«Не глушити» окупантів, а пропонувати український продукт – експерт про контент для Донбасу
За словами колишнього заступника міністра інформполітики та експерта зі стратегічних комунікацій Тетяни Попової, про розширення мовлення на Донецьку область мова наразі не йде: так, будівництво телевежі в Покровську ще не розпочате, хоча, стверджує вона, якби було зведено вежу висотою заввишки180 метрів, на неї можна було б перевісити вже наявні передавачі та повністю покрити Донецьк.
Раніше секретар РНБО Олександр Турчинов анонсував глушіння сигналусепаратистських ЗМІ по всій лінії розмежування. Тетяна Попова впевнена: глушити ворожий сигнал неефективно, натомість було б доцільніше сконцентруватись на створенні якісної української альтернативи.
Якщо людина схоче дивитися, наприклад, телеканал «Звезда» чи LifeNews, який пішов з ефіру, але залишився в інтернеті, вона буде дивитисяТетяна Попова
«Думаю, кожен долар чи гривню, які ми вкладаємо в глушіння сигналу, варто було б вкласти у створення власного продукту. Зараз, із наявними засобами сучасного зв’язку, інтернетом, якщо людина схоче дивитися, наприклад, телеканал «Звезда» чи LifeNews, який пішов з ефіру, але залишився в інтернеті, вона буде дивитися, і цьому не допоможуть ні блокування сайту, ні блокування соцмереж, ані глушіння сигналу», – переконана Тетяна Попова. Вона також додає, що глушіння не завадить російським та сепаратистським ЗМІ мовити на окупованих територіях.
Із Поповою згоден політолог Михайло Басараб. Він звертає увагу на те, що блокувати пропаганду противника було складно й раніше, коли технічних можливостей обходити блокування було менше.
«Радянський Союз чимало уваги приділяв глушінню радіосигналів із Заходу. Але політично активні громадяни знаходили можливість отримувати необхідну інформацію. Сьогодні подолати ці проблеми значно простіше», – каже Басараб.
Втім, він вважає, що глушити ворожі канали все одно треба.
Сьогодні ці блокуючі заходи дозволять убезпечити від впливу ворожої пропаганди найбільш вразливі й неосвічені верстви населенняМихайло Басараб
«Сьогодні ці блокуючі заходи дозволять убезпечити від впливу ворожої пропаганди найбільш вразливі й неосвічені верстви населення – саме ті верстви населення, які найбільш піддатливі до низькопробної російської пропаганди», – каже він. Однак, за словами політолога, самих репресивних заходів недостатньо – потрібна ще громадянська протидія пропаганді: бойкот, ігнорування, відмова від співпраці.
Медіаексперт і виконавчий директор громадської організації «Детектор медіа» Діана Дуцик наголошує на тому, що інформаційний продукт для жителів окупованих та прифронтових територій потрібен специфічний. Посилаючись на дослідження, яке зараз проводить «Детектор медіа» на прифронтових територіях, експерт стверджує, що транслювання радикальних проукраїнських меседжів лише відштовхне аудиторію на Донбасі.
«Їм (жителям Донбасу – ред.) потрібна проста інформація – про освіту, про медицину. Наприклад, вони не розуміють, що відбувається в медицині. Їм потрібно сказати абсолютно конкретно, як те, що зараз робить держава в контексті реформ в медицині, вплине на них та їхніх дітей», – пояснює вона. На думку Дуцик, надання такої інформації ефективніше, ніж пропаганда.
Водночас вона застерігає від того, щоб сприймати населення Донбасу як «однорідну масу».
В кожному місті є своя атмосфера, своє середовище. Контент для цієї аудиторії має бути різнимДіана Дуцик
«Там дуже строкате населення. Ви приїжджаєте в різні міста і відчуваєте, що в кожному місті є своя атмосфера, своє середовище. Контент для цієї аудиторії має бути різним», – підсумовує експерт.
Коментуючи співвідношення сил України та Росії в інформаційній війні, Тетяна Попова визнає, що з точки зору бюджету, російські ЗМІ сильніші. Однак, на її думку, з точки зору довіри переважає Україна.
«На міжнародному рівні ми виграємо інформаційну війну, – переконана вона. – Згадайте, яка була реакція, коли ми виграли перший суд проти російських каналів в Україні – Захід дивився на нас косо. А через три роки про це говорить президент Франції – найбільш волелюбної країни Європи».
Тетяна Попова вважає, що український інфопростір наразі «вичищено» від відверто проросійського та російського контенту.
«Коли я почала працювати з Нацрадою в березні 2014-го року, подивилася топ-20 новинних програм в Криму, на Донбасі та на Луганщині. Станом на лютий 2014 року в Криму було 50% російських програм, на Донбасі – 36%, на Луганщині – 22%, на Харківщині та Одещині – 24%. Там в принципі був такий інформаційний ковпак, проросійський або місцевих олігархів, які також мали проросійський вектор, – згадує вона. – І ми працюємо три роки в стані війни над тим, щоб змінити цей вектор на проєвропейський та проукраїнський».
