Звіт Комісії журналістської етики за підсумками регіональних дискусій #Журетика
З жовтня по грудень 2018 року члени Комісії Журналістської Етики провели низку зустрічей з регіональними журналістами, медіаактивістами та медіаекспертами.
Події відбулися у Краматорську, Вінниці, Львові, Чернівцях, Одесі, Харкові та Кропивницькому, та мали на меті:
а) почути думки місцевих медіаспільнот щодо актуальних викликів
б) оцінити відповідність положень Кодексу журналістської етики актуальним проблемам медіасередовища.
Комісією з журналістської етики (далі – КЖЕ). Загалом було охоплено більше 160 людей. У дискусіях брали участь:
• Андрій Куликов, голова Комісії з журналістської етики, співзасновник «Громадського радіо»;
• Олексій Погорелов, заступник голови КЖЕ, Президент Української асоціації медіабізнесу;
• Тетяна Лебедєва, Голова наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, членкиня КЖЕ;
• Оксана Романюк, виконавча директорка ГО «Інститут масової інформації», членкиня КЖЕ;
• Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора «Детектор медіа», членкиня КЖЕ;
• Роман Якель, оглядач «Дзеркало тижня», член КЖЕ;
• Сергій Гузь, журналіст, член КЖЕ;
• Єлизавета Кузьменко, журналістка «Громадського радіо», сайту «Повага», колумністка «УП:Життя», комунікаційниця КЖЕ;
• Ірина Земляна, медіаекспертка та тренерка з безпеки ГО «Інститут масової інформації», секретариня КЖЕ;
• Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні;
• Сюзанна Мнацаканян, керівниця проекту Ради Європи «Свобода медіа в Україні».
Про що свідчать анкетні опитування
• В анкетуванні взяло участь 76 осіб.
• 74% опитаних знають про Комісію з журналістської етики.
• Більшість опитаних (86%) знають про існування Кодексу етики українського журналіста.
• 78% вказують, що мають в редакційних політиках медіа, в яких вони працюють, положення щодо етичної журналістики.
Анкета містила запитання щодо того, які заходи можуть бути вжиті до порушників етичних положень.
• Більшість опитаних (34,2%) вважають, що найдієвішим покаранням для порушника журналістської етики є штраф.
• Далі за ним йде публічний осуд (31,5%), а також осуд колег (26,3%).
• Меншої популярності набрала пропозиція звільнення журналіста за порушення етики (18,4%).
• Опитані також не вважають, що журналіст сам має піти з професії за порушення етики.
• Таких, хто вважає, що покарання взагалі не потрібне – меншість (7,8%). Були і оригінальні відповіді. Наприклад, що журналісту покаранням служить власна совість, а також зобов’язати журналіста вивчити Кодекс етики українського журналіста або навчати журналістики.
Звіт розроблено в рамках проекту Координатора проектів ОБСЄ в Україні «Подальша підтримка реформування комунальних друкованих ЗМІ та сприяння розвитку регіональної журналістики в Україні».
