Експерти Інституту масової інформації вирішили перевірити, як саме інтернет-ЗМІ розказують українцям про хід реформ і чи розказують взагалі. Для цього ІМІ оцінив усі новини, які вийшли на десятьох всеукраїнських онлайн-виданнях протягом тижня.

ОСНОВНІ ТРЕНДИ У ВИСВІТЛЕННІ РЕФОРМ

Висвітлення ходу реформ у ЗМІ насправді досить ситуативне, як показали результати моніторингу. Тобто якщо хтось — чи державні органи, чи громадські організації, чи експерти, чи джинсовики — дають інформаційний привід — то про реформу пишуть, якщо ні — то ні. Якогось системного висвітлення обраної теми, коли б журналісти самі шукали інформприводи або постійно писали, скажімо, про медреформу чи реформу освіти, ми не побачили. Єдиним винятком була низка публікацій про брак кадрів в українській поліції, спровокована виданням «Українські новини», яке надіслало запит і створило інформпривід для інших ЗМІ (інформацію, зокрема, перепостили «Цензор», «Лівий берег» та 112.ua).

Про ситуативність висвітлення реформ свідчить і те, що реформи-лідери у травні і серпні зовсім відрізнялися. Так, якщо в травні основним ньюзмейкером була пенсійна реформа (84% від усіх новин про реформи), то в липні-серпні їй присвятили лише 7% новин.

Протягом періоду моніторингу найбільше новин присвятили таким реформам, як ЖКГ та енергетика — 23%, судова реформа — 22%, охорона здоров’я — 15%. Ще по 7% виділили реформам у МВД та поліції (зокрема, завдяки запиту «Українських новин»), децентралізації (зокрема, завдяки представленню соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Центру Разумкова і джинсі на УНІАН) та пенсійній (переважно через критику реформи в матеріалах з ознаками замовлення).

ЖКГ і ЕНЕРГЕТИКА

Згідно з соцопитуванням*, 50% українців вважають, що поінформовані про реформу енергетики недостатньо, 28% вказали, що зустрічали матеріали про це впродовж місяця.

Протягом періоду моніторингу в десяти онлайн-ЗМІ за тиждень було зафіксовано 23 новини на цю тему, однак більшість ЗМІ просто поставили в новини передруки офіційних прес-релізів.

Основним інформприводом у цей період стало підписання президентом Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Більшість ЗМІ поставили передрук прес-релізу АП, у якому хвалили законопроект, посилаючись на оцінки абстрактного «експертного середовища». Саме так переписали у своїх новинах «Економічна правда», «Лівий берег», Укрінформ, «Обозреватель», «Страна» і 112.ua, не напружуючись знайти експерта, який би цю думку підтвердив чи спростував.

Лише «Страна» за кілька днів до підписання закону зробила перепост із сайту ubr.ua із заголовком «Украинцев собираются заставить платить не только за свою коммуналку, но и за соседей» з критикою нововведень.

Деякі інші новини на цю тему: «Кабмін не підтримує підвищення цін на газ для населення, — Гройсман» (написана LB.ua на основі ефіру Гройсмана на 5 каналі); «Субсидії на новий опалювальний сезон призначатимуться “автоматом” – Мінсоцполітики» (написано на основі прес-релізу міністерства); «Платить по-новому: Власти ищут способ повысить цены на газ, не потеряв рейтинг» (авторський матеріал на 112.ua).

СУДОВА РЕФОРМА

Протягом періоду моніторингу актуальним було обговорення конкурсу на посади суддів до Верховного Суду. Десять національних онлайн-ЗМІ за тиждень написали про це 22 новини.

Деякі медіа поширювали дані, що 25% тих, хто пройшов конкурс до ВСУ, — «недоброчесні». При цьому, наприклад, «Українська правда» послалась на фейсбук-сторінку представника «Реанімаційного пакету реформ» Михайла Жернакова («25% переможців конкурсу до Верховного Суду недоброчесні – РПР»), а от «Ліга» — уже на прес-реліз, опублікований на сайті Центру протидії корупції («Конкурс в Верховный Суд: у 25% победителей сомнительная репутация» та «Конкурс в Верховный Суд: герои расследований — среди победителей»).

Деякі новини були написані з прес-конференції голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергія Козьякова. Наприклад: «Данные о кандидатах в новый Верховный Суд брали из 20 источников» («Ліга»), «У Вищій кваліфікаційній комісії розповіли про майбутніх суддів ВСУ» (Укрінформ).

Позитивно про суддівський конкурс писав «Лівий берег», роблячи новини із свого інтерв’ю з керівником групи експертів ЄС «Підтримка реформ юстиції в Україні» Довідасом Віткаускасом: «Рівень організації реформ у секторі правосуддя дійсно вражає», «Не знаю жодної країни, яка розбудовувала б Верховний Суд шляхом проведення конкурсу, — керівник проекту ЄС», «Громадській раді доброчесності не завадить переформатування, — керівник проекту ЄС», «Повинен бути хороший мікс “нової крові” і досвіду в судовій системі, — керівник проекту ЄС».

«Цензор.нет» не всюди дотримувався журналістського стандарту повноти, не даючи бекграунду в новинах про ВСУ, наприклад: «ВККС утвердила рейтинг кандидатов на должности судей Верховного Суда Украины», «Из 120 кандидатов в Верховный Суд всего 25 человек не из судейской системы, – Маселко». Тобто якщо читач не читає всю стрічку підряд, а відкриває тільки ті новини, які йому цікаві, — у нього залишається купа питань.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Згідно з соцопитуванням*, 54% українців вважають, що поінформовані про реформу охорони здоров’я недостатньо, 49% вказали, що зустрічали матеріали про це впродовж місяця. Водночас аналіз ІМІ показав, що протягом тижня в десяти ЗМІ, що підлягали моніторингу, вийшло 15 новин на цю тему.

За спостереженнями ІМІ, реформу охорони здоров’я в медіа критикували найбільше. І часто це були однобокі блоги або ж матеріали з ознаками політичного замовлення на окремих сайтах.

Наприклад, колонка авторства нардепки Ірини Констанкевич (позафракційна, УКРОП), яка потрапила в головну стрічку новин УНІАН, «Медична реформа навиворіт» щедро наповнена пересмикуваннями і логічними нестиковками. Вона називає медичну реформу спробою «законсервувати те, чого й так удосталь у нашій державі, — ручний розподіл коштів та повне ігнорування проблем найбідніших українців».

Спершу авторка пише, що зараз українська медицина де-факто не є безкоштовною і пацієнти за майже за все платять самі («Порятунок українських пацієнтів здебільшого в їхніх же руках. Хочеш жити – плати: за перев’язувальний матеріал у травмпункті, за протез атовцю, за операцію дитини за кордоном. Загалом неофіційно за гроші надається чи не половина медичних послуг»). А вже за кілька абзаців, намагаючись критикувати медичну реформу, обурюється, що деякі медичні послуги стануть платними і скасується «безкоштовна медицина» («Фактично це скасування інституту безкоштовної медицини, адже пацієнт буде змушений платити за діагностичне обстеження, операції та подальшу реабілітацію»).

У кінці стає зрозуміло, що це просто прихована реклама «активної діяльності» нардепів УКРОПу, а саме їхніх поправок, без яких «медична реформа не матиме людського обличчя». Як відомо, власник УНІАНу Ігор Коломойський є одним з лідерів партії «УКРОП».

Також колонки з критикою медреформи виходили на LB.ua. Наприклад, «Голосування 13 липня за ключовий законопроект медреформи могло стати апофеозом беззаконня» авторства нардепа з фракції «Батьківщина» Валерія Дубіля, який стверджує, що перенесення прийняття реформи «поки що врятувало країну від остаточної дезорганізації сфери охорони здоров’я». Інший матеріал — «Заказ на нищету» авторства директора Українсько-ізраїльського інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр Альберта Фельдмана. Тут необґрунтований негатив щодо реформи з першого речення («Вероятно, мадам Супрун из МОЗ такое и в голову не приходит, но сегодня мы уже имеем неоспоримые доказательства того, что бедность плотно коррелируется с доступностью медицинских услуг и медицинской профилактикой») — до останнього («В Украине же все наоборот — социальная медицина разрушается, а профилактика вообще не в тренде. Похоже, что кто-то выполняет заказ на нищету! Очень жаль…»).

Критикували Супрун також Олег Ляшко у парі з політологом Вадимом Карасьовим у новині на 112.ua з дуже явними ознаками політичного замовлення: «Супрун нарушает базовые правила государственного управления, — эксперт». Політик звинувачує в.о. міністерку в тому, що вона начебто не розглядає депутатське звернення Радикальної партії щодо «надання допомоги на лікування українських громадян», а Карасьов коментує, що вона таким чином порушує законодаство і базові принципи державного управління. «С таким подходом к работе с депутатами Супрун имеет все перспективы провалить всю медицинскую реформу. И без этого ряд положений, предлагаемых командой Супрун, являются противоречивыми. Но после ссор с профильным комитетом, а теперь еще и публичным скандалом с оппозиционной фракцией — субъективные факторы только усилят шансы реформы быть проваленной», — цитує політолога 112.ua.

На думку експертів ІМІ, неготовність ЗМІ системно і повно висвітлювати процес реформ, що відбуваються в країні, призводить до того, що населення розчаровується, і вважає, що реформи взагалі не проводяться. Про це свідчить і порівняльний аналіз результатів соцопитування з реальною кількістю новин у стрічках онлайн-ЗМІ — коли в соцопитуванні українці відповідали, що не бачать інформації про реформи, хоча в новинах інформація все ж подекуди траплялась.

Моніторинг провели експерти Інституту масової інформації за підтримки програми У-Медіа Інтерньюз Нетворк у період з 23 по 30 липня 2017 року. Було досліджено всі новини про реформи, що вийшли у стрічці новин протягом тижня на 10 інформаційних онлайн-ЗМІ («Українська правда», «Ліга.net», УНІАН, Укрінформ, «Корреспондент.net», 112.ua, LB.ua, «Страна.ua», «Обозреватель», «Цензор.net»). Всього 100 новин.

* Дослідження було виконано соціологічною компанією InMind на замовлення Міжнародної громадської організації Internews, що реалізує програму «Український медійний проект», або «Проект У-Медіа», за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID). У травні-червні 2017 року представники InMind опитали 4048 респондентів.

Ірина Чулівська, Інститут масової інформації