5 грудня 2003 р. в Інтерфакс-Україна пройшла презентація результатів другої хвилі (листопад 2003 р.) проекту "Моніторинг політичних новин", що здійснює Академія української преси (керівник проекту докт. соц. н. Наталія Костенко). Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження".

В ході проекту проводиться контент-аналіз програм новин провідних українських телеканалів за перший повний тиждень кожного місяця.

У листопаді увага до політичних новин про Україну змістилася у внутрішній контекст: політичному життю в Україні приділялося більше чверті усього новинного потоку (27%), взаємодії України з іншими державами - у 2 рази менше (15%).

Джерела інформації. У кожному п'ятому повідомленні про Україну відповідальність за інформацію ні на кого не покладалася. Частка повідомлень без посилання на джерело інформації варіюється від 12% у новинах на каналі ICTV до 29% у новинах на каналі Інтер. Частка повідомлень без посилання на джерело інформації найбільша в неполітичних новинах про Україну у міжнародному контексті (29%)

Велика політика визначається в Парламенті. У листопаді ключовими стають внутрішньополітичні події - криза у ВР (8% повідомлень), вибори Генпрокурора (6%), підготовка політичної реформи, увага до якої зростає більш ніж у 4 рази в порівнянні з жовтнем (з 1,4% до 6%). Зберігається інтерес до конфлікту навколо Тузли, головній події, що представляє Україну в міжнародному контексті (9%).

Основний політичний порядок денний однаковий для всіх каналів. Вісім подій формують основний політичний порядок денний, що приймається усіма ведучими каналами й охоплює від 22% до 40% усіх новин про Україну чи ½ (УТ-1) – ¾ (Новий канал) політичних новин.

Великі канали віддають перевагу глобальному фонові, малі – локальному. Перелік подій, що згадуються на тлі головної події в політичних сюжетах, досить схожий для каналів; при цьому великі загальнонаціональні канали частіше розширюють зовнішньополітичний контекст (взаємини України та ЄС, проблеми ЄЕП), а малі канали - внутрішньополітичний контекст, активно включаючи в нього як поточні події (зміна керівництва у ВР, вибори генпрокурора), так й резонансні події (зрив з'їзду НУ в Донецьку, справа Гонгадзе).

Уніфікація в інтерпретації подій підвищується. У порівнянні з жовтнем, новин про Україну, які подаються з однієї перспективи, стає більше (на 5%). Частка новин, що представляють одну точку зору на основну подію, абсолютно переважає на каналі УТ-1 (93%), а найменшою є на каналі СТБ (73%).

Благополучних новин стало більше. У листопаді баланс позитивних/ нейтральних і проблемних/ негативних новин у цілому зберігається. У той же час на всіх каналах, за винятком Нового каналу та СТБ, підвищилася частка новин, що позитивно представляються (на 12-20%). Схильність до трансляції благополучних новин найхарактерніша для каналів УТ-1 та Інтер (>40%).

Увага до політичних гравців підвищилась. Лідирують інститути. Інститути влади присутні у 2/3 всіх повідомлень про Україну; тенденція представляти їх у новинах як ведучих гравців політичного поля досить стійка. У листопаді увага до політичних персон підвищилася в 1,8 рази. Партійні структури згадуються у 3,7 разів рідше політичних інститутів і в 2,8 рази рідше політичних персон. У листопаді лідерами уваги новин виступають Верховна Рада, силові відомства та Президент, які присутні в кожному п'ятому повідомленні про Україну (19-21%).

Увага до Президента - стабільна величина. У новинах жовтня й листопада увага до інститутів вищої влади істотно варіювалося (від 12% до 21%), в той час як увага до Президента залишалася відносно стабільною (19-20%). Місцеві органи влади, судова система, Кабмін потрапляли у фокус новин істотно рідше (7-10%).

Обов'язковість позитивного іміджу Президента слабшає. На тлі нейтральності стосовно інститутів влади, для новин характерні чотири практики їхнього представлення в залежності від стратегічної установки каналів та їхньої схильності до особливих моделей новинних програм (“серйозні новини” vs. infotainment). Великі загальнонаціональні канали більш схильні до позитивних оцінок інститутів, малі канали - до іронічних й негативних. Канал УТ-1 дотримується моделі ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НОВИН про владні інститути, повідомляючи "гарні" новини про вертикаль виконавчої влади. Канали Інтер та 1+1 транслюють ЛОЯЛЬНІ НОВИНИ про Центральну владу, переміщаючи критику її на периферію. Канали СТБ і Новий канал пропонують ВИМОГЛИВІ НОВИНИ про владу, повідомляючи частіше інших критичну інформацію про владні інститути. Канал ІCTV скоріше орієнтований на ігрову модель НЕОРДИНАРНИХ НОВИН, висловлюючи іронічні оцінки відносно силових відомств й місцевої влади.

Опозиція у фокусі уваги. "Наша Україна" присутня у кожному десятому повідомленні про Україну (9,5%), ліві партії опозиції (КПУ, СПУ), опозиція в цілому - у кожному 15-20-му повідомленні (5-6%). Лідери від більшості дещо програють в увазі: більшість у цілому згадується в кожному одинадцятому повідомленні, фракції більшості ("Регіони України", СДПУ (о)) - у кожному 21-22-му повідомленні (4,5-5%).

Відбулася перестановка політичних гравців. У порівнянні з жовтнем увага до опозиції помітно зросла. В цілому увага до парламентських структур опозиції у 1,5 рази вище, ніж увага до парламентських структур більшості, на Новому каналі – у 2,5 рази вище. Позитивним лідером уваги виступає Більшість у цілому, його опонентом - "Наша Україна", яка має в новинах суперечливий імідж і фактично протиставляється усій Верховній Раді, включаючи ліві опозиційні фракції. Коло політичних фігур розширилося. На політичному полі з’явилися опоненти. У листопаді популярність у новинах переходить до спікера ВР В. Литвина (12%). Основні фігури опозиційних фракцій входять у п'ятірку (В. Ющенко) і десятку (О. Мороз, П. Симоненко) лідерів уваги. У загальному обсязі уваги до політичних персон частка представників опозиції підвищилася до третини на всіх каналах за винятком УТ-1 та Інтер. Перевага в увазі залишається у держапарату й представників парламентської більшості.

Опозиції надане слово в ефірі. За виключенням БЮТ. ¾ ефірного часу, відведеного для висловлення політиками своєї точки зору на події, займають представники держапарату та депутати від більшості (76%), ¼ ефірного часу - депутати від опозиції.

Іміджі політичних гравців не безсторонні. Серед політичних гравців найнейтральніше в новинах представляють політиків (середній індекс нейтральності дорівнює 0,82), найменш нейтрально - політичні партії та фракції (0,68). З найбільшою пристрастю обговорюються Верховна Рада, опозиційні структури в Парламенті, лідери опозиції.

Результати контент-аналізу новинних програм у листопаді 2003 р підтверджують схильність провідних українських телеканалів формувати єдиний порядок денний у новинах й уніфікувати інтерпретації політичних подій.

Тиждень відрізнявся підвищеною увагою каналів до подій внутрішньополітичного життя, що класифікувалися в новинах як очевидно дестабілізуючі чи, навпроти, які мають позитивний політичний ефект. Фоновою подією починають виступати майбутні президентські вибори.

У порівнянні з минулим місяцем увага до парламентських фракцій та їхніх представників помітно зросла в силу інтенсивного обговорення в новинах подій у ВР, проте, лідерами уваги залишаються інститути влади.

У полі політики, яким воно представлено в новинах, відбулася перестановка політичних гравців: опозиція перемістилася у фокус уваги, її лідери і члени фракцій, за винятком БЮТ, одержали слово в ефірі. Проте, дисбаланс в увазі та синхроні політиків утримується на користь держапарату й парламентської більшості.

Дотримуючись загальної стратегії новин, "великі" й "малі" національні канали орієнтовані на специфічні стилі політичного віщання, які спрямовані або на концептуалізацію влади, або на публічну презентацію політики.

За прес-релізом Академії української преси

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

Долучитись