакадемії