Американська газета “Бостон Глоуб” 7 липня надрукувала інтерв’ю з Леонідом Комаровським, журналістом, якого минулого року було звинувачено в нападі на президента Туркменії Сапармурата Ніязова.

Комаровський, відомий московський журналіст, приїхав до США 7 років тому, він не туркмен і ніколи не жив в Туркменістані. Але його присутність в країні впродовж містичних подій 25 листопада 2002 року назавжди змінила його життя. Він, емігрант з колишнього радянського союзу, в листопаді минулого року приїхав в Туркменію у справах бізнесу.

25 листопада група людей, включно із його другом і партнером по бізнесу Джумаєвим, проводила мирну демонстрацію. Того дня на вулицю вийшло 50 неозброєних людей. Друга група зібралася біля телестудії і парламенту.

Російський емігрант каже, що взяв участь в цьому заході тільки через повагу до того, що роблять його друзі і через журналістський інтерес. У 80-х він вів телевізійну передачу “Прожектор перестройки”.

Комаровського було заарештовано 26 листопада. Перші сім днів він голодував за гратами допоки йому не дозволили зустрітися з представником посольства США.

В перший місяць його перебування в тюрмі його нещадно били і вводили йому наркотики. 18 грудня він зізнався у скоєні нападу на туркменському державному телебаченні.

''Я готовий спокутувати свою провину, зробити все що від мене залежить, щоб знайшли замовників цього злочину. Я не знав про реальну ситуацію. Я радий що президент непошкоджений”, - каже він на плівці.

Але він не пам’ятає про те, як давав ці свідчення.

Після місяця, проведеного в тюрмі, Комаровському запропонували в прокуратурі угоду: свобода в обмін на написання книги про замах. Він радо погодився. “Інакше я б не мав шансу на свободу”, - каже Леонід Комаровський.

Як тільки він став тюремним писцем, кожного дня його тягали до прокуратури, де він проводив 12 годин на добу, під охороною, редагуючи і обдумуючи близько 55 історій в стилі журналістське розслідування, які йому дали як сировинний матеріал.

''Я розумів, чого вони хотіли, тому що я був радянським журналістом”, - каже Комаровський.

Коли він закінчив свої 250 сторінок під назвою “Терористична атака в Ашхабаді”, йому замовили наступний панегірик - книгу-оду про правління Ніязова.

Комаровський написав 350 сторінок і назвав другу книгу “Туркменістан: правда і брехня.”

Ніязов, якому сподобалися книжки звільнив Комаровського, сказав: “Леоніде, ви маєте повернутися до Америки і всім розповісти правду про нашу країну.”

Тепер Комаровський саме це і робить, але трохи не так як на те сподівався туркменський президент. Він розпочинає інформаційну війну проти туркменського президента. Друзі, які залишились в Туркменістані, передавали йому записки з проханням розповісти про все, що там відбувається.

За словами Комаровського, нещодавно йому погрожували по телефону. Але він розуміє, що не має вибору, бо сидіти мовчки після того, що з ним відбулося, він не може.

Надежда Кемулария, IMI