Останні два роки минули для Миколи Семени з численними заборонами: йому заборонили висловлюватися і публікуватися в ЗМІ, змінювати місце проживання і виїжджати за межі окупованого Криму, відмовили також у можливості кваліфікованого лікування за межами півострова.

За два роки кримського журналіста підтримали багато авторитетних журналістських та правозахисних організації, а також міжнародні інституції. Але нікому не вдалося домогтися припинення його переслідування російською владою. Поки на міжнародних майданчиках продовжують закликати Росію звільнити журналіста, він уже відбув більшу частину «покарання». Що змінилося за цей час в житті Миколи Семени, читайте в нашому матеріалі.

Журналіст-«сепаратист»

Микола Семена – один із найвідоміших в Криму журналістів. У професії він понад 50 років. Заслужений журналіст України, член Українського ПЕН-центру, автор двох книг, тисяч публікацій і фотографій. Він – свідок багатьох подій на півострові, починаючи з радянських часів і до сьогодні.

Російська влада розпочала переслідувати його в 2016 році, коли в кримському управлінні ФСБ порушили проти нього кримінальну справу за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії («публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії») через публікацію в «Крим.Реалії» про громадянську блокаду півострова. Ця «сепаратистська» стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п'яти років.

У вересні 2017 року підконтрольний Росії кримський суд призначив Миколі Семені три роки ув'язнення умовно з випробувальним терміном і забороною займатися публічною діяльністю на той самий термін. Потім в апеляційній інстанції вирок вдалося пом'якшити – термін заборони публічної діяльності скоротили до 2,5 років.

За порушення заборони Миколі Семені загрожує реальне тюремне ув'язнення. Миколі Семені заборонено публікуватися в ЗМІ і писати свої думки в соцмережах, змінювати місце проживання і виїжджати з Криму. Він зобов'язаний двічі на місяць «відмічатися» в кримінальній інспекції в Сімферополі, звітувати там про виконання всіх заборон і проходити «виховні бесіди» від російських правоохоронців.

Термін заборони публічної діяльності для Миколи Семени закінчиться на початку наступного року. Але у зв'язку з пильною увагою до нього з боку російських спецслужб працювати в Криму і вільно висловлюватися про процеси, які там відбуваються, журналіст більше не зможе.

«Після закінчення терміну заборони публічної діяльності Микола Семена щонайменше зможе писати в Facebook. Коли журналісту винесли вирок, ми намагалися дізнатися у суду, чи можна йому писати в соціальних мережах. Суд відмовився це роз'яснити. Тому моєю рекомендацією і позицією самого Миколи було те, щоб нічого ніде не писати, не публікуватися і не давати інтерв'ю. З моменту закінчення заборони на публічну діяльність він, звичайно, зможе все це відновити. Але з урахуванням його становища і ситуації в Криму він, я думаю, буде змушений займатися самоцензурою», – пояснив «Крим.Реалії» адвокат журналіста Олександр Попков.

Два роки серед книг і пропаганди

Як розповідають рідні Миколи Семени, два роки відбування «покарання» він присвятив читанню власної бібліотеки, яку збирав десятки років. Перечитує твори німецького філософа Артура Шопенгауера, мислителя епохи Відродження Нікколо Макіавеллі, австрійського психолога Зигмунда Фрейда, українського класика Тараса Шевченка, українського історика і політика Михайла Грушевського, кримськотатарських авторів. Особливу увагу журналіст приділяє антиутопії про Радянський Союз Володимира Войновича та інших авторів.

Після того, як журналісту заборонили публікуватися, він переключився на своє давнє хобі – фотографію. Його нерідко можна побачити в центрі Сімферополя, де він фотографує пейзажі.

За останні роки у 69-річного журналіста почалися проблеми зі здоров'ям. Ще на етапі судових розглядів з'ясувалося, що у нього серйозні проблеми із серцем і хребтом. Отримати належне лікування в Криму він не може, оскільки там немає профільних кваліфікованих фахівців. Лікувати його погодилися фахівці Київського інституту нейрохірургії, але слідчі відмовили Миколі Семені в можливості лікування там. Від запропонованої йому альтернативи в московських клініках він відмовився.

Не змогли поки вплинути на рішення російських правоохоронців щодо можливості лікування Миколи Семени за межами Криму українська та європейська влади.

В кінці минулого року журналіст несподівано відчув різкі болі в животі. Його госпіталізували в лікарню Сімферополя, де він переніс операцію з видалення жовчного міхура і каменів з жовчовивідних шляхів.

Підконтрольні кримській «владі» журналісти в місцевих телеефірах засуджують його за проукраїнську позицію, називають «зрадником батьківщини» та «іноземним шпигуном». У такій атмосфері підтримати його публічно ризикнули не всі колеги, які живуть на півострові.

А ось за межами Криму на переслідування журналіста відреагували багато авторитетних медіаорганізацій і правозахисники України, Європейська і Міжнародна федерації журналістів.

У минулому році Миколи Семену нагородили орденом «За мужність» імені Андрія Сахарова – для «публіцистів, які стоять на стороні правди». Колеги-журналісти представляють його фотороботи на виставках, його книгу «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму (2014-2016 роки)» поширюють на материковій частині України і за її межами.

«Правильно розглядати питання обміну Миколи Семени»

Багато колег і друзі журналіста чекають на його звільнення і сподіваються побачити на материковій частині України.

«З Миколою ми разом працювали в газеті «День». Коли ми з командою створили «Телекритику» в 2001 році, Микола писав з Криму і нам. Чесний і хороший по-людськи. Рашистські виродки знущаються над літнім журналістом. Потрібна наша підтримка Миколі», – написала голова громадської організації «Детектор медіа» Наталія Лигачова.

Кримський активіст, координатор руху «Євромайдан-Крим» Андрій Щекун сподівається, що Микола Семена незабаром зможе полишити півострів і продовжувати журналістську діяльність на материковій частині України.

«З Миколою Семеною ми знайомі давно, познайомилися на журналістській ниві. Перша наша зустріч відбулася, коли ми разом створювали в Сімферополі організацію Незалежної медіа-профспілки України. Потім ми разом видавали книги Миколи Семени. Можу сказати, що це досвідчена людина, професіонал. Було б правильно, щоб влада України розглядала питання його обміну і звільнення з Криму. Микола Семена – теж політв'язень, хоч і не перебуває у в'язниці. Думаю, для нього було б правильно виїхати з Криму, тому що там небезпечно. Ми були б раді його бачити тут як вільного журналіста. Думаю, що він багато чого міг би зробити для деокупації півострова», – сказав Андрій Щекун.

У жовтні 2017 року Європарламент ухвалив резолюцію, в якій зажадав звільнити засуджених кримськими судами заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, а також Миколу Семену. Незабаром Ахтем Чийгоз і Ільмі Умеров були передані владі Туреччини, а потім відправлені до Києва. Про звільнення Миколи Семени тоді не згадувалося.

У червні минулого року стало відомо, що українська влада включила журналіста в список на обмін політв'язнями між Україною і Росією, який тоді застопорився на рік.

Після зміни влади в Україні прізвище Миколи Семени в обмінних списках не опинилося. У підсумку у вересні цього року до Києва повернулися деякі з політв'язнів, в тому числі фігуранти справи «кримських терористів» Олег Сенцов і Олександр Кольченко. Микола Семена, як і раніше, відбуває «покарання» в Криму.