«Чесно»

На оренду рекламних площ під неї уже виділили 7,7 млн грн. У прес-службі Прем’єра не відповіли на питання, чи є це, по суті, передвиборча кампанія за кошт платників податків. Експерти вважають, що ця реклама — політична, а не соціальна.

"З метою інформування громадськості про урядові реформи, зокрема про реформи системи охорони здоров’я, освіти, децентралізації тощо, Департаментом (Господарсько-фінансовим департаментом Секретаріату Кабміну — прим. ЧЕСНО) укладені договори з ТОВ "Гудмедіа", ТОВ "Євромедіа Компані", ТОВ "ОРТ МЕДІА", ТОВ "Сігматрейд", ФОП "Сохар О. Т." для створення та розміщення інформаційної продукції, у т. ч. зовнішньої реклами, відеороликів, друкованих матеріалів тощо, на загальну суму 4 658 328,10 гривень", — повідомили у відповідь на запит у Кабміні.

Там додали, що у 2014–2017 роках на створення рекламних матеріалів господарсько-фінансовий департамент Секретаріату КМУ і підлеглі йому установи кошти на рекламу не витрачали.

Зовнішня реклама з’явилася навесні. Оформлена вона в єдиному стилі під логотипом "Уряд Гройсмана". Виходить, ім’я політика за державні кошти рекламують за рік до виборів. ЧЕСНО більше ніж два тижні звертався до прес-секретаря прем’єра Василя Рябчука по коментар про те, для чого витрачати гроші на рекламу "уряду Гройсмана" і що "соціального" в рекламі політика. Рябчук відповів, що відповідь надасть при особистій зустрічі. У результаті зустрітися так і не вийшло. Ініціатор зустрічі протягом двох тижнів був то у відрядженні, то на засіданнях і все обіцяв відреагувати. Питання у Facebook він прочитав, але теж не відповів.

Окрім зовнішньої реклами, на телеканалах виходив ролик з маркуванням «соціальна реклама» про звіт "уряду Гройсмана". Її можна було побачити з 17 червня на "1+1". Цей самий канал транслював привітання з Великоднем спікера Андрія Парубія як соцрекламу. Тоді на каналі й у прес-службі Парубія відмовилися коментувати, чому розмістили цей сюжет на правах соціальної реклами.

Експерти не класифікують рекламу уряду Гройсмана як соціальну

"Рекламуються досягнення конкретного рекламодавця — уряду Гройсмана. Це хибне тлумачення "суспільно корисних цілей і популяризації загальнолюдських цінностей", про які йдеться у визначенні соцреклами. Ролик має всі ознаки політичної реклами. У законі "Про рекламу" визначення політичної реклами немає, воно є тільки у виборчому законодавстві. Відповідно, все, що не у виборчий період — це або комерційна, або соцреклама. Чи є реклама соціальною, зазвичай надає висновок Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Припускаю, що Нацрада могла видати на цей ролик висновок, що це соціальна реклама", — пояснює експертка "Детектор медіа" Мар’яна Закусило.

Вона наголосила на тому, що законодавство про рекламу в аспекті регулювання соціальної реклами нечітке і потребує змін. Такої позиції дотримуються й інші медіаексперти.

"Втім, на думку експертів ІМІ, хоча за законодавством і немає певних обмежень, якщо у соціальній рекламі фігурує політик чи назва якогось фонду — це вже певний обман аудиторії. Крім того, соцреклама має певні преференції, адже її мають чи навіть зобов’язані ставити ЗМІ за певною квотою, іноді просто безкоштовно… Загалом, рекомендації від ІМІ такі, щоб у соціальній рекламі політики не фігурували, адже в українських реаліях це виходить як використання адмінресурсу у своїх інтересах", — наголошує експертка Інституту масової інформації Олена Чуранова.

Як виявилося, Нацрада таких висновків не надавала.

Під час Великодня облдержадміністрації, як виявив рух ЧЕСНО, надавали для розміщення під виглядом соціальної реклами привітання від Президента. Цей метод просування власного імені не є незаконним, але, як і випадки Парубія та Гройсмана, має ознаки політичної реклами.

На які ще рекламні продукти витрачають держкошти?

У Кабміні руху ЧЕСНО не пояснили, за які саме послуги заплатили переліченим підприємствам майже 4,66 млн грн. Це можна дізнатися із сайту "Прозорро". Там є інформація про тендер на 1,34 млн грн на виробництво відеопродукції із рекламою до дворіччя уряду, який 7 травня 2018 року виграло ТОВ"Гудмедіа". Кінцевим бенефіціаром у "Гудмедіа" є Кирило Владленович Тимошенко. Людина з таким іменем була помічником на громадських засадах нардепа з БПП Андрія Денисенка.

За умовами цього тендеру, ТОВ "Гудмедіа"​ мало б виготовити 4 відеоролики про:

• • водіїв, які хвалять відремонтовані дороги;
  • щасливих батьків, чиї діти вчаться в нових сучасних школах;
  • карту України з відремонтованими лікарнями і людьми, які отримують талон електронної черги;
  • щасливу молодь, яка обслуговується в ЦНАПах.

Більшість наданої за умовами тендерів мультимедійної продукції могла би бути опублікована на офіційних інтернет-ресурсах Кабміну. Але там немає таких роликів.

З початку року на YouTube-каналі Уряду, крім трансляцій і нарізок із засідань і заходів, з’явилося відео проінклюзивність. На YouTube прем’єра — ролик про допомогу від держави при народженні дитини і вигоди від безвізу з ЄС. Час від часу ролики з поясненням медреформи можна знайти на офіційному YouTube-каналі Міністерства охорони здоров’я.

Але те, що ці матеріали завантажили у 2018 році, не означає, що вони були створені в цьому році. Як і не означає, що їх створили перераховані підприємства. На запит із проханням надати приклади виготовленої продукції у Кабміні порадили шукати їх у тендерних заявках.

"Також інформуємо, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів від 25.05.2011 № 583 “Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади” Секретаріат Кабінету Міністрів не є розпорядником інформації за запитами щодо інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або яка потребує створення в інший спосіб", — йдеться у відповіді Кабміну на запит.

У квітні 1,55 млн грн на розміщення 410 сітілайтів і рекламних щитів отримало ТОВ «ОРТ Медіа». Ця реклама мала би бути розміщена в 22 обласних центрах і місті Кривому Розі.

Приклади білбордів із просуванням ініціатив "уряду Гройсмана"

ТОВ "ОРТ Медіа" неодноразово брало участь у тендерах на рекламу Уряду. Наприклад, є ще один тендерна розміщення 200 бордів протягом серпня і 410 з вересня по грудень 2018 року. За ці кошти змагалися компанії, які брали участь у попередніх урядових тендерах: ТОВ «Рекламна агенція "Емсі Груп", ТОВ "Ай Кью Плюс", ТОВ "РТМ-УКРАЇНА" і ТОВ "ОРТ Медіа". Переможцем тендеру 20 червня стала остання компанія, запропонувавши розмістити продукцію за 7,7 млн грн.

Про урядовий тендер на 1,03 млн, який виграв ФОП Сохар Орест Тарасович, відомо, що Сохар зобов’язався до 24 грудня розмістити близько 100 інформаційних матеріалів у 43 регіональних медіа.

Інший переможець урядового тендеру на 33,74 тис. грн, ТОВ "Євромедіа Компані", взяв гроші на виготовлення 30-секундних радіосюжетів. З договору не зрозуміло, про що саме мали б бути ці сюжети.

У базі даних політично афілійованих осіб Громадського руху ЧЕСНО наразі немає інформації про прямі зв’язки посадових осіб цієї компанії з політиками. Але власник цієї компанії Олександр Юрійович Фіца є власником ще однієї компанії, яка друкувала плакати з просуванням урядових ініціатив узимку-навесні 2018 року — ТОВ "Сігматрейд". Ця компанія брала участь у двох тендерах. Тендер на 17,8 тис. грн вона програла ТОВ "УКРПОЛІГРАФМЕДІА". Але виграла інший на 121,4 тис. грн.

Розміщенням зовнішньої та медійної реклами напередодні виборів 2019 року займаються не тільки представники виконавчої влади чи Президента. Чи не найбільше її продукують і приховують інформацію про її створення політичні партії. При чому партії мають набагато більше способів ухилитися від повідомлення про те, хто готував рекламу і скільки коштувало її створення. Вони, наприклад, можуть сховатися за однойменними чи власними громадськими організаціями, приховувати витрати на джинсу, яку купують за державні кошти, або віддавати держкоштом старі борги за рекламу на ТБ.

Для оплати реклами навіть найбільші партії, такі як "Батьківщина" і "Солідарність", використовують тіньові каси чи заводять на рахунок гроші, використовуючи персональні дані людей. Реклама політиків при владі за бюджетні кошти чи з залученням підпорядкованих їм структур є класичним прикладом адмінресурсу, спокуси використовувати який напередодні виборів українські політики так і не позбулися.

Джерело: «Чесно»