1 Парламентська Асамблея посилається на резолюції 1179 (1999), 1194 (1999), 1239 (2001), 1244 (2001) і, зокрема, на резолюцію 1262 (2001) «Про виконання Україною своїх обов’язків та зобов'язань», яка була прийнята Асамблеєю 27 вересня 2001 року.

2 Стосовно внутрішнього законодавства та проведення реформ Асамблея

з задоволенням відзначає, що:

і. 7 лютого 2002 Верховною Радою України був прийнятий закон «Про судоустрій», який набув чинності 1 червня 2002 року;

іі. 16 січня 2003 Верховною Радою України був остаточно прийнятий Цивільний кодекс, який був підписаний Президентом 3 березня 2003 року. Він набуде чинності з 1 січня 2004 року;

ііі. 15 травня 2003 року Верховною Радою України був прийнятий новий закон про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

iv. Цивільно-процесуальний кодекс України прийнятий у першому читанні з добрими перспективами його остаточного ухвалення у найближчому майбутньому; Кримінально-процесуальний кодекс після першого читання знаходиться в процесі доопрацювання

ФАКТ ТОГОГ, ЩО ОСТАТОЧНА РЕДАКЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ У РЯДІ СВОЇХ ПОЛОЖЕНЬ НЕ ВІДПОВІДАЄСТАНДАРТАМ РАДИ ЄВРОПИ, ЯКІ МІСТЯТЬСЯ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ КОНВЕНЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ЯКІ ПЕРЕДБАЧЕНІ ПРЕЦЕДЕНТНИМ ПРАВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

v. Україна досягла прогресу в подальшому реформуванні судової системи, зокрема у створенні в рамках системи судів загальної юрисдикції Апеляційного Суду України, Вищого Адміністративного Суду України та Державної Судової Адміністрації

Україна приєдналася до низки важливих юридичних інструментів Ради Європи, зокрема до Протоколу № 13 до ЄКПЛ про заборону смертної кари за всіх обставин, Протоколів № 1 і № 2 до Європейської конвенції про запобігання тортурам, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.”

3 Що стосується решти зобов'язань у сфері внутрішнього законодавства

і проведення реформ, Асамблея закликає органи влади України продовжувати свої зусилля, а також зміцнювати співробітництво з Радою Європи з метою забезпечення повної відповідності законодавства і існуючої в Україні практики принципам і стандартам Організації, особливо стандартам, що передбачені Європейською конвенцією прав людини, а також рішеннями Суду у Страсбурзі щодо індивідуальних та загальних заходів, яких може вимагати Комітет Міністрів.

4 Асамблея також нагадує українським органам влади про необхідність виконувати свої зобов”язання при вступі до Ради Європи стосовно необхідності включити в свою юридичну і адміністративну систему принципи Рамкової конвенції про захист національних меньшин, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин тощо

5 Асамблея визнає, що правова реформа в багатьох сферах просувається вперед, але вона стурбована недостатнім рівнем виконання прийнятих норм і нагадує про необхідність належного втілення чинного законодавства. Зокрема, вона висловлює глибоку занепокоєння повільними темпами, якими рухаються українські органи влади у виконанні принципів і стандартів Ради Європи, що проявляється у наступному:

і. у відсутності результатів щодо притягнення до суду відповідальн6их за вбивство журналіста Гонгадзе;

іі. Не чітко визначені результатив розслідуванні справи щодо залякування і побиття члена парламенту Ільяшкевича;

ііі. у накладенні невиправдано суворих стягнень на учасників політичної демонстрації 9 березня 2001 року, які і дотепер знаходяться у в'язницях і, отже, можуть розглядатися як політичні в`язні в Україні;

iv. у практиці надання систематичних інструкцій найвищими посадковими особами виконавчої влади Генеральній прокуратурі щодо особливо важливих кримінальних справ, зокрема стосовно журналістів; V. У ЧИСЛЕНННИХ ВИПАДКАХ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ГЕНЕРАЛЬНОЮ ПРОКУРАТУРОЮ ТА ВИЩОЮ РАДОЮ ЮСТИЦІЇ ТИХ СУДДІВ, ЩО НАМАГАЮТЬСЯ ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ;

VI. НЕДОСТУПНОСТІ ДОСТУПУ ДЛЯ ОПОЗИЦІЙНИХ ПОЛІТИЧНИХ СИЛ, ПРЕДСТАВЛЕНИХ У ПАРЛАМЕНТІ, ДО ЕЛЕКТРОННИХ ЗМІ, ЗОКРЕМА, ДЕРЖАВНИХ;

Просити компетентні українські органи забезпечити національні меншини необхідними умовами для розвитку культури, історії, мови та релігії, зокрема шляхом доступу до освіти на їхній рідній мові

УII. продовженні практики нав‘язування журналістам свого роду офіційно затверджених вказівок з висвітлення подій (т.зв. «темників») як нового різновиду прихованої цензури.

6 Відповідно до цього Асамблея закликає органи державної влади України:

і. Якомога швидше завершити прийняти решту важливих законопроектів, що пов'язані з виконанням зобов'язань Україною в правовому полі, та, перш за все, Цивільно-процесуальний кодекс і Кримінально-процесуальний кодекс; стосовно Кримінально-процесуального кодексу напролеглево рекомендуєтьсяприйняти його на основі отриманих висновків експертів Ради Європи.

іі. повністю завершити реформу Генеральної прокуратури відповідно до принципів і стандартів Ради Європи й у тісній взаємодії з відповідними органами Ради Європи здійснювати Спільний план дій з реформування української прокуратури;

ш. забезпечити повне дотримання всіма державними органами норм верховенства права, зміцнити незалежність суддів від державної адміністрації та відновити довіру громадян до судової системи в цілому.

6 Асамблея відзначає, що хоча парламентські вибори 2002 року свідчать про певні покращання порівняно з попередніми, все ще зберігається ряд серйозних недоліків, які заважають демократичному процесу. Вони закликають органи влади України продемонструвати демократичні зрушення, шляхом забезпечення демократичної та прозорої підготовки вільних і справедливих президентських виборів у наступному році. Стосовно цього Асамблея вирішує відправити до України спеціальну делегацію з метою спостереження за підготовкою до наступних президентських виборів та заявляє про свій намір спостерігати за їх проведенням.

7 Стосовно умов утримання в місцях позбавлення волі, то співдоповідачі поділяють занепокоєння, висловлене Європейським комітетом у запобіганні катувань (КЗК) та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та висловлює жаль щодо відсутності прогресу в багатьох питаннях, особливо в питаннях неналежного ставлення до осіб, які позбавлені волі правоохоронними органами, і перевантаженості відділень міліції та пенітенціарних закладів, щодо усіх ув”язнених, поганого медичного обслуговування, недостатнього фінансування. Вона закликає органи влади України:

і. завершити передачу всієї системи пенітенціарної адміністрації в підпорядкування Міністерства юстиції, а також завершити передачу різних слідчих ізоляторів, які і досі підпорядковані Міністерству внутрішніх справ або СБУ Державному департаменту України з питань виконання покарань – у відповідності до поправок до відповідних законів, прийнятих Верховною Радою України 6 лютого 2003 року;

іі. Далі покращувати умови утримання в пенітенціарних установах країни і виконати рекомендації, викладені в доповідях Європейського Комітету у запобіганні катувань, підготовленими ним за підсумками візитів у 1998, 1999 і 2000 роках (опублікованих в жовтні 2000 року);

ііі. провести розслідування тверджень про переслідування гомосексуалістів і лесбіянок з боку правоохоронних органів і прийняти відповідні дисциплінарні заходи. Правоохоронні органи мають усвідомити необхідність дотримання прав гомосексуалістів, лесбіянок, бісексуалів і транссексуалів, для чого, серед інших заходів, у програми і посібники з навчання співробітників правоохоронних органів необхідно включити відповідні матеріали.

Іііі. Вжити відповідних заходів з метою забезпечення права на інформацію за допомогою іноземних ЗМІ

Разом з цим, Асамблея вітає згоду органів державної влади Українина опублікування всіх доповідей Європаейського комітету проти тортур стосовно України, розроблених за підсумками візитів у 1998-2000 р.р., які були опубліковані у жовтні 2002 року

8 Що стосується охорони статусу працівників юридичної галузі, то Асамблея відзначає, що ще не виконано одне із зобов'язань, взятих на себе Україною, згідно з яким має бути створена професійна асоціаці адвокатів. Виходячи з цього, вона пропонує органам влади України продовжувати діалог з відповідними органами Ради Європи з даного питання.

9 Асамблея засуджує високий рівень насильства щодо журналістів (найбільш відомий випадки - убивство Георгія Гонгадзе в 2000 р. та Ігоря Александрова в 2001 р.) і низький рівень розкривання таких злочинів. Вона також стурбована постійними зловживаннями з боку податкових, регулятивних і правоохоронних органів щодо опозиційних ЗМІ з метою їхнього залякування, особливо на місцях. Вона ще раз закликає органи влади України проводити таку політику щодо ЗМІ у такий спосіб, який став би переконливим доказом поваги до свободи слова в країні. У цьому зв'язку вона також закликає органи влади України дати опозиції рівний доступ до

національного державного телевізійного каналу.

10 Асамблея стурбована спробами адміністрації Президента встановити ще більш жорсткий контроль над державними, підконтрольними олігархам, або незалежними ЗМІ. Вони вітають прийняття Верховною Радо Постанови від 16 січня 2003 року за підсумками парламентських слухань з питання про політичну цензуру в Україні (4 грудня 2002 року) та, зокрема, поправки від 3 квітня 2003 року до ряду законів, що були прийняті Верховною Радою до ряду законів стосовно свободи висловлення, оскільки ці поправки мають на меті покращити законодавчий захист журналістів, зокрема, у питанні відповідальності за розповсюдження інформації та у плані доступу до офіційної документації. Асамблея щиро сподівається що ці положення будуть ефективно втілені на всіх рівнях державного управління (загальнодержавному, регіональному і місцевому).

11 Асамблея із задоволенням відзначає, що Україна була однією з перших держав-членів Ради Європи, яка погодилася оприлюднити звіт експертів Ради Європи стосовно свободи висловлювання та інформації в Україні, відповідно до Рекомендації Асамблеї 1589 (2003) від 28 січня 2003 р. В цьому зв’язку Асамблея вітає той факт, що до РЄ вже передано тексти проектів законів України “Про телебачення і радіомовлення” (нова редакція), “Про внесення змін до статті 13 Закону України “Про телебачення та радіомовлення”, “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення (нова редакція), “Про внесення змін до деяких законів України з питань телебачення та радіомовлення” (щодо регулювання правовідносин у сфері супутникового та кабельного телерадіомовлення), “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про друковані ЗМІ), а також “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (стосовно охорони державної таємниці), з метою їх вивчення на предмет врахування попередніх рекомендацій експертів РЄ. Дуже важливо відокремити цей сектор, що має першорядне значення для вільного формування суспільної думки, від усякого політичного впливу, особливо в перспективі майбутніх президентських виборів. Тому Асамблея закликає органи влади України виконати - у тісній співпраці з відповідними органами Ради Європи - рекомендації, розроблені експертами Ради Європи раніше. Асамблея також очікує, що закони про інформацію і про друковані ЗМІ, що знаходяться на розгляді в Верховній Раді, перед прийняттям будуть вчасно подані в Раду Європи на експертизу.

12 Асамблея наголошує, що в процесі внесення змін до Конституції України всі положення діючої Конституції мають бути сумлінно дотримані, особливо щодо будь-якої процедури внесення змін до Конституції. Вона закликає органи влади України враховувати висновки Венеціанської Комісії в процесі внесення змін до Конституції

13 У світлі вищевикладеного Асамблея доходить висновку, що хоча з часу прийняття Асамблеєю резолюції 1262 (2001) Україною досягнуто прогресу в сфері законодавства, вона ще не виконала всі свої обов‘язки та зобов'язання як держав-член Ради Європи та ще й досі в багатьох сферах не повністю запровадила принцип верховенства права. Таким чином, вони пропонують, щоб Асамблея продовжувала процедуру моніторингу щодо України в тісній співпраці з делегацією України.

II. Проект рекомендації

1 Парламентська Асамблея посилається на резолюцію ... (2003) «Про

виконання Україною своїх обов‘язків та зобов'язань».

2 У світлі аргументів, викладених в цій резолюції, Асамблея інформує Комітет Міністрів про те, що хоча з часу прийняття Асамблеєю резолюції 1262 (2001) Україною досягнуто прогресу, Україна ще не домоглася дотримання усіх своїх зобов'язань держави-члена Ради Європи. Таким чином, Асамблея вирішує продовжувати процедуру моніторингу щодо України в тісній співпраці з делегацією України.

3 Асамблея рекомендує Комітету Міністрів:

1. заохочувати органи влади України до зміцнення співробітництва з Радою Європи з метою забезпечення повної відповідності законодавства і існуючої в Україні практики принципам і стандартам Організації, особливо стандартам Європейської конвенції прав людини, а також рішенням Суду у Страсбурзі щодо конкретних та загальних заходів, які можуть виявитися необхідними;

II.. закликати органи влади України в тісній співпраці з відповідними органами Ради Європи впроваждувати Спільний план дій щодо реформування української прокуратури;

ІІІ запровадити спеціальну програму правозахисної підготовки для працівників прокуратури України, з метою поширення серед них демократичної практики;

IV АКТИВІЗУВАТИ ПРОВЕДЕННЯ ПРОГРАМ СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ РАДОЮ ЄВРОПИ І УКРАЇНОЮ, ЗОКРЕМА, ЗДІЙСНЕННЯ ПЛАНУ ДІЙ ЩОДО ЗМІ, З МЕТОЮ СПРИЯННЯ ОРГАНАМ ВЛАДИ УКРАЇНИ В ЇХНІХ ЗУСИЛЛЯХ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРАВ І СВОБОД, ЗОКРЕМА, СТОСВОНО СВОБОДИ ВИСЛОВЛЕННЯ ТА ЗМІ.