Боротьба за жінок, або Як консультант «від Кононенка» перезапускає ТВІ
Роман Кравець, «Українська правда»
Якось у розмові з "Українською правдою" один відомий політтехнолог сказав: для того, щоб перемогти на виборах загальнонаціонального рівня, важливо мати три ключові ресурси: гроші, команду однодумців та медіа.
З першого погляду може здатися, що фінансові ресурси вирішують геть усі питання. Та реальність інша – без перевірених людей і без доступу до ЗМІ банкноти стають неефективними.
Якщо правильно все продумати, то велике медіа за досить короткий час без зайвих складнощів може зробити з маловідомого депутата одного з лідерів електоральних симпатій.
Таким прикладом може слугувати Вадим Рабінович, який пройшов у нинішній парламент за списками "Опозиційного блоку", а в наступному скликанні може завести власну окрему фракцію. Це стало можливим завдяки його регулярній присутності в ефірах різних телеканалів від амплуа гостя до ведучого авторських шоу.
Саме тому боротьба за вплив на телеканали в період електоральних змагань стала класикою для українського істеблішменту.
Лише за останні кілька місяців формально змінилася власність двох найпопулярніших інформаційних каналів: 112 каналу та NewsOne.
Завдяки хитрим юридичним схемам ці телеканали опинилися під фактичним впливом кума російського президента Віктора Медведчука.
Журналісти довели, що юридичним власником 112 каналу став звичайний продавець вживаних автівок у Німеччині, а генпродюсером – близький до Медведчука Артем Марчевський.
Ще забавніша історія з NewsOne. Спочатку колишній власник телеканалу – батько нардепа Євгена Мураєва – передав корпоративні права NewsOne заступнику голови АП часів Януковича Андрію Портнову. А буквально за місяць права на телеканал перейшли до близького соратника Медведчука, нардепа з "Опозиційного блоку" Тараса Козака.
Та поки політична тусовка та медіаексперти спостерігали за цим кругообертом власності в природі, мало хто звернув увагу на іншу, не менш цікаву новину.
До кінця року на екранах країни може з’явитися ще один телеканал. Його назва давно відома і навіть дещо призабута – ТВі.
Канал перезапускає екс-радник міністра енергетики Ігоря Насалика та колишній генпродюсер NewsOne Дмитро Носиков. Раніше його пов’язували з близьким другом Петра Порошенка, нардепом Ігорем Кононенком.
Сам Носиков запевняє, що новий ТВі не матиме жодного стосунку до оточення президента та буде аполітичним.
"Ми максимально далекі від політики. Наше завдання – розповідати історії, які стосуються простих людей", – хитро посміхаючись запевняє він УП в особистій розмові.
Медійник переконує, що канал буде аполітичним, але дивним чином повноцінний запуск нового-старого каналу збігається з початком виборчої кампанії 2019 року.
"Українська правда" з’ясовувала, як оживлюють вбитий ТВі та хто його буде дивитися.
Битва за крадене
Навесні 2013 року гендиректорка ТВі Наталія Катеринчук не змогла потрапити на роботу. Її не пустили в робочий кабінет, щоб забрати особисті речі. Чоловіки спортивної зовнішності не дали їй навіть ступити на поріг. У той період ТВі був найяскравішим опозиційним телеканалом.
Невідомий чоловік, який назвався представником нового власника, повідомив Катеринчук про звільнення і додав, що вночі гендиректором став Артем Шевченко – сьогодні більш відомий як директор департаменту комунікацій МВС Арсена Авакова.
Тоді ж було повідомлено, що ТВі раптово опинився у власності іноземного інвестора Олександра Альтмана. Сам Альтман переконував, що за довіреністю колишнього власника Костянтина Кагаловського сам собі перерахував 94% акцій компанії, яка володіла телеканалом. Кагаловський же заявляв, що такої довіреності не було.
Згодом ТВІ пішов "по руках" і якимось дивним чином опинився під контролем екс-нардепа Давида Жванії та фактичним кураторством нардепа з фракції "Народний фронт" Миколи Княжицького і журналіста Віталія Портникова, під контроль якого перейшов бренд телеканалу.
Але ті, хто перебрали управління телеканалом, не врахували одного простого фактора – це був колектив думаючих людей.
Співробітники ТВі відмовилися працювати з новим керівництвом, яке не спромоглося чесно пояснити зміну власності та керівництва. Першим з каналу звільнили Павла Шеремета. За тиждень більше 30-ти журналістівоголосили про своє звільнення, серед яких Мустафа Найєм, Настя Станко.
Звільнення частини персоналу позначилося на якості контенту та зацікавленості аудиторії. Справа дійшла до того, що в 2015 році канал сам припинив мовлення, через що Нацрада з питань телебачення та радіомовлення виграла суд щодо анулювання ліцензії каналу.
ТВі зайнявся "БізнесОМ"
ТВі не виходив в ефір тривалий час, люди почали забувати, що такий канал взагалі існував, але раптом влітку в товариствах, які володіють правами на нього, змінилися господарі. На жаль, у Нацраді УП не змогли надати інформацію про попередніх власників телеканалу – його попереднє керівництво роками не подавало структури власності.
Якщо вірити публічним реєстрам, до зміни власників ТВі, який зареєстрований як ТОВ "Інфо24", належав данській компанії "Osteuropaeisk komunikation holdings ApS". Станом на серпень цього року власником товариства значився нікому не відомий Богдан Гервазюк, родом з міста Ямпіль Вінницької області.
У жовтні "Інфо 24" опинилося у власності ТОВ "MILLSTONE AND CO" з юридичною адресою в Кракові. Більше нічого про цю компанію не відомо, чіткої інформації про неї навіть неможливо знайти в Google.
"Це все технічні процеси, ніхто з Вінниччини (йдеться про Богдана Гервазюка з Вінниччини – УП) не має відношення до власності. Новий власник – це польська інвестиційна група. Вони публічно самі про все оголосять найближчим часом", – пояснює юридичні колізії Дмитро Носиков.
Цікаво, що з листопада 2015 року майно "Інфо 24" перебувало під арештом.
Але 4 квітня цього року Дніпровський райсуд Києва неочікувано скасував цей арешт, що дозволило безперешкодно продати "Інфо 24".
Крім цього, "MILLSTONE AND CO" разом з Дмитром Носиковим стали співвласниками ТОВ "ТВі", яке також володіє правами на телеканал. Згідно з даними реєстрів, Носиков володіє компанією ТВі.ua на 99,4%, решту 0,6% контролює польська компанія.
Але це лише частина історії. "MILLSTONE AND CO" викупило ще й ТОВ "Телерадіокомпанія "Погода ТБ". Цей ресурс більш відомий як телеканал "Business". За даними УП, до недавнього часу цей телеканал перебував під контролем віце-прем’єра часів Януковича Сергія Арбузова.
Для нових власників "Business" цінний лише одним – технічною можливістю виходу в цифровому форматі.
Не менш цікаво, що влітку цього року Нацрада не продовжила "Телерадіокомпанії "Погода ТБ" ліцензію цифрового мовлення через відсутність ефірів та заборгованість перед провайдером цифрового мовлення "Зеонбуд".
У Нацраді з питань теле- та радіомовлення пояснили УП, що стосовно "Погода ТБ" ("Бізнес" – УП) триває одразу кілька судових процесів, які стосуються штрафів за невиконання ліцензії та її позбавлення.
"Лише від їхнього перебігу залежатиме доля ліцензії цього товариства", – зазначили в Нацраді.
Такий нюанс може бути яскравим свідченням того, що польська компанія купила ТОВку з доступом до цифрового мовлення за дуже символічну ціну.
"От усі кажуть, що я від Кононенка, а Нацрада відібрала ліцензію. Вони провели засідання, на яке нас не запросили і тим самим порушили наші права. Через це ми звернулися до суду, щоб питання про ліцензію повернули назад на розгляд Нацради", – пояснює подальші дії Носиков. Він відмовився називати суми, витрачені на придбання ТВі та "Business".
Тим часом Носиков підкреслює, що нові власники купили лише торгові марки та ліцензії ТВі і "Погода ТБ", а не техніку, приміщення і так далі. Якщо підсумувати, то для нових господарів ТВі важливий лише як бренд, а "Погода ТБ", себто "Business", – через доступ до великої аудиторії.
Нічого для себе, все для жінок
Три незалежні одне від одного джерела УП стверджують, що за рестартом ТВі насправді стоїть не якийсь іноземний інвестор, а бізнесмен з Донеччини Віталій Кропачев, якого пов’язують з другом президента Ігорем Кононенком. "Економічна правда" раніше детально розповідала, як Кропачев курує вугільну галузь від імені влади.
Впливові співрозмовники, які мають прямий стосунок до медійного ринку, розповідають, що ідея перезапуску ТВі належить Носикову, якому вдалося вмовити Кропачева профінансувати таку авантюру.
Через це існують дві версії історії по запуску нового телеканалу.
Перша – за ТВі стоїть Ігор Кононенко, який в інтересах Порошенка фінансує телеканал через куратора вугільної галузі.
Сам Кононенко в розмові з УП категорично заперечив будь-який зв’язок із перезапуском ТВі.
Друга – Кропачев та Носиков самостійно створюють нове медіа, щоб збільшити свій вплив. Цілком імовірно, що з часом Кононенко усуне Кропачева від справ, адже завдяки журналістським розслідуванням той став занадто публічним.
Фактор наявності в Кропачева медіа на час президентських і парламентських виборів може стати в пригоді для торгів з чинною владою. У разі перемоги на виборах президента іншого кандидата – нічого не забороняє спробувати працювати вже з новою владою.
Обидві версії жорстко спростовує Дмитро Носиков. Він божиться, що ні Кононенко, ні Кропачев ніяк не пов’язані із запуском ТВі, та й взагалі телеканал не буде інформаційним.
"Слухайте, ну багато що говорять. Я консультую дуже багатьох людей. Пан Кропачев один з них, але ми також працюємо, наприклад, з його конкурентами – і це нічого не означає", – з пафосом стверджує медіаменеджер.
"Власник – виключно польська інвестиційна група", – додає він.
З Носиковим ми зустрілися в престижному бізнес-центрі Сarnegie Tower у центрі Києва. Тут розташований один з тимчасових офісів майбутнього ТВі. Сам він одягнений у біле поло з маленьким написом на грудній кишені – "TVі True stories".
За твердженнями Носикова, у цих двох словах і полягає весь концепт нового-старого телеканалу. Мовляв, ТВі більше не буде інформаційним, а стане каналом "сторітелінгів".
"У кожного з нас є досвід, коли ми вмикаємо серіал і "зависаємо", поки не подивимося всі серії. Умовно кажучи, можна легко присісти і переглянути весь сезон "Гри престолів". Так само і в нас буде якась кількість історій, які ми впродовж дня будемо розповідати", – заплутано говорить він.
"Наше завдання – описувати реальність. Якщо ми описуємо реальність, у ній можуть з’являтися ті чи інші представники істеблішменту. Але займатися пропагандою ми не будемо", – обіцяє Носиков.
За словами медіаменеджера, цільовою аудиторіє ТВі стануть жінки середнього віку, які регулярно дивляться телевізор. Конкурувати він буде з каналами, що транслюють жіночі драми й серіали.
"Така аудиторія дуже просто пояснюється – жінки дивляться телевізор. Ми не можемо шукати нову аудиторію, ми знаходимося в реальності, де ми маємо працювати на людей, які вміють користуватися телевізором, і він для них щось значить", – підкреслює Носиков.
У цьому є маленька хитрість, про яку він не говорить. Саме жіноча аудиторія, що регулярно дивиться телевізор, – найбільш дисциплінований виборець. Жінки легко піддаються емоційним впливам і можуть переконати у своєму близьких. Можливість реально впливати на це електоральне поле – все одно, що золота акція.
"Давайте змоделюємо, що між Адміністрацією президента і Кабміном виник якийсь серйозний конфлікт. Ви будете переказувати цю історію людською мовою?" – запитує Носикова кореспондент УП.
"Нам буде цікаво розповісти історію простого громадянина, якого ця історія безпосередньо зачепила. Або нам буде цікаво розповісти історію учасника подій. Сама ситуація по собі нам не цікава – нам цікава роль і історія конкретної людини в цій ситуації", – задумано відповідає він.
Медіаменеджер хвалиться, що в команді ТВі працює вже близько 60 людей, серед яких – колишній креативний продюсер "1+1" Сергій Локшин та колишній ведучий "Фактів" на ІСTV Лук’ян Сельський. Медіаменеджер обіцяє перезапустити телеканал вже до кінця року.
"Ми точно не під вибори. Наша бізнес-модель передбачає прибутковість. Привідкрию таємницю: наше завдання – вийти на максимальні показники і з часом продатися", – запевняє Носиков.
***
Навіть якщо й справді ніхто з найближчого оточення президента сьогодні не має стосунку до ТВі, нічого не забороняє скористатися таким ресурсом у критичний момент під час виборчої кампанії.
Виборцям важливо пам’ятати, що для політиків та технологів вибори – все одно, що війна, тож для перемоги вони готові застосувати будь-яку зброю.
Тому не варто дивуватися, якщо раптом у драматичних історіях почнуть тонко критикувати конкурентів і підкреслювати хороші риси головного претендента.
До речі, колись "Українській правді" так само говорили, що ніхто з оточення президента не має стосунку до "Прямого" каналу. Хто зараз заперечить, що це – один з його головних рупорів?
Роман Кравець, «Українська правда»