Практично дві третини журналістів - 64,7% - визнають існування політичної цензури в Україні.

Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Українським центром економічних і політичних досліджень 12-16 листопаду. В опитуванні брали участь 727 журналістів, що представляють центральні, обласні, районні і місцеві засоби масової інформації. Опитування проводилося у всіх областях України, Криму, Києві і Севастополі.

Ще 21,5% опитаних журналістів вважають, що цензура "скоріше існує"; 6,1% схиляються до думки, що її "скоріше не існує"; 3,1% опитаних стверджує, що "політичної цензури в Україні не існує". 4,6% респондентів не визначилися з відповіддю.

Таким чином, близько 90% журналістів переконані в існуванні політичної цензури, повідомив президент УЦЕПД Анатолій Гриценко.

Гриценко вважає, що останнім часом рівень свободи слова в Україні знизився до критично низької оцінки, а влада намагається масово впровадити політичну цензуру. На його думку, таке положення справ може мати серйозні негативні наслідки як усередині країни, так і на зовнішній арені.

Більше половини (58,5%) журналістів заявляють, що вони не боролися з проявами політичної цензури. Разом з тим 41,5% працівників ЗМІ стверджують, що вони намагалися бороти з проявами політичної цензури.

Разом з тим, вважає ведучий експерт УЦЕПД Юрій Якименко, той факт, що кількість журналістів, що намагалися боротися з політичною цензурою, уже перевищила 40%, дає підстави сподіватися на подальшу активізацію боротьби проти цензури. "Якщо ситуація в сфері свободи ЗМІ не покращиться, те ряди борців з цензурою зростатимуть", - підкреслив експерт.

Більшість - 61,6% - українських журналістів особисто зіштовхувалися з проявами політичної цензури.

При цьому 38,4% опитаних не зіштовхувалися з проявами цензури.

Згідно з даними опитування, найбільш розповсюдженою формою політичної цензури є "самоцензура журналістів, викликана побоюванням негативних наслідків публікації тих або інших матеріалів". Так вважає 57,3% з тих, хто особисто зіштовхувався з проявами політичної цензури. Крім того, опитані журналісти зіштовхувалися з такою формою політичної цензури, як "вилучення редактором небажаних з політичної точки зору фрагментів з авторського матеріалу, редагування, що істотно змінює його політичні акценти" - 54,8%.

"Проведення керівництвом "роз'яснювальних бесід" з журналістами, у яких висловлюються побажання щодо необхідного характеру висвітлення тих або інших політичних подій, діяльності державних і політичних осіб" указали 54,5% опитаних.

"Пряма вказівка керівникові ЗМІ або журналістові з державного органа" відзначили 50,8% респондентів. "Одержання прямої вказівки керівництва щодо необхідного характеру висвітлення тих або інших політичних подій" - 47,6%.

"Відмовлення в публікації підготовленого журналістом матеріалу через його політичні аспекти" назвали 27,7% учасників опитування. "Подання журналістам списку небажаних для згадування або цитування осіб (політиків, експертів і т.п.)" - 24,7%.

"Поширення в редакціях ЗМІ анонімних інструкцій, у яких приводиться перелік подій і осіб, небажаних для висвітлення, інструкції щодо характеру коментарів про політичні події" указали 8,4% опитаних. З іншими формами політичної цензури зштовхнулися 5,1% респондентів.

Плвністю результати опитування опубліковані в журналі "Національна безпека й оборона", № 11 за поточний рік, що спеціально підготовлений до парламентських слухань "Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензури в Україні".

Читайте на цю тему:


Опитання "Детектор медіа"