Суди України у 2002 роцi видали 40 тис. дозволiв на зняття iнформацiї з каналiв зв'язку, що значно перевищує кiлькiсть аналогiчних дозволiв в iнших країнах.

Такi данi оприлюднив у середу пiд час громадських слухань законопроекту "Про монiторинг телекомунiкацiй" керiвник Харкiвської правозахисної групи Євген Захаров.

Найбільше дозволiв (близько 4 тис.), за його словами, було видано в Харкiвськiй областi.

"При цьому у 2002 роцi було виявлено 722 злочиннi групи, у складi яких дiяло 3,2 тис. осіб, якi здiйснили 6,5 тис. злочинiв. При цьому за органiзацiю злочинiв органiзованою групою було засуджено 653 людини. Усього осудженi 41 тис. осіб. У Харкiвськiй областi була виявлена 51 злочинна група, до яких входили 237 чоловiк. Усього в областi засуджено 3793 особи. У зв'язку з чим було видано 4 тис. санкцiй на зняття iнформацiї – незрозумiло", – сказав правозахисник.

Вiн нагадав, що монiторинг може бути здiйснений тiльки за рiшенням суду в разi тяжких або особливо тяжких злочинiв.

При цьому Є.Захаров проiнформував, що процедура надання судового дозволу здiйснюється на пiдставi листа Верховного суду України (ВСУ) №16/6 вiд 1996 року. У цьому листi не вказаний максимальний перiод здiйснення зняття iнформацiї, що є обов'язковим елементом в iнших країнах. Крiм цього, лист не зареєстрований мiнiстерством юстицiї i, у вiдповiдностi зi статтею 57 Конституцiї, не може вважатися чинним.

Таким чином, за його словами, суди користуються документом, юридична сила якого сумнiвна.