18:40
Четвер, 7 Березня 2019

Шахсей-вахсей

Світ соціальних мереж дедалі більше набуває виразного БДСМ-забарвлення.
Шахсей-вахсей
Шахсей-вахсей

Джерело: LB.ua

Автор: Олег Покальчук

Традиційний політичний невроз набуває стійких ознак виборчого психозу, а всяке загострення дозволяє чіткіше зрозуміти анамнез без трепанації черепів (це буде у другому турі).

Популярність мережі завоювали через рукотворну можливість досить швидко створити довкола себе щільний кокон однодумців, абсолютну більшість з яких користувач ніколи в житті не бачив. Але це і не важливо.

Друга успішна опція – це паразитування на темі «друзів». Мати п’ять тисяч «друзів», хоча в реальності їх не буває більше п’яти – це круто і «маст хев».

Замолоду цим словом просто називають хороших знайомих, які дуже швидко переходять в розряд ворогів і навпаки. З часом наратив сильно звужується: «Друг може допомогти тобі перенести меблі. А справжній друг -  допоможе перенести труп».

Симетрична «коконізація» національної і антинаціональної свідомостей зробила зі своїми адептами добру справу і злий жарт.

Добра справа полягала в тому, що розгублені або, навпаки, сильно акцентуйовані люди отримали можливість самостійно створити віртуальний образ країни, в якій хотіли би жити, оскільки фізично їм ніхто такої можливості всерйоз не збирався надавати.  І в цій «країні» вони всі поставали водночас і президентами, і прем’єрами, і силовиками, і бюджетниками, і фахівцями у всьому. Всім було приємно.

Злий жарт був в тому, що вони цілковито упевнилися,  що їхні думки світоцентричні, а лівіші і правіші погляди стосовно цих думок  - є ворожими і єретичними. Це було так само очевидно, як наочно доведена плоскість Землі. Лайки десятків тисяч віртуалів легко побивали жалюгідні пару тисяч соціологічної вибірки.

Під час виборів ці кокони почали загрозливо тріщати, як яйця «чужих».

Але лишімо в спокої чужі яйця, і перейдемо до іншого образного порівняння. Позаяк серед українців різних орієнтацій дедалі гучніше лунають ритуальні плачі і крики розпачу, які зливаються в один моторошний (насамперед для них самих) лемент, то час пригадати одну стародавню  східну історію.

10 жовтня 680 року мученицьки загинув шиїтський імам Хусейн, внук пророка Мухамеда (хай Аллах його благословить і вітає). Оскільки імама вбивали довго, буквально відрізаючи від нього по шматочку, то, за шиїтським поняттям, справжній віруючий повинен в цей день показати на ділі, що він теж готовий стати мучеником. Всі правовірні шиїти повинні займатися в цей день самобичуванням, супроводжуючи його вигуками «Шах Хусейн, вах Хусейн» (владика Хусейн, горе Хусейну!)

Слідом за муллою йде колона чоловіків в сорочках з вирізами або просто напівголих), які шмагають себе спеціальними залізними ланцюгами, іноді з ножами на кінці, іноді з цвяхами. Вважається круто, якщо ти достаєш себе і по макітрі. Знавці кажуть, що опціоном додається ще десять дів в раю крім тих, що і так положені правильним пацанам.

На користь аналогії з коконізованими мережами говорить ще й те, що публіка не просто охоче дивиться на таку процесію, всіляко підбадьорюючи і заохочуючи учасників. А час від часу від неї відділяється черговий френд, який зриває з себе одяг, вихоплює у кось закривавленого ланцюга і також починає себе щодуху лайкати.

(Про всяк випадок: звичай не суто мусульманський, в ХIV столітті були християнські флагеланти з аналогічними мотивами і ритуалами самолупцювання, доки тодішній папа Климент IV, сибарит і грішник ( за його власною оцінкою), не припинив цю дурну забаву.)

Шмагання себе на наших теренах теж супроводжується відповідними вигуками:

- Я поїду з цієї країни!

- Вони всі збожеволіли (чому у нас стільки дурних людей?)!

- Кінець світу близько!

- Сліпці, ви не бачите, як вами маніпулюють!

- Всі соціологи (політики, експерти, посадові особи) брешуть!

При цьому навсебіч бризкають відфренди і захоплючі сердечка-емодзі, а найхитрішим – бризкає ще й трохи грошей на картку за творчу анімацю процесу і надання йому ознак щирості і непідкупності.

В принципі список можна продовжувати до розмірів поеми Гомера, але поза коконами єдине гомеричне, що це може викликати – сміх.

Навіть телебачення, яке хизується перед рекламодавцями цифрами охоплення аудиторії (теж в принципі сильно надутими), говорить про нездоланну магію свого впливу виключно в маркетингових цілях.

Вплив з наукової точки зору може вимірюватися  лише в кількості дій і вчинків, а не в стадіях політичного енурезу.

Тобто соціальні мережі, які напередодні виборів впадають в релігійний екстаз, близький до сп'яніння, мають з того хіба що психотичну анестезію.

Заболить все потім і зразу, але то вже буде після свята, яке точно буде не з вами.

Шановні мешканці соціальних коконів! Для вас є кілька повідомлень.

По-перше, у ваших «шейхів» все значно краще в житті, ніж у вас. Було, є і буде.

Більше того, імовірніше за все, дехто з них вже нормально повідрізав фінансові шматочки від ваших особистих і родинних бюджетів.

Журитися з приводу їхньої долі можна лише тому, що вони, як Вінні-Пух після меду, вже не можуть пропхатися назад з бюджетно-корупційного дупла, і це трохи невдобно перед журналістами. Які їм врешті гуманно дають легкого політкоректного копняка, але не більше.

По-друге, нічого з того, що ви погрожуєте зробити фізично, ви і так не зробите, бо на то треба гроші, а далі дивіться попередній пункт.

Завдавання собі душевного болю – невід’ємне право і можливість кожної людини виборчозрілого віку, ваше астральне тіло – ваше діло.

Але так само, як поза шиїтським звичаєм на світі є мільярди людей, які вважають це дикунством і бузувірством, в Україні десятки мільйонів громадян навіть не підозрюють про десятки ваших лайків, розфрендів, капслоків і знаків оклику. Вам з ними сильно не повезло, це факт. Але вони нікуди не дінуться навіть після другого туру самі знаєте чого.

Якщо страстотерпці справжнього шахсей-вахсейю принаймні мають наслідком реальну пошану від своєї ОТГ, хоч і пару місяців сплять виключно на животі, то ви невдовзі лишитися не просто з  з тим самим, що мали. Ваші реальні збитки – це шрами на репутації, бо цифрові тексти – як банківські транзакції, лишають слід назавжди.

Тим більше що голова кругла. Як нею не крути і не перекладай, дурне в ній лишається на тому самому місці, де ви його поклали.

Ще є трохи часу -  не брати в неї дурного, а тяжкого в руки.

Автор: Олег Покальчук

Джерело: LB.ua

Фото: Terraoko

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
312
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop