Українські спецслужби запевняють, що чутки про тотальний контроль простору Інтернет значно перебільшені.

Спростовуючи чутки, посадовці з Служби безпеки України говорять про те, що закон „Про моніторинг телекомунікацій” передбачає застосування засобу моніторингу у процесі оперативно-розшукової діяльності. Доступ до „чорних скриньок”, запевняє у інтерв’ю газеті „2000” голова СБ генерал-лейтенант Анатолій Герасимов, - (так називають прилади, завдяки яким здійснюватиметься контроль) матимуть тільки чиновники найвищого рангу СБ, уповноважені у ході слідства перевіряти інформацію, що мандрує всесвітнім павутинням. У разі виникнення потреби перевірити пошту чи іншу інформацію, надаватиметься спеціальний код, за яким працівник силового відомства зможе отримати доступ до конфіденційної інформації.

На противагу заспокоєнням, що лунають від силовиків, провайдери б’ють на сполох. Інтернет асоціація України – наймасовіша організація, яка об’єднує 95% учасників Інтернет-ринку України, висловлює побоювання, що більшість середніх і дрібних провайдерів просто не зможуть обладнати свої майданчики апаратурою, яку вимагає встановити власним коштом Державний комітет зв’язку, а отже їм доведеться припинити роботу.

На питання „Кого контролюватимуть?” відповідає Альона Мішуренко, виконавчий директор Інтернет асоціації України:

-Зрозумійте, що трафік розділити не можливо, розповідає Альона Мішуренко , - тому СБУ матиме необмежений доступ як до інформації, що продукують державні органи влади та підприємства, так і до приватного листування, втручання до якого заборонене статтею 31 Конституції України. Кожен, хто живе в Україні повинен розуміти, до чого може призвести тотальна перевірка...

Зазначимо, що найбільша Інтернет асоціація України не делегувала жодного члена до Координаційної ради „Українського мережевого інформаційного центру”, який взяв на себе функції адміністрування домена UA ще у середині 2003 року. Проте, чи буде домен верхнього рівня підконтрольний силовикам – невідомо, оскільки присвоєнням доменних імен займається організація ICANN, що знаходиться у США і з нею українському уряду також доведеться узгоджувати свої наміри. Вона повинна зважити усі за і проти у цьому питанні перед тим, як віддати український Інтернет-простір у розпорядження урядових структур.

Зрозуміло, якщо український сегмент всесвітнього павутиння підпаде під контроль держави, отримати дозвіл на створення інформаційного сайту буде дуже складно. З цього приводу варто зазначити, що у проекті закону „Про моніторинг телекомунікацій” сказано, „Суб’єкти діяльності у сфері інформатизації зобов’язані дотримуватись <…> достовірності, повноти та своєчасності інформації, що надається користувачеві.” Суб’єктами у цій сфері може бути будь-який сайт, інформаційний чи рекламний, а отже держава прагне встановити контроль над рекламою, яка представляє іншу сферу інформаційної діяльності.

Таким чином намагання держави встановити контроль над доменом UA та поява законопроекту „Про моніторинг телекомунікацій” становлять ланцюг, який замикається на президентських виборах 2004 року. Журналісти повинні намагатися розірвати ланцюг для того, щоб він не перетворився на зашморг для свободи слова в Україні.

26 грудня пройдуть громадські слухання „Про моніторинг телекомунікацій” в яких планують взяти участь представники Служби безпеки України, галузевих організацій та ЗМІ. Інтернет асоціація України планує виступити з пропозиціями щодо демократизації законопроекту та узгодження його із нормами світової практики. Час покаже.

IMI